Рішення № 81942517, 16.05.2019, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/87/2019

130/2517/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2019 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суду Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі: секретаря Буга Р.М.,

позивача ОСОБА_1 , представника Чаленко Н.В.,

відповідача ОСОБА_2 , представника Іванової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

22.10.2018 позивач звернувся до суду з даним позовом в якому просив визначити йому додатковий строк терміном 3 місяці для подання ним до Жмеринської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Жмеринка Вінницької області.

Стислий виклад позицій позивача та заперечень відповідача.

Підставами звернення до суду з позовом стало те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_4 після смерті якої відкрилась спадщина, що складається з житлового будинку з господарчими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельної ділянки, розташованої за цією ж адресою.

Позивач вказав, що протягом останніх трьох років він проживав окремо від своєї сім`ї в зв`язку з неприязними стосунками, що склались між ним та його матір`ю. У спадковому будинку проживає його дядько ОСОБА_2 , тому він вважав, що останній являється єдиним спадкоємцем вказаного майна. Проте у вересні 2018 року, після примирення з матір`ю ОСОБА_3 він дізнався від неї, що коли йому було 13 років бабуся ОСОБА_4 зробила заповіт, яким заповідала своє майно її сину ОСОБА_2 та йому самому, в рівних частинах кожному. Інформацію про те, що він був спадкоємцем майна після смерті бабусі його мати в свій час приховала від нього, а тому він і не міг знати про наявність вищевказаного заповіту. Більш того, його мати повідомила, що вона сама звернулась із заявою до нотаріуса про прийняття нею обов`язкової долі спадщини, оскільки вона має інвалідність.

Дізнавшись про те, що він являється спадкоємцем за заповітом, він звернувся з заявою до Жмеринської нотаріальної контори для подачі заяви про прийняття спадщини, проте йому було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Вважає, що його необізнаність про наявність заповіту, який був зроблений на його ім`я, коли він був ще неповнолітнім та не повідомлення його про наявність такого заповіту нотаріусом є поважною причиною пропуску строку.

28.11.2018 у встановлений законом строк на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача ОСОБА_2 , яка 28.11.2018 як вбачається з фіскального чеку «Укрпошта», направлений відповідачу ОСОБА_2 та відповідно до якої позивач просив суд прийняти його заперечення на аргументи і міркування, викладені у відзиві відповідача №1 ОСОБА_2 на його позовну заяву. У відповіді на відзив позивач зазначив, що з відповідачем ОСОБА_2 він практично не спілкується, оскільки проживають за різними адресами. Його твердження що він від народження і до теперішнього часу проживає з батьками і нікуди не виїздив до смерті бабусі є невірними, оскільки в зв`язку з виконанням певної роботи він тривалий час проживав і працював у Києві та за кордоном, з 23.06.2017 по 13.12.2017 він жив та працював в Литві, що підтверджується відповідними відмітками в закордонному паспорті. 28.01.2018 він дійсно один раз знаходився в гостях у відповідача, де була присутня і його матір, однак жодної мови про заповіт не велось. Відповідач не приводить жодного доказу того, що будь-яка інформація про заповіт йому була повідомлена, а твердження відповідача про те, що обов`язком нотаріуса було повідомлення спадкоємцям про наявність заповіту та проведення всіх необхідних дій щодо встановлення місця проживання або роботи осіб вказаних в заповіті є лише припущенням, як інші його твердження.

16.05.2019 позивач ОСОБА_1 та представник позивача Чаленко Н. ОСОБА_5 підтримали подану позовну заяву та просили суд її задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та з врахуванням їх відповіді на відзив відповідача ОСОБА_2

28.11.2018 у встановлений законом строк на адресу суду від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву позивача, який як вбачається з фіскального чеку «Укрпошта», був направлений позивачу та відповідно до якого відповідач ОСОБА_6 вказала, що дійсно тривалий час вона знаходилась в неприязних стосунках з позивачем, який практично не проживав з ними, знаходячись на заробітках в Литві та Києві. Приблизно в серпні 2016 року вона подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 розраховуючи на те, що вона та її рідний брат відповідач ОСОБА_2 мають отримати у спадщину майно, що залишилось після смерті матері, про факт прийняття спадщини вона позивача не повідомляла. По закінченню шести місяців вона до нотаріуса не зверталась, звернулась лише у вересні 2018, проте несподівано дізналась про неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з залишеним заповітом, відповідно до якого її матір заповідала своє майно її брату ОСОБА_2 та її сину, позивачу ОСОБА_1 , який тоді ж дізнався від неї про існування заповіту. Не заперечує проти задоволення вимог позивача та вважає, що останній пропустив строк звернення з поважних причин.

