Вирок № 81936275, 23.05.2019, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/4850/19

Провадження № 1-кп/727/263/19

В и р о к

І м е н е м У к р а ї н и

23 травня 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого судді Слободян Г.М.

за участі секретаря судових засідань Ільчук М.В.

за участю учасників судового кримінального провадження:

- прокурора Губчака О.В.

- обвинуваченого ОСОБА_1

- захисника Скорика О.А. розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці угоду про визнання винуватості від 25.04.2019 року в рамках кримінального провадження за №12019260000000065 від 08.02.2019 року по обвинуваченню: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Красносілка Старокостянтинівського району Хмельницької області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369КК України, - В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 , починаючи з 28.08.1989 по 29.04.2013 проходив військову службу за контрактом осіб офіцерського складу у Збройних силах України Міністерства оборони України на різних посадах, в тому числі, у період часу з 05.12.2012 по 29.04.2013, перебував на посаді заступника військового комісара Чернівецького обласного військового комісаріату, та з даної посади був звільнений у запас за станом здоров`я. Після звільнення з військової служби в запас, ОСОБА_1 прийнято на за строковим трудовим договором з 02.09.2013 до Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, на посаду викладача кафедри військової підготовки, на якій останній працював до 31.01.2019 включно. В силу займаних посад у Збройних силах України та у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, ОСОБА_1 , достовірно володів інформацією щодо обов`язку проходження військової строкової служби у Збройних силах України кожним військовозобов`язаним громадянином України та знав порядок призову на військову службу, а також мав широке коло знайомих, які працюють у різних структурних підрозділах Міністерства оборони України.

31.01.2019 до ОСОБА_1 , який цього дня ще перебував на посаді старшого викладача військової кафедри Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, з питання щодо надання роз`яснення про можливість не проходження строкової військової служби у Збройних силах України, звернувся ОСОБА_2 Під час розмови ОСОБА_1 , достовірно знаючи про те, що ОСОБА_2 є громадянином України призовного віку, повідомив останньому, що він у зв`язку із займаними ним посадами у минулому в структурних підрозділах Міністерства оборони України, підтримує дружні відносини зі службовими особами Військових комісаріатів якна території Чернівецької області, так і прилеглих областей, у зв`язку з чим може допомогти йому у вирішенні такого питання та йому добре відомі способи законного відстрочення або ухилення від проходження військової служби.

Поряд з цим, ОСОБА_1 , в ході спілкування з ОСОБА_2 , уточнив місце реєстрації останнього та дізнався, що останній на даний момент ніде не зареєстрований, у зв`язку із зняттям з реєстрації в гуртожитку у місті Чернівці після закінчення навчання, а до навчання проживав у Борщівському районі Тернопільської області, де і був зареєстрований. Після цього, ОСОБА_1 , повідомив, що саме з працівником Борщівського районного військового комісаріату у Тернопільській області він знайомий, а тому шляхом використання свого авторитету та дружніх відносин з ними, може допомогти ОСОБА_2 позитивно вирішити питання щодо не проходження строкової військової служби у Збройних силах України, однак останній повинен надати через ньогослужбовій особі даного комісаріату неправомірну вигоду в розмірі приблизно 1500 доларів США.

Під час чергової зустрічі 18.02.2019 на території військової кафедри ЧНУ ім. Юрія Федьковича, що за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 80, ОСОБА_1 , будучи знайомим з ОСОБА_3 , який перебуває на посаді головного спеціаліста командування Борщівського районного військового комісаріату та в силу даної посади не займає відповідальне службове становище, повідомив ОСОБА_2 , що спілкувався зі своїм знайомим, який працює у Борщівському районному військовому комісаріаті у Тернопільській області, який повідомив, що в змозі вирішити питання щодо не проходження строкової служби ОСОБА_2 у Збройних силах України, шляхом видачі військового квитка про зарахування в запас за станом здоров`я, при умові надання йому неправомірної вигоди в сумі приблизно 1200 (тисячу двісті) доларів США, однак сума є не точною, оскільки в телефонному режимі він конкретно не зміг обговорити дане питання, та домовився зустрітись із даним працівником Борщівського райвійськомату особисто, після чого повідомить ОСОБА_2 кінцеву суму грошових коштів, яку необхідно буде надати для вирішення даного питання.

