Рішення № 81944513, 16.05.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2019 р. Справа№263/818/18

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., за участі секретаря судового засідання Лопушанського Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державного архитектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та скасування приписів,

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2018 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Жовтневого районного суду м. Маріуполя з адміністративним позовом до відповідача, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та скасування приписів. Позовні вимоги вмотивовані тим що, відповідач безпідставно притягнув позивача до адміністративної відповідальності та виніс незаконні приписи. З посиланням на статтю 19 Конституції України, статтю 10 Закону України “Про архітектурну діяльність”, статті 6, 7, 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, статті 9, 33, 38, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, позивач просив:

- скасувати постанову №1 по справі про адміністративне правопорушення від 11 січня 2018 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частинами 1, 5, 9 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- скасувати приписи відповідача від 04.01.2018 “Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил”.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач покликався на те, що відповідно до пунктів 4, 25, 26 «Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються», затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 №289 отримання містобудівних умов та обмежень для встановлення міжкімнатних перегородок, влаштування вентиляції та облаштування обіденного (дегустаційного) залу разом із торгівельною площею не вимагається. Оскільки позивачем подавались зміни до Повідомлення про початок виконання будівельних робіт в частині того, що він мав намір реконструювати не все приміщення, а лише його частину, враховуючи, що фактично відбувалась реконструкція лише торгівельного залу, то площа була визначена вірно. Вимоги всіх трьох приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності є незаконним та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки встановлені строки на усунення порушень не можуть бути додержані позивачем. Відповідач здійснив перевірку без законодавчо встановлених підстав для здійснення державного нагляду у сфері господарської діяльності. При накладенні адміністративного стягнення відповідач не надав правової оцінки запереченням позивача, викладеним в акті перевірки. Відповідач безпідставно дійшов висновку про факт експлуатації будівлі саме як закусочної, а не магазину, і тому незаконно наклав на позивача адміністративне стягнення.

Відповідач надав відзив, в якому позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просив відмовити в їх задоволенні з наступних підстав. Підставою для проведення позапланової перевірки були звернення фізичної особи до контакт-центру Маріупольської міської. Позапланова перевірка була проведена на підставі абзацу 8 пункту 7 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553. Про результати перевірки та про час та місце розгляду адміністративної справи було доведено до позивача про, що свідчать його підписи в акті перевірки, протоколах про адміністративне правопорушення від 04.01.2018 та приписах від 04.01.2018. Позивачу було відмовлено в реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 14 листопада та 06 грудня 2017 року. Відмова позивачем не оскаржувалась, що свідчить про його згоду з вимогами відповідача. Позивачем фактично без реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, були проведені будівельні роботи з реконструкції магазину під закусочну по АДРЕСА_1 із збільшення геометричних розмірів будівлі, що не передбачено проектом. До компетенції відповідача не відноситься повноваження на свій розсуд встановлювати ті чи інші строки виконання приписів. Дані строки встановлені додатком до «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 та є незмінними. Робочий проект було затверджено позивачем без погодження розміщення повітропроводу з балансоутримувачем або власниками квартир будинку. Дані узгодження під час перевірки не були надані та відсутні у робочому проекті.

25 січня 2018 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя матеріали позовної заяви передані на розгляд Донецького окружного адміністративного суду за підсудністю.

06 березня 2018 року позовна заява була залишена без руху і позивачу був наданий строк для усунення її недоліків.

28 березня 2018 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами загального позовного провадження.

24 травня 2018 року від відповідача витребувані докази.

24 травня 2018 року позивачу повернута заява про збільшення позовних вимог разом з доданими до неї документами.

14 червня 2018 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №805/4332/18-а.

08 квітня 2019 року провадження у справі поновлено.

18 квітня 2019 року закрито підготовче провадження і справа призначена до судового розгляду на 07 травня 2019 року.

