Рішення № 81939101, 24.05.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.05.2019м. ДніпроСправа № 904/1148/19За позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпера Груп", м. Дніпро

про стягнення пені за порушення строків поставки товару у розмірі 161 522,57 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без участі представників сторін

С У Т Ь С П О Р У:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпера Груп" 161 522,57 грн. пені за порушення строків поставки товару за договором №697(7)17 УК від 08.11.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №697(7)17УК від 08.11.2017 в частині повної та своєчасної поставки товару, у зв`язку з чим позивач нарахував пеню за період з 13.07.2018 по 07.03.2019. Позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2018 у справі №904/3604/18 вже стягнуто з відповідача неустойку у розмірі 117 409,263 грн. за період прострочки з 01.04.2018 по 12.07.2018 та зобов`язано відповідача поставити обумовлений договором товар. Однак, назване рішення суду не виконане відповідачем.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпера Груп", проти задоволення позовних вимог заперечу та зазначає:

- на виконання умов Договору поставки №697(7)17УК від 08.11.2017, відповідач 14 лютого 2018 року здійснив поставку першої партії продукції на суму 89 074,94 грн., що підтверджується видатковою накладною № Б415 від 14.02.2018. Дана продукція була повернута відповідачу у зв`язку із нібито її невідповідністю ГОСТ 2179-75. За рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2018 за справою № 904/3604/18 відповідач сплатив на користь позивача пеню у розмірі 69 902,62грн. (шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дві гри. 62коп.) за період з 01.04.2018 по 12.07.2018.

Виходячи з вищенаведеного строк нарахування пені за договором поставки товару закінчився 01.10.2018, враховуючи сплату відповідачем пені за рішенням суду, остаточна сума пені складає 54 971 ( п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот сімдесят одна гривна 97 коп.) за період з 13.07.2018 по 01.10.2018. Сума пені у розмірі 161 522, 57 грн., яку вимагає позивач, є необґрунтованою, та такою, що суперечить діючому законодавству;

- відповідач вважає штрафні санкції, нараховані позивачем надмірно великими у порівнянні із збитками позивача, зазначає, що запропонував поставити товар відповідної якості іншого виробника та неодноразово звертався з пропозицією до позивача, що підтверджується листами на ім`я заступника генерального директора по забезпеченню виробництва ВП ЗАЕСДП "НАЕК "Енергоатом" Заніборщу П .В (вих.№ 508/11 від 14.11.2018, вих №. 624 від 27.112018, вих. №357/02 від 25.02.2019), але позивач відмовив. Звертає увагу на те, що сплатив у повному обсязі штрафні санкції за рішенням суду та за претензією позивача. Загальна сума сплачених штрафних санкцій на момент отримання ухвали сягає 135222,25 (сто тридцять п`ять тисяч двісті двадцять чотири гривні 25 копійок). Виходячи зцього договір поставки товару втрачає економічну доцільність та використовується позивачем як інструмент стягнення коштів, хоча позивач жодного разу не падав докази, що він отримав збитки за невиконання договору поставки товару з боку відповідача.

У відповіді не відзив на позовну заяву, яка надійшла до суду 11.05.2019, позивач зазначає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору № 697(7)17УК від 08.11.2017 (в тому числі щодо відповідальності за порушення передбачених договором строків поставки); товар, визначений п. 1.1 Договору, станом на дату складання цієї відповіді на відзив, на адресу ВП ЗАЕС не поставлений. Отже твердження відповідача про невідповідність та надмірність розміру суми пені, нарахованої за прострочення виконання зобов`язання щодо поставки товару за договором № 697(7)17УК від 08.11.2017, є безпідставними.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2019 відкрито провадження у справі №904/1148/19.

З огляду на те, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи приписи ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч. 7 ст. 250 ГПК України, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

08.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРА ГРУП" (постачальник) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (покупець) укладено договір поставки товару №697(7)17УК.

Згідно п.1.1. договору постачальник зобов`язується поставити, а покупець - прийняти і сплатити продукцію - дріт нікелевий ДКРМП 6 БТ НП-2 ГОСТ 2179-75, у кількості 0,32 т, вартістю 678 666,24грн., виробник: JLC Electromet Pvt LTD, Індія.

За п.1.2. договору, з урахуванням додаткової угоди №1 від 22.12.2017, строк поставки продукції: березень 2018року.

Тобто граничною датою поставки товару є 31.03.2018.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що загальна вартість договору становить 565 555,20грн., крім того ПДВ - 113 111,04грн., разом 678 666,24грн.

Розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 45 календарних днів з моменту її поставки, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.3.2. договору).

За п.4.1. договору поставка товару відбувається відповідно до Правил ІНКОТЕРМС 2010 на умовах DDP - м. Енергодар.

Згідно п.4.2. договору вантажоодержувач товару - Запорізьке відділення ВП "Складське господарство" (м. Енергодар, Запорізької обл., вул. Промислова, 133, склад №3).

Пунктом 4.3. договору передбачено, що поставка товару відбувається в строки згідно п.1.2. договору.

Оскільки дріт нікелевий ДКРМП 6 БТ НП-2 у кількості 0,042 т на загальну суму 89 074,94грн. позивачем не прийнятий та повернутий відповідачу, поставка є такою, що не відбулась.