В подальшому, при черговій зустрічі, яка відбулась 11.03.2019р., на території військової кафедри ЧНУ ім. Юрія Федьковича, у м. Чернівці, по вул. Героїв Майдану, 80, ОСОБА_1 , достовірно усвідомлюючи, що головний спеціаліст командування Борщівського районного військового комісаріату, в силу Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №389 від 03.06.2013, Закону України «Про державну службу», Переліку органів військового управління, в яких передбачено посади державної служби, затвердженого наказом Міністерства оборони України №270 від 20.05.2016, та відповідно до пункту 1 примітки до статті 364 КК України, є службовою особою даного районного військового комісаріату, повідомив ОСОБА_2 , що його знайомий працівник Боршівського районного військового комісаріату, погодився вирішити питання про не проходження ОСОБА_2 строкової військової служби за умови надання йому через ОСОБА_1 неправомірної вигоди в сумі 1500 доларів США, та запевнив, що тільки при наданні саме такої суми грошових коштів, ОСОБА_2 не буде проходити військову службу в Збройних Силах України, чим створив у ОСОБА_2 переконання про вигідність і навіть обов`язковість передачі неправомірної службовій особі - головному спеціалісту командування Борщівського районного військового комісаріату у Тернопільській області, і такими умисними, корисними та незаконними діями, шляхом словесного вмовляння та переконання, підбурив ОСОБА_2 до надання неправомірної вигоди службовій особі Боршівського районного військового комісаріату, яка не займає відповідальне службове становище.

13.03.2019р., в ході телефонної розмови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , останній достовірно усвідомлюючи, що попередньо здійснив всі необхідні дії направлені на підбурювання ОСОБА_2 до надання неправомірної вигоди головному спеціалісту командування Борщівського районного військового комісаріату та переконав його у необхідності передачі суми неправомірної вигоди в розмірі 1500 доларів США даній особі саме через нього, діючи умисно та з корисливих спонукань, з метою забезпечення отримання предмету неправомірної вигоди від ОСОБА_2 для службової особи Борщівського районного військового комісаріату, вказав, щоб ОСОБА_2 підійшов до військової кафедри ЧНУ ім. Ю. Федьковича, що за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 80 та цього ж дня, близько 12 години 20 хвилин ОСОБА_2 зустрівся із ОСОБА_1 біля військової кафедри ЧНУ ім. Ю. Федьковича, діючи за вказівкою ОСОБА_1 , щодо способу передання йому грошових коштів, поставив до поліетиленового пакету, який попередньо надав йому ОСОБА_1 , грошові кошти в сумі 1500 (тисячу п`ятсот) доларів США для подальшого надання неправомірної вигоди у вказаному розмірі головному спеціалісту командування Борщівського районного військового комісаріату. В свою чергу ОСОБА_1 чітко усвідомлюючи, що передані йому грошові кошти є неправомірною вигодою для службової особи Борщівського районного військового комісаріату у Тернопільській області за вчинення дій в інтересах ОСОБА_2 , та передані йому внаслідок попередньо проведеного ним підбурювання ОСОБА_2 , незаконно одержав їх. Отже, упродовж березня 2019 року ОСОБА_2 , внаслідок підбурювання ОСОБА_1 , надав останньому грошові кошти у сумі 1500 (тисячу п`ятсот) доларів США, що у відповідності до курсі НБУ станом на 13.03.2019 становить 39540 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот сорок) гривень, в якості неправомірної вигоди для головного спеціаліста командування Борщівського районного військового комісаріату у Тернопільській області, а ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, попередньо підбуривши ОСОБА_2 до надання неправомірної вигоди головному спеціалісту командування Борщівського районного військового комісаріату, одержав ці кошти для подальшої їх передачі в якості неправомірної вигоди, чим довів свій злочинний умисел спрямований на підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі, до кінця.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 , його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 27 ч. 1 ст.369 КК України, підтверджується доказами, зазначеними в кримінальному провадженні, із якими ОСОБА_1 , повністю погодився в засіданні. Між ОСОБА_1 , та прокурором у кримінальному провадженні Губчаком О., на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України 25.04.2019 року укладено угоду про визнання винуватості, на тих умовах, що ОСОБА_1 , повністю визнає свою вину в підбурюванні до надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища.