У судове засідання, призначене на 07 травня 2019 року, сторони не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У судове засідання, призначене на 16 травня 2019 року, сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Позивач та його представник подали клопотання про відкладення розгляду справи, яке вмотивовано тим, що позивач в період з 15 по 24 травня 2019 року буде перебувати у службовому відряджені в м. Києві, а адвокат у плановій відпустці за кордоном з 15 по 29 травня 2019 року. Доказів на підтвердження вказаних обставин позивач та його представник не надали.

Представник відповідача не повідомив суд про причини неявки у судове засідання.

За приписами статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року кожній особі гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.

Цей принцип реалізується, зокрема, наданням особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, крім іншого, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 2а-2573/11.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач був ознайомлений з правовою позицією відповідача та усіма судовими рішеннями, які були ухвалені у справі та стосувалися його інтересів, а також позивач повною мірою скористався наданим йому правом давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.

Оскільки позивач був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, доказів на підтвердження причин неявки себе та свого представника в судове засідання не надав, суд визнає причини неявки неповажними.

Згідно частини 3 статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд враховує, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому вирішення питання про задоволення або відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи є дискреційним повноваженням суду.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

У 2017 році архітектором ОСОБА_2 було виготовлено проект «Реконструкція магазину під закусочну по АДРЕСА_1 без зміни геометричних параметрів фундаментів», замовник - ОСОБА_1 24 жовтня 2017 року наказом №48 ОСОБА_2 призначено головним архітектором проекту «Реконструкція магазину під закусочну по АДРЕСА_2 46/54, м. Маріуполь у Центральному районі Донецької області». 06 листопада 2017 року наказом №48-17 ОСОБА_2 призначено особою відповідальною за ведення авторського нагляду по об`єкту: «Реконструкція магазину під закусочну по АДРЕСА_1 ». 07 листопада 2017 року ОСОБА_1 було затверджено проект: «Реконструкція магазину під закусочну по АДРЕСА_1 » (том 1, а.с. 137-152).

02 листопада 2017 року, згідно з реєстраційно-контрольної карткою від 02.11.2017 року, за реєстраційним індексом 36597 до органів місцевого самоврядування через портал КЦ звернулась ОСОБА_3 , мешканка квартири АДРЕСА_3 /46, що знаходиться поряд із об`єктом нерухомості ОСОБА_1 У своєму зверненні громадянка ОСОБА_3 зазначила наступний зміст питань: прошу надати мені інформацію (роз`яснення) та довідку розрахункової площі прибудинкової території будинку за адресою АДРЕСА_4 . Також, прошу повідомити про наступне: поряд з б.54/46 по пр.Миру розташовано заклад ресторанного господарства (далі ЗРГ) «На углях» яке здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовлює, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів; земельна ділянка на якій розташовано ЗРГ входила до прибудинкової території, потім до жителів будинку звернувся один із мешканців будинку з проханням дозволити побудувати приміщення для розташування магазина по продажу не продовольчих товарів. Мешканці погодили, проставивши свої підписи на проханні. Питання: 1. Яким чином забудова змінила своє призначення без дозволу мешканців будинку? 2. Ким дозволено та на підставі якого нормативного документа це сталося; 3. Яким чином збільшилась площа забудови та яка межа повинна бути згідно кадастру? Також прошу надати витяг про земельну ділянку на якій розташовано ЗРГ згідно з кадастровим номером: НОМЕР_1 , тип власності – комунальна. (том 1, а.с. 107).

14 листопада 2017 року позивачем було подане Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) у якому було зазначено найменування об`єкту будівництва: «Реконструкція магазину під закусочну по АДРЕСА_1 без зміни геометричних параметрів фундаментів». У повідомлені розробником проектної документації зазначена ФОП ОСОБА_2 (том 1, а.с. 158-159).

