Ухвала суду № 81943403, 24.05.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/3946/17

Провадження №1-кп/127/707/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Іванченка Я.М.,

за участю:

секретаря – Дончевської Я.Б.,

сторони обвинувачення: прокурора Мішеніної Т.М.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Котенка Д.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 кримінальне провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 309 КК України, відомості про який внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016020010007034 від 06.09.2016 року, № 12017020010001117 від 14.03.2017 року, № 12019020030000177 від 21.02.2019 року, № 12018052010002761 від 02.07.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 309 КК України.

Відповідно до ст. 331 КПК України судом постановлено на розгляд учасників процесу питання доцільності зміни, скасування чи продовження запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою, оскільки судове провадження з об`єктивних причин не може бути розглянуто судом до закінчення строку дії попередньої ухвали суду про продовження утримання ОСОБА_1 під вартою.

Прокурор Мішеніна Т.М. просила продовжити строк дії запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з підстав продовження існування ризиків для кримінального провадження, які існували на момент обрання останньому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 309 КК України, являється особою раніше судимою, після притягнення його до кримінальної відповідальності, належних висновків для себе не зробив та під час розгляду відносно нього кримінального провадження і суді, повторно вчинив умисні корисливі злочини, не з`являвся на виклики до суду, був оголошений розшук, а запобіжний захід у виді домашнього арешту, який раніше застосовувася до обвнуваченого не зміг запобігти вчиненню ОСОБА_1 нових злочинів, а тому враховуючи дані обставини та покарання, яке йому загрожує продовжують існувати ризики того, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду та може продовжити вчиняти нові злочини.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник обвинуваченого – Котенко Д.В. заперечили щодо продовження застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, посилаючись на незадовільний стан здоров`я обвинуваченого та неможливість надання йому належного медичного забезпечення в умовах слідчого ізолятора через відсутність у обвинуваченого та його родини коштів на медичне обстеження.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали судового провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Враховуючи, відповідно до вимог ст. ст. 177, 178 КПК України, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 309 КК України, зокрема у вчиненні під час судового розгляду кримінальних проваджень відносно нього, під час притягнення його до кримінальної відповідальності, незакінченого замаху на вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч.3 чт. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, не має постійного законного джерела доходу, оскільки офіційно не працевлаштований, а тому, суд з врахуванням вимог ст. 5 Конвенції “Про захист прав людини та основоположних свобод”, приходить до переконання, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не може запобігти ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України, а саме спробам ОСОБА_1 продовжити вчиняти нові злочини, та приходить до переконання, що клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає задоволенню, а обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слід продовжити на 60 днів.

Керуючись ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 8 Конституції України, ст. ст. ст. 7, 132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 196-199, 331, 370, 372, 376 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою продовжити на 60 днів з 24 травня 2019 року до 22 липня 2019 року включно.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому ОСОБА_1

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: