Рішення № 81941010, 17.05.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/2811/19

Провадження № 2/500/2150/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого Жигуліна С.М.

при секретарі Троїцькій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі справу за позовом

ОСОБА_2

до

ТОВ "Ізмаїльський елеватор"

про

стягнення заборгованості з заробітної плати

В С Т А Н О В И В:

Позивач в судове засідання не прибув, сповіщався належним чином, у позовній заяві зазначив, що 18.02.2016 року він був прийнятий на посаду менеджера -експедитора - до ТОВ «Ізмаїльський елеватор». 01.01.2018 року назва посади була змінена на менеджер з логістики. 01.03.2018 року він був переведений на посаду старшого менеджера з логістики. 31.01.2019 року він був звільнений за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України. 31.01.2019 року йому була видана належним чином оформлена трудова книжка. 31.01.2019 року йому був наданий розрахунковий листок за січень 2019, де сума нарахованої, але не сплаченої заробітної плати разом із грошовою компенсацією за невикористану відпустку склала 7041,92 грн., яка складається із заборгованість з заробітної плати в сумі 4034,21 грн. та грошової компенсації за невикористану відпустку в сумі 3007,71 грн., яку просить стягнути із відповідача.

Ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17.04.2019 року справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

За результатами дослідження суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими.

У відповідності до вимог ст.13 ч.1 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи в межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих у порядку, передбаченому ст.81-89 ЦПК України.

Долученою до матеріалів справи документацією доведено, що 18.02.2016 року ОСОБА_2 був прийнятий на посаду менеджера -експедитора - до ТОВ «Ізмаїльський елеватор». 01.01.2018 року назва посади була змінена на менеджер з логістики. 01.03.2018 року ОСОБА_2 був переведений на посаду старшого менеджера з логістики. 31.01.2019 року ОСОБА_2 був звільнений за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України. 31.01.2019 року ОСОБА_2 була видана належним чином оформлена трудова книжка. 31.01.2019 року ОСОБА_2 був наданий розрахунковий листок за січень 2019, де сума нарахованої, але не сплаченої заробітної плати разом із грошовою компенсацією за невикористану відпустку склала 7041,92 грн., яка складається із заборгованість з заробітної плати в сумі 4034,21 грн. та грошової компенсації за невикористану відпустку в сумі 3007,71 грн.

Згідно до ст. 43 Конституції України та ст. 2 КЗпП України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

У відповідності до ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі змістом ст. ст. 116, 117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Зі змісту ст. 110 КЗпП України слідує, що обов`язок повідомляти працівника про розмір загальної суми заробітної плати, розміри і підстави відрахувань та суми заробітної плати, що належить до виплати, покладено саме на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про оплату праці» структурою заробітної плати є основна, додаткова та інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Основна заробітна плата, це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата, це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до вимог ст.32 Закону України «Про оплату праці» трудові спори з питань оплати праці розглядаються і вирішуються згідно з законодавством про трудові спори.

Відповідно до вимог ст. 141-142 ЦПК України розподіляються судові витрати.

Керуючись ст. 263-267 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ізмаїльський елеватор» (адреса: 68600 Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 38614780) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 ), адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), - заборгованість з заробітної плати в сумі 4034,21 грн. (чотири тисячі тридцять чотири грн. двадцять одна коп.), та грошової компенсації за невикористану відпустку в сумі 3007,71 грн. (три тисячі сім грн. сімдесят одна коп.).

Скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку у порядку, передбаченому ст.354 ч.2 ЦПК України.

Суддя: С.М.Жигулін