23 листопада 2017 року відповідач листом №24-66996-24.11 відмовив у реєстрації Повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Дані обставини були мотивовані наступним: «У поданому повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) на об`єкт: «Реконструкція магазину під закусочну по АДРЕСА_5 . А. Куїнджі ( АДРЕСА_1 без зміни геометричних параметрів фундаментів» недостатньо даних для подання інформації до Єдиного реєстру дозвільних документів, а саме: пункт акту, згідно з яким містобудівні умови та обмеження не видаються не відповідає найменуванню об`єкта будівництва; основні показники об`єкту не відповідають найменуванню об`єкта будівництва (том 1, а.с 160).

04 грудня 2017 року ОСОБА_3 вдруге звернулась на портал КЦ, реєстраційний індекс 38606 (Т.1, а.с. 16) відповідно до тексту цього звернення: у зв`язку з відсутністю відповіді на моє звернення від 02.11.2017 року №36597 до контакт центру м. Маріуполь чим порушено вимоги статті 20 Закону України від 02.10.1996 р. №393/96-ВР, направляю повторно запитання вказані у моєму зверненні від 02.11.2017 стосовно закладу ресторанного господарства (далі ЗРГ) «На углях» розташованого за адресою м. Маріуполь вул. А. Куїнджи 46/54. ФЛП ОСОБА_4 . держреєстр від 16.06.2016 №22640000000037236, 87539, АДРЕСА_6 , а саме: 1. Яким чином забудова змінила своє призначення без дозволу мешканців будинку? (земельна ділянка на якій розташований ЗРГ входила до прибудинкової території, потім до жителів будинку звернувся один із мешканців будинку з проханням дозволити побудувати приміщення для розташування магазину для продажу не продовольчих товарів) 2. Ким дозволено та на підставі якого нормативного документу це сталося? 3. Яким чином збільшилась площа забудови та яка межа повинна бути згідно кадастру? Також прошу повідомити кадастровий номер на земельну ділянку на якій розташовано ЗРГ «На углях» та надати витяг про земельну ділянку на якій розташовано ЗРГ (том 1, а.с. 108).

06 грудня 201 року позивачем було подане Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) у якому було зазначено об`єкт: «Реконструкція приміщень магазину під закусочну по АДРЕСА_1 без зміни геометричних параметрів фундаментів». У повідомлені розробником проектної документації зазначена ФОП Паніна А.А. (том 1, а.с. 161-162).

19 грудня 2017 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради видано наказ №157 «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності», відповідно до якого направлено для проведення позапланово заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності начальника відділу контролю управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради Брушкевича ОСОБА_5 .Л. на об`єкт «Реконструкція приміщень магазину під закусочну по АДРЕСА_1 без зміни геометричних параметрів фундаментів» (том 1, а.с. 110).

19 грудня 2017 року відповідачем видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу №120. Вказане направлення видане на підставі наказу начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради №157 від 19.12.2017 року та звернень до контакт-центру від 02.11.2017 року №36597 та №38606 від 04.12.2017 року, строк дії направлення з 20.12.2017 до 04.01.2018 (том 1, а.с. 111).

05 січня 2018 року відповідач листом №24-764-24.1 відмовив у реєстрації Повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Дані обставини були мотивовані наступним: «У поданому повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) на об`єкт: «Реконструкція приміщень магазину під закусочну по АДРЕСА_1 без зміни геометричних параметрів фундаментів» виявлені недостовірні данні (том 1, а.с. 163).

04 січня 2018 року за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт: «Реконструкція приміщень магазину під закусочну по АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_2 ) АДРЕСА_7 46 АДРЕСА_8 54, м. Маріуполь у АДРЕСА_9 без зміни геометричних параметрів фундаментів», начальником відділу контроль Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради Брушкевичем О.Л., заступником начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради Пизіним Д.Л., за участі головного архітектору проекту Паніної А.А., Загорського В.В. було складено: Акт №1/04012018, складений за результатами планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі – Акт) (том 1, а.с. 112-120).

