Ухвала суду № 81945199, 24.05.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

24.05.2019

227/1435/19

1-кс/227/632/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2019 року м. Добропілля

Слідчий суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Любчик В.М.

за участю:

секретаря судового засідання Сафронової К.М.,

прокурора Перекупка К.І.,

слідчого Сокольникова Д.Г.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

законного представника підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Павленка В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля Донецької області клопотання слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції Сокольникова Д.Г., погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Перекупка К.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м АДРЕСА_1 Білицьке Добропільського району Донецької області, громадянина України, учня 9 класу Добропільського КЗЗСО І-ІІІ ступенів № 2, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 1201905023000401 від 26.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

в с т а н о в и в:

слідчий СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області старший лейтенант поліції Сокольников Д.Г., за погодженням з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Перекупка К.І., звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019050230000523 від 19.04.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 09.11.2018 року, 14.01.2019 року та 28.02.2019 року відносно ОСОБА_2 до Добропільського міськрайонного суду Донецької області були спрямовані обвинувальні акти, які на даний час перебувають на розгляді, але ОСОБА_2 на шлях виправлення не став, та в період розгляду кримінальних проваджень в суді, повторно вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, про що 23.04.2019 року останньому повідомлено про підозру. Також зазначено, що ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 25.02.2019 року до підозрюваного ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період доби з 17.00 години по 07.00 годину наступного дня по 25.04.2019 року включно. Водночас підозрюваний самовільно покинув місце мешкання у встановлений час, та 25.03.2019 року приблизно о 19 год. 30 хв. скоїв повторно тяжкий суспільно небезпечний злочин з корисливих мотивів. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні умисного тяжкого корисливого злочину, вид та розмір покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватості у вчиненні інкримінованого злочину, а також факт, що ОСОБА_2 нехтуючи застосованим до нього запобіжним заходом у вигляді домашнього арешту, вчинив інше кримінальне правопорушення є підставами для обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання з підстав викладених в ньому та пояснила, що обґрунтованість підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, також зазначила, що на даний час існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. а саме ризик, що підозрюваний може продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_2 є не працевлаштованим, рахується в 9-му класі Добропільської КЗЗСО І-ІІІ ступенів № 2, але згідно характеристики навчання не відвідує, мешкає разом з матір`ю, яку він не слухає, матір не має на сина ніякого впливу, вчиняє корисливі злочини з метою отримання коштів, які тратить на особисті потреби, може у будь-який момент змінити місце мешкання, ухилитись від слідства та суду та вчинити нові аналогічні кримінальні правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_2 , просив суд не обирати відносно нього міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обрати відносно нього домашній арешт.

Законний представник підозрюваного ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначила, що впливу на сина не має, останній її не слухає, навчальний заклад не відвідує.

Захисник Павленко В.Д. проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, законного представника підозрюваного дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчим суддею встановлено наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.03.2019 року близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_2 , перебуваючи у міському парку м. Білицьке Донецької області, побачив ОСОБА_3 , яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння, мала вигляд особи, що вживала спиртні напої та прямувала у бік вул. Донецька м. Білицьке Донецької області.

В цей час, на грунті раптово виниклого злочинного наміру, спрямованого на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_2 почав переслідувати ОСОБА_3 , рухаючись у напрямку двору будинку АДРЕСА_3 42 по АДРЕСА_4 , де потерпіла сіла на лавку.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи свої протиправні дії, ОСОБА_2 із заду наблизився до сидячої на лавці потерпілої ОСОБА_3 , та усвідомлюючи, що діє відкрито для потерпілої, шляхом вільного доступу, без застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, повторно, відкрито заволодів жіночою сумкою, що знаходилась поруч з потерпілою, яка матеріальної цінності для останньої не має, з жіночім гаманцем всередині, вартість якого становить 303 (триста три) гривні 00 копійок, у якому знаходились грошові кошти готівкою у розмірі 70 (сімдесят) гривень.

Заволодівши чужим майном та отримавши його у своє повне розпорядження, ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення втік, розпорядившись майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 373 (триста сімдесят три) гривні 00 копійок.

Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 186 КК України.

23.04.2019 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, є тяжким злочином, за який відповідно до санкції вказаної статті передбачається покарання тільки у вигляді позбавлення волі строком від чотирьох до шести років.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Крім того, суд враховує положення статті 178 КПК України.

Виключно (єдиною) метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю узгоджується з положеннями Європейської конвенції з прав людини.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 від 26.03.2019 року;

протоколом пред`явлення особи для впізнання за участю потерпілої ОСОБА_3 від 12.04.2019 року;

протоколом перегляду відеозапису з камер зовнішнього відеоспостереження за участю ОСОБА_3 від 12.04.2019 року;

протоколом огляду предмету за участю ОСОБА_2 від 26.03.2019 року;

протоколом пред`явлення речей для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_3 від 22.04.2019 року;

висновком експерта за результатами судової товарознавчої експертизи від 18.04.2019 року № 2/20-420;

повідомленням про підозру ОСОБА_2 від 23.04.2019 року;

протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 23.04.2019 року;

протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_2 від 07.05.2019 року.