16.05.2019 відповідач ОСОБА_3 належним чином повідомлена про час та місце судового засідвання, в судове засідання не з`явилась заздалегідь подавши заяву в якій позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини визнала повністю та не заперечувала проти їх задоволення. Розгляд справи просила проводити у її відсутність.

20.11.2018 у встановлений законом строк на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву позивача, який як вбачається з фіскального чеку «Укрпошта», був направлений позивачу та відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у зв`язку з не наданням та не зазначенням у позовній заяві позивачем доказів, що підтверджують поважність пропуску ним строків подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Крім того, позивач вводить суд в оману з приводу підстав на які він вказує як на поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, так як протягом всього часу з дня народження і по теперішній час проживав та проживає зі своїми батьками, нікуди з дня смерті бабусі ОСОБА_4 не виїжджав та продовжує проживати в будинку разом з батьками в зв`язку з гарними відносинами між ним та його матір`ю ОСОБА_3 Протягом часу з дня смерті ОСОБА_4 позивач разом зі своїми батьками неодноразово був у нього в гостях ОСОБА_7 велась мова про наявність залишеного бабусею ОСОБА_4 заповіту, позивач вимагав від нього заплатити йому кошти за 1/2 частину будинку, який він має успадкувати як і мати позивача. Відповідач ОСОБА_3 має на руках правовстановлюючий документ на земельну ділянку на території Леляцької сільської ради. Вважає, що при прийнятті заяви від ОСОБА_3 державний нотаріус, яка бачила зміст заповіту мала б повідомити про це спадкоємців, зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

16.05.2019 відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_8 просили відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Представник відповідача ОСОБА_8 вказала, що позивач свідомо вводить суд в оману говорячи про те, що йому було невідомо про наявність залишеного заповіту ОСОБА_4 , адже йому було достеменно відомо про наявність заповіту залишеного померлою бабусею ОСОБА_4 , з якою він перебував в хороших стосунках як і з матір`ю ОСОБА_3

Відповідності до частини 3 ст. 211 та пункту 1 частини 3 ст. 223 ЦПК України, за погодження зі стронами судовий розгляд справи здійснено на підставі наявних у суду матеріалів у відсутність відповідача ОСОБА_3

Процесуальні дії, заяви та клопотання.

09.11.2018 ухвалою судді відкрито провадження, справа призначена до підготовчого засідання на 10.12.2018. Витребувано з Жмеринської міської державної нотаріальної контори копію належно завіреної спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 № 213/2016.

20.11.2018 надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ОСОБА_2

28.11.2018 надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ОСОБА_3

28.11.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача ОСОБА_2

29.11.2018 з Жмеринської міської державної нотаріальної контори надійшла копія належно завіреної спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 № 213/2016

10.12.2018 надійшла заява від ОСОБА_2 про витребування Жмеринської міської державної нотаріальної контори копію належно завіреної спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4

16.01.2019 від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про витребування доказів, зокрема інформації про телефонні дзвінки, в задоволенні якого було відмовлено за відсутності підстав, передбачених ч.ч.1,2 ст. 84 ЦПК України, як таке, що є необґрунтованим, абстрактним та не конкретизованим.

16.01.2019 ухвалою суду підготовче провадження закрито справа призначена до судового розгляду на 28.02.2019.

28.08.2019, 25.03.2019 та 03.05.2019 розгляд справи відкладався з об`єктивних причин.