Відповідно до висновків Акту були виявлені наступні правопорушення:

1.1. У повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), яке подане Загорським В ОСОБА_6 , зазначене найменування об`єкту будівництва - «Реконструкція приміщень магазину під закусочну по АДРЕСА_1 без зміни геометричних параметрів фундаментів», що є поданням недостовірних даних, оскільки відповідно до завдання на проектування та затвердженого робочого проекту (шифр 2.04.2/17), назва об`єкту «Реконструкція магазину під закусочну по АДРЕСА_1 Маріуполь у Центральному районі без зміни геометричних параметрів фундаментів»;

1.2. У повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), яке подане Загорським В.В., зазначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не потребуються відповідно до п. 25 «Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються» - реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення, що є поданням недостовірних даних, оскільки відповідно до завдання на проектування та листа про затвердження проектної документації №б/н від 07.11.2017 року - назва проекту «Реконструкція магазину під закусочну по АДРЕСА_1 без зміни геометричних параметрів фундаментів», таким чином даний об`єкт будівництва не підпадає під перелік об`єктів для проектування яких містобудівні умови та обмеження не вимагаються;

1.3. У повідомленні про початок виконання будівельних робіт, у таблиці основних показників об`єкта будівництва зазначено, що корисна площа закусочної складає - 32,6 кв.м., що є поданням недостовірних даних, оскільки відповідно до обов`язкового Додатку Б ДБН В. 2.2-9-2009 «ГРОМАДСЬКІ БУДИНКИ ТА СПОРУДИ Основні положення», корисна площа громадського будинку визначається як сума площ усіх розташованих в ньому приміщень, а також балконів і антресолей у залах, фойє тощо за винятком сходових кліток, ліфтових шахт, внутрішніх відкритих сходів і пандусів. Таким чином, корисна площа не може дорівнювати площі лише залу обслуговування клієнтів. Враховуючи вищенаведене, гр. ОСОБА_1 порушено вимоги пункту 11 ПКМУ №466 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», згідно якого замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні.

2. Повітропровід з будівлі кафе з оцинкованої сталі перетином 250*250 мм, прокладений по фасаду сусіднього багатоквартирного житлового будинку. Таким чином гр. ОСОБА_1 , як замовником так і підрядником, порушено вимоги статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» - замовники та підрядники під час створення об`єкту архітектури зобов`язані не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані ним збитки відповідно до закону.

3. Будівля по АДРЕСА_1 , яка має бути реконструйована під закусочну, закінчена будівництвом та експлуатується як закусочна в цілому. Експлуатація об`єкту здійснюється без прийняття в експлуатацію.

До Акту внесені рукописні пояснення, зауваження та заперечення ОСОБА_1 :

1.1. з даним пунктом не згоден, так як завдання на проектування було мною перероблено під реконструкцію приміщення під закусочну та подана декларація повторно до ЦНАП;

1.2. не згоден по причині п.1.1, так як реконструкція приміщення під закусочну не потребує отримання містобудівних умов та обмежень;

1.3. проект було розроблено по правовстановлюючим документам, які використовував проектант;

2. витяжка (повітропровід) проведено не по сусідньому будинку, а по будівлі з ідентичною адресою, що і нежитлове приміщення, від котрого йде підключення світла та води при монтажу скарг та заперечень з боку ЖЕКу не було;

3. приміщення експлуатувалося, щоб усі норми були дотримані, я почав оформляти необхідні документи.

04 січня 2018 року відповідачем винесені три приписи, які були отримані позивачем особисто:

«Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким позивачу, у зв`язку з встановленням обставин виявлених порушень зобов`язано демонтувати повітропровід з фасадної стіни сусіднього багатоквартирного житлового будинку або отримати погодження на його розташування власника чи балансоутримувача житлового будинку до 04.02.2018 року» (том 1, а.с. 123);

«Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким позивачу, у зв`язку з порушенням пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України № 466 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт» зобов`язано усунути виявлені порушення за потреби подати повідомлення про початок виконання будівельних робіт у якому будуть зазначені достовірні дані до 04.02.2018 року» (том 1, а.с. 129-130);

«Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.01.2018 року, яким позивачу, у зв`язку з порушенням частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» зобов`язано зупинити експлуатацію будівлі по АДРЕСА_2 46/ АДРЕСА_10 – виконувати постійно до усунення порушень. Ввести будівлю в експлуатацію до 04.02.2018 року» (том 1, а.с. 126).

