Ухвала суду № 81945722, 24.04.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ЩОДО РОЗГЛЯДУ КЛОПОТАННЯ

24 квітня 2019 року Справа № 280/916/19 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження в порядку спрощеного позовного провадження клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та клопотання про призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження по справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Профбудкомплект” (вул. Портова, буд. 2, м. Запоріжжя, 69006)

до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197)

Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Профбудкомплект” (надалі – позивач) до Державної фіскальної служби України (далі по тексту, відповіднач-1), Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі по тексту, відповіднач-2), в якому позивач просить суд

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №982867/39139409 від 08 листопада 2018 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю “Профбудкомплект” (код ЄДРПОУ 39139409) №219 від 14 листопада 2017 року.

24 квітня 2019 року до суду від представника відповідачів до суду надійшло клопотання, відповідно до якого останній просить суд залишити позовну заяву ТОВ “Профбудкомплект” без розгляду. Клопотання обґрунтовано тим, що позивачем попущено строк у один місяць на звернення до адміністративного суду з позовною заявою. Разом з тим, до відзиву додано клопотання, відповідно до якого просить суд призначити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Обґрунтовує, це тим, що справа є не типовою, категорія справи складно та становить значний суспільний інтерес.

Дослідивши клопотання представника відповідачів, а також а також матеріали справи, суд зазначає про наступне.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що останніми врегульовано питання застосування спеціальних строків давності визначення податкових зобов`язань. Такі строки можуть застосовуватись у випадку, коли суб`єктом звернення є платник податку і стосується воно оскарження рішення контролюючого органу про нарахування/визначення грошового зобов`язання.

Враховуючи неоднозначну судову практику, Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 01 листопада 2011 року № 1935/11/13-11 зроблено висновок, що строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання повинен визначатися за правилами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України.

Зазначений строк становить 1095 днів із дня отримання такого рішення, незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове розв`язання спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.

Тобто, строк в 1095 днів стосується оскарження будь-яких рішень контролюючого органу, але саме щодо нарахування грошового зобов`язання.

При цьому, суд зазначає, що предметом позову в даному випадку є рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної, яке за своєю суттю не є рішенням контролюючого органу про нарахування/визначення грошового зобов`язання.

Водночас, суд зазначає, що у зв`язку з тим, що Податковим кодексом України не встановлено спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, тому в даному випадку застосуванню підлягає загальний строк звернення до суду, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.

За правилами частини 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, позивачем дотримано строк звернення до суду з позовною заявою, через що клопотання представника відповідачів не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання представника відповідачів про призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає про наступне.

Відповідно до частини 4 статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Частиною 3 статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 12 КАС України визначено виключний перелік справ, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження. Позивачем не наведено обставин, визначених статті 257 КАС України щодо необхідності розгляду вказаної справи в загальному позовному провадженні.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись статтями 5, 12, 121, 122, 257, 260 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду – відмовити.

Заяву представника відповідачів про призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Ухвала складено у повному обсязі та підписано 24 квітня 2019 року.

Суддя Д.В. Татаринов