16.05.2019 відмовлено у задоволенні усного клопотання представника відповідача ОСОБА_9 .В. Іванової ОСОБА_10 . про витребування з нотаріальної контори матеріалів нотаріальної справи про відмову у видачі свідоцтва ОСОБА_1

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, посилання на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 являються рідними братом та сестрою. Позивач ОСОБА_1 являється сином ОСОБА_3 , відповідно ОСОБА_2 його рідний дядько. Мати відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а відповідно баба позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, залишивши по собі заповіт на житловий будинок з господарськими будівлями на сина ОСОБА_2 та онука ОСОБА_11 Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли – син ОСОБА_4 в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, дочка ОСОБА_3 , яка в порядку ст. 1269 ЦК України подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини. ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини, на його думку з поважної причини, а тому ставить перед судом вимогу про визначення йому додаткового строк, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті баби.

Як встановлено судом відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Жмеринка Вінницької області (а.с.7).

Згідно копії заповіту від 21.11.2006 посвідченого державним нотаріусом Жмеринської міської державної нотаріальної контори Бульбою Л.І., ОСОБА_4 належний їй житловий будинок з господарчими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 та належну їй земельну ділянку, розташовану за тією ж адресою заповідала своєму сину ОСОБА_2 та онукові ОСОБА_1 в рівних частинах кожному (а.с.8,11, 12).

Постановою державного нотаріуса Жмеринської міської державної нотаріальної контори Вінницької області від 20.10.2018 № 1035/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 та 1/2 частку земельної ділянки, розташованої за тією ж адресою, належних його рідній бабі ОСОБА_4 у зв`язку з пропуском строку подання заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини та відсутністю доказів постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с.9).

Як вбачається із копії паспорта громадянина України, ОСОБА_2 зареєстрований в АДРЕСА_1 з 1987 року (а.с.32).

Як вбачається з копії спадкової справи № 213/2016 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 09.09.2016 ОСОБА_3 звернулась з заявою до Жмеринської міської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_4 повідомила, що спадкоємцем за законом є син померлої ОСОБА_2 Про свого сина, а відповідно онука покійної - ОСОБА_1 в заяві нотаріусу не повідомляла. Заповіт після смерті ОСОБА_4 зареєстрований у Спадковому реєстрі за № 41148098, чинний (а.с.47-54).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом, ніким не оспорюються.

Суд не приймає до уваги в якості доказу: роздруківки з фото (а.с.34-38), адже дані фото не підтверджують факт обізнаності та повідомлення позивача щодо наявного заповіту залишеного на його користь після смерті ОСОБА_4

В судовому засіданні за клопотанням представника відповідача були допитані свідки.

Викликана в якості свідка завідуюча Жмеринською міською нотаріальною конторою ОСОБА_12 , повідомила суду, що після звернення ОСОБА_3 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_4 було сформовано Витяг з Спадкового реєстру, відповідно з якого вбачалась наявність заповіту після смерті ОСОБА_4 По спливу шестимісячного строку, коли вирішувалось питання про видачу свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 було повідомлено про наявність заповіту, з яким остання ознайомилась. Також до нотаріальної контори з метою оформлення спадкових прав звертався і ОСОБА_2 Вважаючи, що ОСОБА_3 повідомить іншого спадкоємця про наявність заповіту, зокрема ОСОБА_1 державним нотаріусом дії передбачені ст. 63 Закону України «Про нотаріат» не вчинялися, хоча мали б вчинятися. Тобто пошуку інших спадкоємців нотаріус не проводила.

Свідок ОСОБА_13 суду повідомила, що з грудня 2016 по січень 2019 вона проживала спільно з ОСОБА_2 , їй достеменно відомо про те, що позивач ОСОБА_1 був обізнаний щодо наявності заповіту залишеного бабусею ОСОБА_4 , адже він весь час, проживав з батьками в одному будинку, виїжджаючи з дому лише 2017 році, при цьому відповідач ОСОБА_3 повідомляла їй особисто, що знає про залишений матір`ю заповіт на її сина. Відповідач ОСОБА_3 перебуваючи в гостях у ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_1 повідомляла, що частину будинку матері належить її синові з яким вона не припиняла спілкування весь час, відповідно і повідомила про заповіт залишений бабусею.