04 січня 2018 року начальником відділу контролю управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради Брушкевичем О.Л. складені три протоколи про адміністративне правопорушення:

- протокол про виявлення правопорушення за яке передбачена відповідальність частиною 9 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) «Експлуатація об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI)», - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (том 1, а.с. 124-125);

- протокол про виявлення правопорушення за яке передбачена відповідальність частиною 5 статті 96 КУпАП «Виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян» (том 1, а.с. 127-128);

- протокол про виявлення правопорушення за яке передбачена відповідальність частиною 1 статті 96 КУпАП «Порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян» (том 1, а.с.121-122).

Позивач був ознайомлений з датою розгляду справи про адміністративне правопорушення.

11 січня 2018 року начальником управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради Штенда С.О. прийнята постанова №1 по справі про адміністративне правопорушення. Згідно постанови ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена частинами 1, 5, 9 статті 96 КУпАП, і підданий стягненню у вигляді штрафу відповідно до статті 36 КУпАП тільки за частиною 9 статті 96 КУпАП (том 1, а.с. 131-132).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року по справі № 805/4332/18-а, яке набрало законної сили 19 березня 2019 року, було відмолено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради про визнання наказу “Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності” №157 від 19.12.2017 року незаконним та його скасування (том 2, а.с. 83-89).

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом України від 17 лютого 2011 року

№ 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон № 3038-VI).

За змістом пункту 6 частини 1 статті 7 Закону №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності полягає, зокрема, в державному архітектурно-будівельному контролі, який відповідно до абзацу 2 пункту 1 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок), здійснюють Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи.

Пункт 4 частини 1 статті 1 Закону №3038-VI визначає замовником фізичну або юридичну особу, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України (пункт 1 частина 1 статті 34 Закону №3038-VI).

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється (частини 1, 2 статті 36 Закону №3038-VI).

За приписами частин 1, 8 статті 39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Стаття 41 Закону № 3038-VI визначає державний архітектурно-будівельний контроль як сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

В ході здійснення такого контролю посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, серед іншого, мають право видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) призупинення підготовчих і будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельних норм, містобудівних умов і обмежень, затверджених проектом або будівельному паспорту забудови земельної ділянки; виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пункт 3 частини 4 статті 41 Закону №3038-VI).

Право на видання вищенаведених приписів передбачено і в пункті 11 Порядку:

- у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

Пунктом 19 Порядку встановлено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Згідно Додатку до Порядку встановлені наступні строки для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виявлених під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, враховуючи зміст вищезазначених норм Закону №3038-VI та Порядку можна зробити висновок, що під час перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, встановивши факт виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту, не прийнятого в експлуатацію, мала право видати обов`язкові для виконання приписи.

У справі що розглядається, відповідач діяв та приймав рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Суд не приймає до уваги аргументи позивача щодо не відповідності висновків Акту та приписів чинному законодавству з огляду на наступне.

В акті в розділі VI. Опис порушень визначені порушення, які були допущені ФОП ОСОБА_2 , яка є головним архітектором та особою відповідальною за ведення авторського нагляду по проекту: «Реконструкція магазину під закусочну по АДРЕСА_1 Донецької області», який 07 листопада 2017 року був затверджений ОСОБА_1

04 січня 2018 року був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно головного архітектора проекту ФОП ОСОБА_2 за порушення наступних норм (том 1, а.с. 164-166):

відповідно до пункту 5.2.8 ДБН В.2.2-25:2009 «Підприємства харчування (ЗАКЛАДИ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА) - Будинки і споруди, в яких розміщуються підприємства харчування (заклади РГ), повинні розташовуватися не менше ніж в 6м від червоної лінії;

