Рішення № 81944925, 21.05.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/1965/19

Провадження № 2-а/263/179/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2019 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

за участю секретаря Рудь Ю.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Маріуполі Донецької області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області 08 липня 20019 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Маріуполі Донецької області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 01 лютого 2019 року капралом поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Донецькій області Богиніч С.С. винесено постанову серії ЕАВ № 886022 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 01 лютого 2019 року о 08-43 год., рухаючись на перехресті проспекту Металургів та вулиці Італійської у Центральному районі міста Маріуполя, почав рухатись на заборонений сигнал світлофора, а саме: червоний поєднаний з жовтим, чим порушив п. 8.7.3 «є» ПДР України. ОСОБА_1 вказував, що працівниками поліції порушені його право на подачу пояснень та заявити клопотання про допит свідків, а також представлений відеозапис не містить відомостей коли він знятий та чи відбувалась зйомка у режимі онлайн. Також, ОСОБА_1 вказує, що він переконався, що його рух буде безпечним, коли вимкнувся червоний знак світлофору, він прибрав ногу з гальм та машина почала повільно рухатися та коли засвітився зелений колір світлофора він почав перетинати перехрестя. У зв`язку з чим, керуючись ст. ст. 6, 19, 20 КАС України, ст. ст. 7, 23, 122, 245, 276, 280, 283, 288 КУпАП, просить суд визнати дії капрала поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Донецькій області Богиніча С.С. щодо винесення від 01 лютого 2019 року серії ЕАВ № 886022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП неправомірним рішенням; скасувати постанову капрала поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Донецькій області Богиніча С.С. від 01 лютого 2019 року серії ЕАВ № 886022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмір 425 грн.

11 травня 2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій він посилається на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Транспортний засіб позивача зупинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Водієм виявився ОСОБА_1 , який на вимогу інспекторів надав документи, передбачені п. 2.1 ПДР України. Врахувавши ст. ст. 222, 278 КУпАП, додержуюсь вимог ст. 258 КУпАП, наказу № 1395 від 07 листопада 2015 року, встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, роз`яснивши права особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, на місці винесено постанову відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Враховуючи, що до повноважень інспектора патрульної поліції належить розгляд справ про адміністративні правопорушення на місці зупинки транспортного засобу і накладання адміністративних стягнень, які передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП, відсутні підстави для визнання таких дій протиправними. Просив суд проводити розгляд справи за відсутності відповідача.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 лютого 2019 року вказану позовну заяву залишено без разу у зв`язку із тим, що у позовній заяві не зазначені повні відомості про сторін, а також відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а позовні вимоги не відповідають ч. 3 ст. 286 КАС України.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 лютого 2019 року вказану позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року ухвала Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області скасована, справу повернуто до суду для продовження розгляду.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 квітня 2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, визначено строк для відповідача для подання відзиву на позов та позивачу для надання відповіді на відзив, роз`яснено строки та порядок надання суду доказів.

21 травня 2019 року від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

21 травня 2019 року від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд прийняти рішення на підставі доказів, наданих до відзиву та наявних в оптичному диску.

У зв`язку із розглядом справи без сторін у спрощеному порядку, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом досліджуються саме представлені сторонами письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилається кожна з них, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 9, 244 КАС України, виходить з такого.

Судом установлено, що відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення від 01 лютого 2019 року серії ЕАВ № 886022 цього дня о 08:43 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Ford Fiesta», державний номерний знак НОМЕР_1 , по проспекту Металургів та вулиці Італійської у Центральному районі міста Маріуполя, почав рух на заборонений сигнал світлофору, а саме: червоний поєднаний із жовтим, чим порушив п. 8.7.3 «є» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. (а. с. 7).

Спірним у справі є правомірність дій посадових осіб з встановлення винності ОСОБА_1 у порушені, передбаченого п. 8.7.3 «є» Правил дорожнього руху України та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

У відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно п. 8.1 ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою світлофорів.

