Рішення № 81937557, 22.05.2019, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/3980/18

пр. № 2/759/1042/19

22 травня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді: Шум Л.М.

за участю секретаря: Прокопенко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 у березні 2018 р. звернувся до суду з зазначеним вище позовом про визнання ОСОБА_4 та ОСОБА_2 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .

В обгрунтування позовних вимог представник позивачки посилається на те, що на підставі Свідоцтва приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозова Г.В. позивачка ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 . Проте, у вказаній квартирі зареєстровані відповідачі, реєстрація яких відповідно до ст. 319 ЦК України перешкоджає позивачці володіти, користуватися та розпоряджатися спірною квартирою, у зв`язку з чим представник позивачки просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 29.05.2018 р. відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 17.12.2018 р. підготовче засідання проведено та завершено, судом призначено розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 22.05.2019 р. провадження у справі в частині позовних вимог відносно ОСОБА_4 закрито.

Представник позивачки в судове засідання не з`явився. подав заяву в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав (ас. 50).

05.03.2019 р. відповідач в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, при цьому, вказав, що позов не визнає, оскільки спірне житлове приміщення є єдиним його місцем проживання, а тому просив у позові відмовити. Відзив на позов до суду не подав (ас. 44).

В наступне судове засідання відповідач не з`явився, який про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином завчасно та заздалегідь (ас. 49), про причини своє неявки суд не повідомив, а тому суд визнає неявку відповідача без поважних причини.

Суд вважає можливим розглянути справу за вдсутності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за такими обставинами.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовським Г.В. від 14.03.2018 р. на підставі акта державного виконавця про проведені електронні торги, затверджені відділом державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в м. Києві 21.09.2017 р., посвідчив право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 , яка раніше належала ОСОБА_5 на підставі Договору купівлі-продажу квартири (ас. 3).

Вказане вище Свідоцтво зареєстровано в реєстрі за № 465.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 62 ЗУ «Про виконавче провадження», виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом. Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 346 ЦК України, право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника.

Також, відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 117006827 від 14.03.2018 р. за позивачкою ОСОБА_1 зареєстровано право власності на спірну квартиру АДРЕСА_1 (ас. 5).

Проте, встановлено, що відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади міста Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні станом на 12.11.2018 р. у квартирі АДРЕСА_1 є зареєстрованим відповідач ОСОБА_2 (ас. 34). Місце реєстрації відповідача за вказаною адресою також підтверджується відомостями Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в м. Києві від 26.11.2018 р. (ас. 36).

Представник позивачки зазначає, що позивачка ОСОБА_1 правомірно та законно набула у свою власність спірне житлове приміщення, а тому реєстрація відповідача у вказаній квартирі порушує її права, як власника.

Відповідач у письмовому клопотанні заперечував проти позовних вимог з тих підстав, що спірна квартира є його єдиним місцем проживання. При цьому, відповідач відзив на позов із доказами в спростування позовних вимог суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України). При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як роз`яснено в пункті 33 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року N 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні, на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом не встановлено, що в судовому порядку електроні торги щодо реалізації спірної квартири та свідоцтво приватного нотаріуса про посвідчення права власності позивачки ОСОБА_1 на вказану квартиру визнанні недійсними, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що реєстрація відповідача ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 фактично створює позивачці перешкоди в користуванні власністю, а тому в силу ст. 391 ЦК України відповідач підлягає визнанню таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Керуючись ст. 319, 321, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 13, 81, 258, 258, 265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва) таким, що втратив право користуватися житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Суддя: