Рішення № 81944922, 23.05.2019, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/598/19

ЄУН 226/598/19

Провадження №2/226/352/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

17 травня 2019 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої – судді Клепка Л.І.

за участю секретаря Тіссен О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Скрипник Г.С.,

розглянувши у заочному судовому засіданні в залі суду в м.Мирноград Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , діючої в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , третя особа служба у справах дітей виконавчого комітету Мирноградської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачки Шахтемир ОСОБА_4 , діючої в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Мирноградської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування вимог вказала, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом вона є власником жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в якому значаться зареєстрованими її невістка – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та онук – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які з 2017 року в будинку не проживають, так як виїхали за межі України. Вказуючи на те, що не проживання відповідачки з дитиною у спірному будинку не пов`язано з поважними причинами та що їх реєстрація в будинку створює їй перешкоди у повноцінному розпорядженні майном і позбавляє її можливості оформити субсидію, позивачка просить суд визнати їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням у жилому будинку АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала і, обгрунтовуючи їх викладеними в позовній заяві доводами, просила суд позов задовольнити.

Відповідачка, судовий виклик якої здійснювався у відповідності до вимог процесуального закону, до судового засідання двічі не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, відзивна позов не надала, що дає суду підстави для розгляду справи у заочному судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи Служби у справах дітей проти задоволення позову не заперечував, вказував на те, що питання визнання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 було предметом розгляду на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, яка на підставі отриманих відомостей про проживання дитини разом з матір`ю в Російській Федерації дійшла висновку про те, що визнання дитини такою, що втратила право користування жилим приміщенням, не буде порушувати права та інтереси дитини.

Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 26.10.1998 року державним нотаріусом Димитрівської державної нотаріальної контори, належить будинок АДРЕСА_1 (Димитров АДРЕСА_1 області (арк.спр.5,6).

Згідно довідки з місця проживання та складу сім`ї, в зазначеному будинку зареєстровані позивач ОСОБА_1 , її донька ОСОБА_5 , невістка ОСОБА_2 та онук ОСОБА_3 . Невістка з онуком, згідно акту координаційного комітету органів самоорганізації населення м.Мирноград від 05.02.2019 року, складеного за участю мешканців вулиці Яснополянська, у цьому будинку не проживають з 2017 року (арк.спр.7,8).

Факт не проживання відповідачки з дитиною у будинку в достатній мірі підтверджений в судовому засіданні і показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які суду пояснили, що у будинку за адресою: АДРЕСА_1 позивачка проживає сама. Син її помер, а відповідачка разом з дитиною живуть в Росії і до позивачки не приїжджають.

Відповідно до ст.41 Конституції України, ст. 321 ЦК України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право приватної власності є непорушним. Це означає, що особа згідно з вимогами ст..ст.316,317,319 Цивільного Кодексу має право на безперешкодне володіння, користування і розпорядження належним їй майном, в тому числі на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, незалежно від волі інших осіб.

Права власника житлового будинку чи квартири визначені ст. 383 Цивільного Кодексу та ст.150 Житлового Кодексу України.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст.16,386,391 ЦК України. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм будинком.

Згідно з ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі його відсутності в житлі без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Досліджені судом докази свідчать, що з 2017 року спірний будинок за своїм цільовим призначенням відповідачкою та її неповнолітньою дитиною не використовується. Відсутність відповідачів за місцем реєстрації складає біля двох років і носить безперервний характер. Поважних причин, за яких би відповідачка з дитиною залишила будинок, чи домовленостей між нею та позивачкою, як власником житла, щодо порядку його використання судом не встановлено. Таким чином, вимоги позивачки щодо визнання відповідачки втратившою право користування житлом на підставі п.2 ст.405 Цивільного Кодексу України є обгрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, згідно частини другої цієї статті, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Частиною 2 ст. 18 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Право користування житловим приміщенням дитини є похідним від права користування житловим приміщенням батьків. З втратою права користуванням житловим приміщенням батьками припиняється і право користування житловим приміщенням їх дітьми.

Оскільки судом встановлено, що дитина проживає разом з матір`ю і її право користування житловим приміщенням є похідним від права користування жилим приміщенням батьків, вона також підлягає визнанню такою, що втратила право на користування спірним жилим приміщенням.

Керуючись ст.ст.29,316,317,319,321,383 Цивільного Кодексу України, ст.ст.4,5,12,76,259,263,265,280-282 Цивільного процесуального Кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (податковий номер НОМЕР_1 ), місце реєстрації: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , діючої в інтересах ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , третя особа служба у справах дітей виконавчого комітету Мирноградської міської ради (ЄДРПОУ 04052956), місце розташування: м.Мирноград, Донецької області, вул.Центральна, буд.9, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , разом з неповнолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , такими, що втратили право користування жилим будинком АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Димитровського міського суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Вступна і резолютивна частини рішення проголошені 17 травня 2019 року. Повний текст судового рішення виготовлено 23 травня 2019 року.

Суддя Л.І.Клепка