Перехрестя, де черговість проїзду визначається сигналами світлофора, вважається регульованим (п.16.1 ПДР України).

Значення сигналів світлофора визначенні пунктом 8.7.3 ПДР України.

Пунктом 8.7.3 «є» ПДР України передбачено, що поєднання червоного та жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого світлофору.

Частиною 2 статті 122 КУпАП встановлено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У частині 3 статті 77 КАС України передбачено право сторін надати докази суду на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилається кожна із сторін.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідачем, як доказ правомірності дій поліцейських, до суду наданий диск з відеозаписом від 01 лютого 2019 року, з якого лише вбачається, що на перехресті по проспекту Металургів та вулиці Італійської у Центральному районі міста Маріуполя, транспортний засіб марки «Ford Fiesta», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , почав рух на мерехтливий жовтий сигнал світлофору та перетнув перехрестя на зелений дозволяючий сигнал світлофору, тобто проїзд перехрестя здійснений на зелене світло, як дозволяючий рух.

Будь яких інших доказів, які б указували на реальний факт допущення ОСОБА_1 порушення п. 8.7.3 «є» ПДР України матеріали справи не містять.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на імперативний обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, а також у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 77 КАС України довести у подальшому перед судом правомірність своїх дій, і такі обставини повинні бути підтвердженні як належними, допустимими, достовірними, так і достатніми доказами, суд не може прийняти як докази правомірності дій працівника поліції та законність винесення оскаржуваної постанови лише саму постанову, оскільки із неї та відеофайлу не вбачається факту порушення п. 8.7.3 «є» ПДР України.

Отже, відповідач правомірність свого рішення не довів, а обставини, викладені в його запереченнях не спростовують доводів позивача.

Щодо відеозапису наданого представником відповідача, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Тому, слід дійти висновку, що належних доказів вчинення позивачем правопорушення, встановленого частиною другою статті 122 КУпАП суду не надано, оскільки відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв`язку з тим, що оскаржувана постанова серії ЕАВ № 886022 від 01 лютого 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.

При цьому, частиною третьою статті 283 КУпАП прямо передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, однак з оскаржуваної постанови не вбачається зазначення у такій відомостей про технічний засіб, за допомогою якого здійснювалась фіксація адміністративного правопорушення, яке мало місце 01 лютого 2019 року.

Таких даних суду не представлено, тому наданий відповідачем відеозапис не може бути визнаний судом належним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки оскаржувана постанова не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.

Такого висновку дійшов Верховний суд у справі № 524/5536/17 у постанові від 15 листопада 2018 року, який у відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України врахований судом при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Судом відхиляються аргументи позивача щодо порушення поліцейським вимог ст. 268 КУпАП, оскільки такі доводи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Щодо позовної вимоги про визнання дій капрала поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Донецькій області Богиніча С.С. щодо складання постанови серії ЕАВ № 886022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП неправомірними, суд враховує наступне.

Вимогами ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Тобто, статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Наведена норма процесуального права регулює питання наслідків розгляду справи з приводу рішення, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, в якій не передбачено можливості вирішувати вимоги про визнання протиправним дій інспектора поліції щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1

За змістом частини 2 статті 20 КАС України такі вимоги підсудні виключно окружним адміністративним судам.

На підставі викладеного, враховуючи, що розгляд вимоги про визнання протиправним дій інспектора поліції щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 віднесено до виключної компетенції окружного адміністративного суду, необхідно дійти висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 143 КАС України судовий збір відноситься на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 9, 10, 11, 72, 77, 242, 245, 246, 286 КАС України, ст. ст. 132-1, 219, 251, 280, 284, 293 КУпАП, ст. ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Маріуполі Донецької області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити частково.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення від 01 лютого 2019 року серії ЕАВ № 886022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., – скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 ;

Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ: 40108646, юридична адреса: вул. М. Мазая, 16, м. Маріуполь, Донецька область.

Суддя О.М. Музика