Вирок № 81942464, 24.05.2019, Літинський районний суд Вінницької області

Номер справи137/730/18

1-кп/137/20/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.05.2019

Літинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Желіховського В.М.

секретаря судових засідань Іванової І.О.

розглянувши матеріали кримінального провадження № 12018020000000054 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Янгіюль Ташкентської області, республіки Узбекистан, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, освіта вища, пастора християнської церкви «Ранкова Зірка», одруженого, раніше не судимого, на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.286 ч.3 КК України,-

прокурора Михальнюка С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Дроненка Ю.В.

потерпілого ОСОБА_2 ,

потерпілого ОСОБА_3 ,

захисника потерпілого ОСОБА_3 . - адвоката Поворознюка Б.М.,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2018 р. близько 13:00 год., обвинувачений ОСОБА_1 , керуючи технічно-справним автомобілем «ВАЗ-21083», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою сполученням смт. Літин - м. Хмільник, у напрямку м. Хмільник, неподалік с. Івча Літинського району Вінницької області, з урахуванням дорожніх умов, а саме стану дорожнього покриття проїзної частини дороги, яке було вкрито снігом, не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, внаслідок чого допустив виїзд автомобіля на зустрічну смугу де сталося зіткнення із автопоїздом у складі автомобіля «МАN», державний номерний знак НОМЕР_2 , з причепом «KOGEL», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався по належній смузі руху в зустрічному напрямку.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди від отриманих тілесних ушкоджень на місці пригоди загинули пасажири автомобіля «ВАЗ-21083»: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 11 від 07.03.2018 ОСОБА_5 під час дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, внаслідок яких настала її смерть. Між сполучною травмою тіла та смертю ОСОБА_5 наявний причинно-наслідковий зв`язок. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 10 від 07.03.2018 ОСОБА_6 під час дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, внаслідок яких настала її смерть. Між сполучною травмою тіла та смертю ОСОБА_6 , наявний причинно-наслідковий зв`язок. Згідно з висновком експертизи техічного стану транспортного засобу № 121 від 26.03.2018 автомобіль «ВАЗ-21083», державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент пригоди перебував у технічно-справному стані та несправностей, які б могли впливати на можливий не керований рух чи керованість автомобіля, не виявлено.

Відповідно до висновку авто-технічної та транспортно-трасологічної експертизи № 187 а від 20.03.2018 зіткнення транспортних засобів сталося на проїзній частині авто дороги на смузі руху в напрямку смт. Літин, тобто на смузі руху автопоїзда у складі автомобіля «МАN», державний номерний знак НОМЕР_2 , з причепом «КОСЕЬ», державний номерний знак НОМЕР_3 .

У даній дорожній ситуації водій автопоїзда у складі автомобіля «МАN», державний номерний знак НОМЕР_2 , з причепом «Kogel», державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_4 не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21083», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та в його діях відсутні порушення вимог Правил дорожнього руху України, які б перебували у причинному зв`язку з виникненням події даної дорожиьо-транспортної пригоди. В ситуації, яка склалась, в діях водія автомобіля «ВАЗ-21083», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п.п. 10.1, 11.3, 12.1 Правил дорожнього руху України, які перебувають у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-траиспортної пригоди.

Водій ОСОБА_1 за вищевказаних обставин порушив вимоги п.п. 10.1, 11.3, 12.1 Правил дорожнього руху України, де вказано: - п. 10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; - п. 11.3 - «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу» ;

- п. 12.1 - «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним». Порушення водієм ОСОБА_1 вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України перебуває у причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме із спричиненням смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб. Із показань обвинуваченого ОСОБА_1 допитаного в судовому засіданні встановлено, що він вину в інкримінованому йому кримінального правопорушення визнає. Суду пояснив, що дійсно скоїв дорожньо-транспортну пригоду за обставин викладених в обвинувальному акті. Під час даної дорожньо-транспортної пригоди він також отримав тілесні ушкодження та перебував в шоковому стані, тому подробиць не пам`ятає. В скоєному розкаюється. Із показань потерпілого ОСОБА_2 допитаного в судовому засіданні встановлено, що він не був очевидцем дорожньо-транспортної пригоди. В даній дорожньо-транспортній пригоді загинула його дружина, яка їхала в автомобілі під керуванням ОСОБА_1 Претенезій матеріального та морального характеру він не має. Просить не позбавляти його волі. Із показань потерпілого потерпілого ОСОБА_3 допитаного в судовому засіданні встановлено, що він не був очевидцем дорожньо-транспортної пригоди. Його мати ОСОБА_6 під час ДТП перебувала в автомобілі під керуванням ОСОБА_1 і внаслідок отриманих травм померла на місці. Претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 він не має, оскільки останній відшкодував йому завдану шкоду повністю, окрім тих виплат, які повинна сплатити страхова компанія. Просить не позбавляти його волі. Враховуючи ту обставину, що обвинувачений повністю визнав свою вину, його покази в судовому засіданні суд вважає достовірними, а тому відповідно до вимог ст. 349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду та ці обставини ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що позиція обвинуваченого добровільна та він правильно розуміє зміст цих обставин. Суд роз`яснив про позбавлення права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку при такому порядку вирішення справи. Дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.3 КК України, тобто порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб. При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, так і особу обвинуваченого, який усвідомив свою вину, щиро розкаявся у скоєному, відшкодував завдану матеріальну та моральну шкоду потерпілим, окрім виплат страхової компанії.

До обставин згідно ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, враховує Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, відшкодував матеріальну та моральну шкоду. При призначенні покарання враховано досудову доповідь органу пробації. Враховуючи вищевкладене та конкретні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, керуючись ст.50, 65 КК України суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України. звільнивши його від призначеного покарання з іспитовим строком.

Процесуальні витрати відповідно до ст. 124 КПК України підлягають до стягнення.

Суд вважає, що необхідно скасувати арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.02.2018 року на автомобіль «ВАЗ-21083» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль «МАN», державний номерний знак НОМЕР_2 , з причепом «KOGEL», державний номерний знак НОМЕР_3 скасувати.

Речові доказ повернути власникам.

Керуючись ст.ст. 50,65, 67, 100, 124, 349, 374-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України і призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обмеження визначені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь держави процесуальні витрати в сумі 3003,00 гривень за проведення експертиз.

Скасувати арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.02.2018 року на автомобіль «ВАЗ-21083» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль «МАN», державний номерний знак НОМЕР_2 , з причепом «KOGEL», державний номерний знак НОМЕР_3 .

Речові докази - автомобіль «ВАЗ-21083» д.н.з. НОМЕР_1 повернути власнику ОСОБА_1 та автомобіль «МАN», державний номерний знак НОМЕР_2 , з причепом «KOGEL», державний номерний знак НОМЕР_3 повернути власнику ТОВ "Болеко".

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Літинський районний суд Вінницької області. Вирок набуває чинності, якщо протягом 30 днів не буде подано апеляційної скарги. Копії вироку вручити сторонам кримінального провадження .

Суддя: В. М. Желіховський