19.07.2018 відповідач на підставі п.7.4. договору сплатив позивачу штраф за поставку неякісного товару у сумі 17 814,99грн. (а.с.87-89).

Як вбачається з матеріалів справи, товар, передбачений п.1.1. договору, відповідачем не поставлений.

Зазначені обставини встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2018 у справі №904/3604/18.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2018 по справі № 904/3604/18 позовні вимоги ВП ЗАЕС задоволені в повному обсязі: з ТОВ "Імпера Груп" на користь ВП ЗАЕС стягнуто пеню в розмірі 69 902,62 грн., штраф в розмірі 47 506,64 грн., судовий збір в розмірі 11 941,99 грн. та зобов`язано ТОВ "Імпера Груп" поставити на адресу ВП ЗАЕС товар, передбачений п. 1.1 договору №697(7)17 від 08.11.2017, на суму 678 666,24 грн.

Вказане рішення набрало законної сили 30.11.2018.

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

26.11.2018 між ВП ЗАЕС та ТОВ "Імпера Груп" укладена додаткова угода №2 (надалі Додаткова угода № 2) до договору №697(7)17УК від 08.11.2017,

відповідно до п. 1 якої, строк дії Договору продовжено до 30.06.2019.

Рішення господарського суду щодо поставки товару станом на дату звернення з позовом до суду відповідачем не виконано.

29.12.2018 позивач направив на адресу відповідача претензію № 28-23/29792/5, якою просив сплатити пеню за прострочення строків поставки товару за договором за період з 13.07.2018 по 26.12.2018 у сумі 113 337,26грн. Відповіді на претензію матеріали справи не містять.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 161 522,57грн. за порушення строків поставки товару за договором, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Частиною 1 статті 626 вказаного Кодексу передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Доказів поставки товару відповідач суду не надав, доводів, наведених в обґрунтування позову, не спростував.

Судом встановлено, що граничною датою поставки товару є 31.03.2018.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки.

У разі порушення боржником зобов`язання, згідно зі статтею 549 ЦК України, боржник повинен сплатити неустойку. Відповідно до статті 551 ЦК України, розмір неустойки встановлюється договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 2 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення,

а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з п.п. 7.1, 7.2 Договору, у випадку неналежного виконання або невиконання зобов`язань за договором Сторони несуть майнову відповідальність відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до п.7.2. договору за порушення зазначених строків поставки або недопоставку товару постачальник зобов`язаний сплатити покупцеві пеню в розмірі 0,1% від вартості товару, за яким допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення більш 30 (тридцяти) днів постачальник додатково сплачує покупцеві штраф у розмірі 7% (семи) вказаної вартості. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення виконання зобов`язань.

Сплата неустойки не звільняє винну сторону від виконання договірних зобов`язань (п.7.3. договору).

Позивач продовжує нараховувати пеню за період з 13.07.2018 по 07.03.2019 та просить стягнути за цей період пеню у розмірі 161 522,57грн.

Вирішуючи питання стягнення пені за порушення відповідачем негрошового зобов`язання господарський суд враховує таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п.2.5. постанови пленуму Вмщого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законоджавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013).

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в статті 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі спливом 6 місяців.

Як вбачається зі змісту рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2018 по справі №904/3604/18 позивач вже звертався з позовними вимогами про стягнення пені за період з 01.04.2018 по 12.07.2018 у розмірі 69 902,62грн. на підставі п.7.2. договору. Зазначені вимоги були повністю задоволені судом.

Відтак у позивача наявне право нараховувати пеню за прострочення виконання зобов`язання в межах установленого законом строку, тобто починаючи з 01.04.2018 по 01.10.2018 - загальний період нарахування у спірних відносинах.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням шестимісячного строку її нарахування (ст. 232 ГК України), судом встановлено, що за період з 13.07.2018 по 01.10.2018 стягненню з відповідача на користь позивача за порушення строків виконання зобов`язання підлягає 54 971,97грн. (678666,24грн. х 0,1% х 81дн).

Оскільки позивачем проведено нарахування пені за період, що перевищує шестимісячний строк, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 106 550,6грн.

Доводи відповідача про невідповідність і надмірність розміру пені та штрафу суд вважає безпідставними, оскільки поставлений відповідачем товар на суму 89 074,94грн. позивачем не прийнятий і повернутий відповідачу, а товар, передбаченій умовами договору поставки, так і не був поставлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розподіл судових витрат врегульовано ст.129 ГПК України, п. 2 ч. 1 якої унормовано, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 824,58грн.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРА ГРУП" пені у розмірі 161 522,57грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРА ГРУП" (49098, м. Дніпро, вул. Любарського, 159, оф.7, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38677154) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ ВП 19355964, рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ АБ "Укргазбанк", МФО 320478) пеню у розмірі 54 971 (п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот сімдесят одна) грн. 97коп, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 824(вісімсот двадцять чотири)грн.58коп., про що видати наказ.

В задоволенні позову в частині стягнення 106 550,6грн. - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 24.05.2019

Суддя Н.М.Євстигнеєва