При цьому суд бере до уваги положення статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», в якій наголошується, що суди при розгляді справ застосовують Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «О`Хара проти Сполученого королівства» від 16.10.2001 року зазначено, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу має відповідати стандарту «розумна підозра».

Детальніше цей термін роз`яснений у справі «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Сполученого королівства» від 30.08.1990 року: мають бути наявні факти або інформація, які б переконали б об`єктивного спостерігача в тому, що саме ця особа могла вчинити злочин.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. the United Kingdom »). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботар проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007 року Європейський суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Отже, підозра ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину з огляду на принцип «розумної підозри» є доведеною та обґрунтованою.

Під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу відносно неповнолітнього, суд враховує, що запобіжні заходи до неповнолітнього підозрюваного застосовуються з урахуванням його вікових та психологічних особливостей і роду занять.

Відповідно до ч. 2 ст. 492 КПК України тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року у справі «Хайредінов проти України»).

Суду при розгляді відповідного клопотання слід ретельно перевіряти достовірність підстав для його задоволення, оскільки одним із найбільш частих порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване ухвалення судами рішень про продовження строку тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою, а також те, що можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, у багатьох випадках навіть не розглядалася.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року у справі "Ассенов та інші проти Болгарії" зазначено, що слідчий суддя, суд повинен враховувати, що тримання під вартою має застосовуватись до неповнолітнього лише як винятковий захід з визначенням якомога коротших термінів такого тримання та із забезпеченням періодичного перегляду через короткі проміжки часу підстав для його застосування чи продовження.

Суд, вважає встановленим існування ризику передбаченого п. 5 ч. 1 статті 177 КПК України. Так, підозрюваний ймовірно може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки 09.11.2018 року, 14.01.2019 року, 28.02.2019 року до суду було скеровано обвинувальні акти за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, що згідно ст. 12 КК України підпадають під класифікацію тяжкі. При цьому, підозрюваний на шлях виправлення не став, та незважаючи на те, що останньому було достовірно відомо про існуючі відносно нього кримінальні провадження, які передані на розгляд до суду 25.03.2019 року, повторно вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 186 КК України.

Суд враховує, що підозрюваний є неповнолітнім, рахується в 9-му класі Добропільської КЗЗСО І-ІІІ ступенів № 2 з вечірньою формою навчання, але згідно характеристики навчання не відвідує, за весь рік був присутнім у школі чотири дні, друзів в класі не має, спілкування уникає, мати постійно скаржиться на сина, що він краде з дому. За місцем мешкання характеризуються з посереднього боку, мешкає разом з матір`ю, яку він не слухає, матір не має на сина ніякого впливу, вчиняє корисливі злочини з метою отримання коштів, які тратить на особисті потреби, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, на обліку дитячого лікаря психіатра перебуває з діагнозом – гіперкенетичний розлад поведінки, згідно висновку судово-психіатричної експертизи від 10.05.2019 року в період скоєння злочину, а також на даний час, в повній мірі розуміє свої дії та може керувати ними.

Також, суд бере уваги, що підозрюваний нехтуючи застосованим до нього запобіжним заходом у вигляді домашнього арешту у період доби з 17.00 години по 07.00 годину наступного дня по 25.04.2019 року включно на підставі ухвали слідчого судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26.02.2019 року, 25.03.2019 року приблизно о 19 год. 30 хв. вчинив інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи вищевказане, вважаю, що прокурором доведено наявність підстав, які свідчать про те, що застування більш м`яких запобіжних заходів не дасть можливості запобігти ризику, передбаченому п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Тому, з урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, беручи до уваги доведеність наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, та оцінюючи сукупність наведених вище обставин, приходжу до висновку, що відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Визначаючи розмір застави слідчий суддя виходить з того, що її розмір повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. При цьому, слідчий суддя враховує встановлені обставини кримінального правопорушення, ступінь тяжкості інкримінованого злочину, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу, ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та вважає достатнім і необхідним визначити підозрюваному заставу в мінімальному розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 38420,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183,193,194, 197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

клопотання слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції Сокольникова Д.Г., погодженого з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Перекупка К.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 1201905023000401 від 26.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з утриманням останнього в Бахмутській УВП УДПСУ в Донецькій області (№ 6).

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 11 год. 35 хв. 24 травня 2019 року по 11 год. 35 хв. 22 липня 2019 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 38420,00 грн., яку необхідно внести на р/р 37311047011792 Держказначейська служба України, м. Київ МФО 820172 ОКПО 26288796 Одержувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, навчання;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала закінчує свою дію 22 липня 2019 року

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення та може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.

Копію цієї ухвали негайно після її проголошення вручити підозрюваному.

Повний текст проголошено 24.05.2019 року об 11 год. 35 хв.

Слідчий суддя В.М. Любчик