Сторони угоди, прокурор Губчак О.В. та присутності захисника Скорика О.А . - ОСОБА_1 погодили покарання останньому за ч.4 ст. 27 ч. 1 ст.369 КК України, у виді штрафу в розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 12750 грн.

На момент підписання угоди про визнання винуватості прокурор Губчак О. та ОСОБА_1 розуміли наслідки укладення такої угоди, викладені в ст.473 КПК України, і підстави оскарження обвинувального вироку в апеляційному порядку (ст.394 ч.4) КПК України) та касаційному порядку (ст.424 ч.3 КПК України), про що їм було роз`яснено.

ОСОБА_1 відмовився від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1) КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 розуміє, що в разі невиконання ним угоди про визнання винуватості (ст.476 КПК України) прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та вимагати судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Також, ОСОБА_1 розуміє і судом йому було роз`яснено, що умисне невиконання цієї угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 його захисник Скорик О.А. та прокурор Губчак О . підтвердили факт визнання ним винуватості, просять затвердити укладену між ними угоду про визнання винуватості і призначити ОСОБА_1 узгоджену міру покарання.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо злочинів, у вчиненні яких його обвинувачують, та роз`яснено його права, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України. Також з`ясовано у прокурора, що він розуміє наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а сама угода відповідає вимогам закону та нормам КПК України.

Кваліфікація вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення за ч.4 ст. 27 ч. 1 ст.369 КК України є вірною і не підлягає іншій кваліфікації, в тому числі за більш тяжке правопорушення, ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення цієї угоди про визнання винуватості.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості. Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Обвинувачений має можливість виконати взяті на себе за цією угодою зобов`язання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є беззастережне визнання ним вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, що обтяжують його покарання, відсутні.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує умови угоди про визнання винуватості, укладеної 25.04.2019 року, узгоджену сторонами угоди міру покарання, а також судом враховується і особа обвинуваченого, зокрема, наявність постійного зареєстрованого місця проживання, наявність сім`ї, позитивної характеристики за місцем проживання, за місцем роботи, те, що ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи, учасником війни, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, відсутність перебування його на обліку в лікаря нарколога і лікаря психіатра; заяви заявника про те, що претензій до ОСОБА_1 він не має (а.с.к.п.223 - 231).

Враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що укладена між прокурором Губчаком О. та Петляк В.В угоди від 25.04.2019р. про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгоджене сторонами угоди покарання підлягає затвердженню.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в даному кримінальному провадженні не застосовувався і суд до набрання чинності даним вироком не вбачає підстав до застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Цивільний позов по справі відсутній.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України

Витрати на залучення експерта в даному кримінальному провадженні - відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, 394, 469,472-475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25.04. 2019 року, укладену між прокурором прокуратури Чернівецької області Губчаком О.В. та ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369КК України та призначити узгоджену, за даною нормою закону міру покарання у виді штрафу в розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 12750 (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят) грн.

Визначений розмір штрафу підлягає сплаті протягом одного місяця з дня набрання вироком суду законної сили.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не застосовувати.

Речові докази за постановами слідчого від 04.04.2019 року та від 14.03.2019р. (а.с. к.п. 89-90, 96-97), зокрема: дві гумові рукавички хірургічні, зразки спеціального невидимого аерозолю препарату «Промінь - 1» та медичні гумові рукавички, медичні ватні круги зі змивами з рук, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів СУ ГУНП у Чернівецькій області (м. Чернівці вул.. Н. Сотні, 2Б) - знищити;

Речовий доказ за постановою слідчого від 05.04.2019р. (а.с. к.п.114-115) - 15 купюр номіналом по 100 доларів США з наступними серіями: КG11713051А, FL2284280С, КВ34629886С, DF3149494В, КВ60278064Н, DВ25187478С, НD12028512В, НF04425350Р, KF00707364Д НЕ60337056А, КВ37394832J, НВ41824732Р, СС11976451А, HB68010796G, СС11976452А, які були залучені до проведення контролю за вчиненням злочину та видані за заявою (а.с.к.п. 74) від 11.03. 2019 року ОСОБА_2 - повернути останньому за належністю.

На вирок може бути подано апеляцію до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівців протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, зокрема: обвинуваченим з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Суддя Слободян Г.М.