пункту 4 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 16.05.2011 року № 45 «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів», згідно якого, основними складовими вихідних даних на проектування є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування;

абзацу 2 частини 1 статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» - архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані: додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування;

абзацу 2 частини 1 статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» - архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови. ОСОБА_2 , як головним архітектором проекту, запропонована реконструкція частини будівлі, яка не належить гр. ОСОБА_1 та знаходиться за межами земельної ділянки, що є порушенням абзацу першого та другого частини першої статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Відповідальність за ці правопорушення передбачена частиною 1 статті 96-1 КУпАП.

11 січня 2018 року постановою №2 по справі про адміністративне правопорушення на ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 96-1 КУпАП (том 1, а.с. 167-168)..

ОСОБА_2 визнала свою провину та сплатила штраф у повному обсязі (том 1, а.с 169).

Обставини за котрими позивача та ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності взаємопов`язані між собою та базуються на результатах перевірки об`єкта «Реконструкція магазину під закусочну по АДРЕСА_1 без зміни геометричних параметрів фундаментів» від 04.01.2018 року.

Судом враховане, що ОСОБА_2 як головний архітектор та особа відповідальна за ведення авторського нагляду по проекту визнала наявність порушень, виявлених під час проведення перевірки.

Отже, пояснення позивача, який не є фахівцем у сфері містобудівної діяльності, викладені в позовній заяві не є переконливими, оскільки не підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

Крім того, перевіркою було встановлено, що на замовлення позивача та за його узгодженням, проектантом було розроблено, а потім затверджено, відповідно до завдання на проектування робочий проект, назва об`єкту - «Реконструкція магазину під закусочну по вул. АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 без зміни геометричних параметрів фундаментів» (том 1, а.с. 141). Магазин, який повинен бути реконструйований під закусочну, розташований по АДРЕСА_11 А. АДРЕСА_1 , у м АДРЕСА_12 , є окремо розташованою будівлею на окремій земельної ділянці (кадастровий № НОМЕР_2 ). Тобто даний магазин не є вбудованим приміщенням або групою вбудованих приміщень, які входять до складу окремо розташованої громадської будівлі та є його складовою частиною. Відповідно до технічного паспорту БТІ від 2006 року магазин мав торговий зал – 32,6 кв.м., склад - 18,6 кв.м., туалет - 1,2 кв.м., а всього 52,4 кв.м. (том 1, а.с. 153-157).

На момент проведення перевірки реконструйований об`єкт мав фактичний розмір 6,03 м. на 11.25 м., а всього 67,8 кв.м. Отже, мало місце збільшення геометричних розмірів будівлі, що не передбачено проектом. Реконструкція будівлі відповідно до проекту повинна була проводитись у розмірах 6,03 м. на 10,58 м. (по зовнішнім стінам), а всього 63,7 кв.м.

Дані обставини свідчать про те що, реконструкції була проведена усієї будівлі в цілому.

Таким чином, відповідно до частини 3 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та наказу Міністерства регіонального розвитку,

будівництва та житлово-комунального господарства від 06.11.2017 № 289 «Про затвердження Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються», позивач мав отримати містобудівні умови та обмеження, але не зробив цього.

Суд не бере до уваги посилання позивача на неможливість виконання приписів від 04.01.2018, оскільки до компетенції відповідача не відноситься повноваження на свій розсуд встановлювати ті чи інші строки виконання приписів. Дані строки встановлені додатком до «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, та є незмінними.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на порушення відповідачем норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року по справі № 805/4332/18-а, яке набрало законної сили 19 березня 2019 року, було відмолено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради про визнання наказу “Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності” №157 від 19.12.2017 року незаконним та його скасування (том 2, а.с. 83-89).

Суд вважає, що факт експлуатації закінченого будівництвом об`єкта, не прийнятого в експлуатацію, який розташований по АДРЕСА_2 /54, м, Маріуполь, доведений належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами, наданими відповідачем (том 1, а.с. 170-175).