Свідок ОСОБА_14 суду повідомив, що являється двоюрідним братом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проживаючи з ними на одній вулиці вони не надто підтримують відносини. Після смерті ОСОБА_4 він кілька разів бачив позивача з його матір`ю ОСОБА_3 Давно бачив як останній разом з батьками збирав ягоди. Були періоди коли він довгий проміжок часу дійсно не бачив вдома ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_15 суду повідомив, що коли він проживав в селі разом з ОСОБА_2 вони підтримували з останнім дружні відносини, наразі також вітаються при зустрічі, вказав, що коли приїжджав до ОСОБА_3 то бачив хороші стосунки між нею та її сином ОСОБА_1

До вказаних правовідносини слід застосовувати норми права Цивільного кодексу України, що регулюють відносини спадкування.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними, така правова позиція викладена у рішенні ВСУ у справі №6-1320цс17.

У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» 30.05.2008 № 7 в абзаці 6 пункту 24 роз`яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При розгляді таких спорів судам слід дослідити чи вчиняв державний нотаріус після встановлення ним наявності заповіту спадкодавця дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, чи здійснювався виклик спадкоємця за заповітом, в тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах – посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

При розгляді таких спорів судам слід дослідити чи вчиняв державний нотаріус після встановлення ним наявності заповіту спадкодавця дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, чи здійснювався виклик спадкоємця за заповітом, в тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця, така правова позиція викладена у рішенні ВСУ у справі №6-1320цс17.

Відсутність такого повідомлення чи виклику (а відтак – необізнаність особи про наявність заповіту), на думку ВСУ, створює для спадкоємця об`єктивні, непереборні та істотні труднощі на прийняття спадщини, а отже відповідає критерію поважності і, таким чином, є підставою для надання додаткового строку для прийняття спадщини, така правова позиція викладена у рішенні ВСУ у справі №6-496цс17.

Отже, вирішуючи питання про надання додаткового строку для прийняття спадщини, слід мати на увазі, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту за певних обставин може бути поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому слід розуміти, що поважність причини хоч і залежить від обставин справи, та все ж оцінюється судом на власний розсуд. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права, така правова позиція викладена у рішенні ВСУ у справі №6-496цс17.

Як вбачається із досліджених матеріалів спадкової справи №231/2016, розпочатої 09.09.2016, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 , із заявою про прийняття спадщини звернулась її дочка, а відповідно відповідач ОСОБА_3 , яка у заяві зазначила, що інші спадкоємцем за законом є син померлої ОСОБА_2 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , приховавши існування ще одного спадкоємця, а відповідно позивача ОСОБА_1 В свою чергу нотаріус, в порушення вимог ст. 63 Закону України «Про нотаріат», не перевірила достовірність цієї інформації, не робила виклики спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Нормами ст.ст. 12, 13 ЦПК України закріплено такі принципи цивільного судочинства, як змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства, які полягають в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Згідно із ч. 5, 6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, які беруть участь у справі. Доказуванню не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом в судовому засіданні було встановлено, що позивач не мав змоги звернутись вчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом у встановлений законом строк у зв`язку з тим, що він не знав про наявність такого заповіту. Позивач вважав, що єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є її діти, що логічно. Він звернувся до нотаріальної контори із заявою, але час звернення до нотаріуса з відповідною заявою визначений законом сплив. Доказів протилежного відповідачем ОСОБА_2 суду не надано, що, відповідно свідчить про поважність пропуску ОСОБА_1 строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та наявність підстав його поновлення.

Суд оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх досліджені, проаналізувавши факт надання законодавцем переваги здійсненню спадкуванню за заповітом, як особистому розпорядженню особи на випадок смерті, приходить висновку, що для реалізації ОСОБА_1 своїх прав як спадкоємця, з урахуванням наявності поважних причин пропуску, передбаченого законом строку на звернення із заявою про прийняття спадщини, волі спадкодавця, як прояву свободи заповіту позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.141 ЦПК України у зв`язку з задоволенням позову з відповідачів на користь позивача в рівних частках підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3-13, 76-83, 89, 259, 263-265, 268, 280-281 ЦПК України, Суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк, тривалістю три місяці з дня набрання рішення суду законної сили, на подання до Жмеринської міської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Суддя: А.М. Заярний

Дата складання повного судового рішення 24.05.2019