Крім цього, сам позивач в Акті (пункт 3 розділу VIII) власноручно вказав, що «приміщення експлуатувалося, щоб усі норми були дотримані, я почав оформляти необхідні документи» (том 1, а.с. 119).

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування приписів Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради від 04.01.2018 “Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил” не підлягають задоволенню.

При вирішенні питання про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд керувався наступним.

Україна є демократична, правова держава, в якій людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є її головним обов`язком (статті 1, 3 Конституції України).

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (стаття 61 Конституції України).

Згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (стаття 33 КУпАП).

При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень (стаття 36 КУпАП).

Частиною 1 статті 96 КУпАП передбачена відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд.

Частиною 5 статті 96 КУпАП передбачена відповідальність за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт.

Частиною 9 статті 96КупАП встановлена відповідальність за експлуатацію об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1),

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності (стаття 254 КУпАП)

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи (стаття 256 КУпАП).

Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (статті 278 КУпАП).

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення (стаття 283 КУпАП).

Проаналізувавши вище перелічені положення законодавства, суд дійшов наступних правових висновків.

Юридична відповідальність - це вид соціальної відповідальності, що полягає в застосуванні державою до правопорушника певних заходів примусу, передбачених санкціями правових норм. Єдиною підставою для юридичної відповідальності є склад правопорушення. Якщо поведінка суб`єкта не має ознак правопорушення, то ця особа не підлягає юридичній відповідальності.

Адміністративна відповідальність настає за вчинення адміністративних проступків, передбачених КУпАП.

Юридичний склад адміністративного правопорушення – це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.

Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона.

Об`єкт адміністративного правопорушення – це те, на що воно посягає.

Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення – це система передбачених адміністративно-правовою нормою ознак, що характеризують зовнішню сторону правопорушення. Вона містить у собі передусім такі ознаки, як: власне протиправне діяння, тобто дія чи бездіяльність; шкідливі наслідки діяння, причинний зв`язок між протиправним діянням і шкідливими наслідками, що наступили; час, місце, умови, способи та засоби вчинення правопорушення.

При цьому, протиправне діяння є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони, всі ж інші ознаки є факультативними.

Суб`єктами адміністративних правопорушень можуть бути деліктоздатні фізичні та юридичні особи, які вчинили певні правопорушення. Фізичні особи – це осудні особи, які досягли 16-річного віку, громадяни України, іноземці та особи без громадянства.

Суб`єктивна сторона – це комплекс ознак, що характеризують внутрішню сторону правопорушення. До ознак, які характеризують суб`єктивну сторону, належать вина, мотив і мета вчинення правопорушення. Вина – це психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння та його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності.

Судом встановлено, що уповноважена на те посадова особа відповідача склала протоколи про адміністративні правопорушення у відповідності до статті 256 КУпАП.

Висновок посадової особи відповідача про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1, 5, 9 статті 96 КУпАП, за обставин, установлених у постанові, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

При накладенні стягнення були враховані характер вчинених правопорушень, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, стягнення було накладено в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення.

Суд відхиляє пояснення ОСОБА_1 стосовно відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 9 статті 96 КупАП, оскільки вони спростовуються доказами, наданими відповідачем (том 1, а.с. 170-175). Крім того, сам позивач в Акті (пункт 3 розділу VIII) власноручно вказав, що «приміщення експлуатувалося, щоб усі норми були дотримані, я почав оформляти необхідні документи» (том 1, а.с. 119).

За таких обставин, позовні вимоги про скасування постанови №1 по справі про адміністративне правопорушення від 11 січня 2018 року не підлягають задоволенню.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, судові витрати, понесені позивачем, покладаються на останнього.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 286, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_13 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради (місцезнаходження: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 70, код ЄДРПОУ - 04052784) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та скасування приписів відмовити в повному обсязі.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 16 травня 2019 року.

Повне рішення складено 24 травня 2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Циганенко А.І.