Постанова № 81935925, 23.05.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/817/19Головуючий по першій інстанції Корман Л.О. Категорія: на ухвалу Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2019 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії:

суддів Вініченка Б.Б., Храпка В.Д., Пономаренка В.В.

за участю секретаря Матюхи В.І.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Уманського ВП ГУНП в Черкаській області про грошову компенсацію за бездіяльність,

в с т а н о в и в :

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Уманського ВП ГУНП в Черкаській області про грошову компенсацію за бездіяльність.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 березня 2019 року вказану позовну заяву залишено без руху, у зв`язку із тим, що позивачем при оформленні позовної заяви не були дотримані вимоги статті 175 ЦПК України. Зокрема, всупереч вимогам п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не було зазначено поштовий індекс за місцем знаходження відповідача, ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача; всупереч вимогам п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач не вказав, які позовні вимоги висунуто саме до відповідача, так як у позовних вимогам позивач просив стягнути на його користь грошову компенсацію за рахунок державного бюджету; всупереч вимогам п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач не вказав, якими доказами підтверджується сума збитків в розмірі 3873 грн.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04 квітня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.

В мотивування зазначеної ухвали судом вказано, що позивач не в повній мірі усунув недоліки позовної заяви, зокрема, позивачем вказано номер НОМЕР_1 в якості ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України. Проте, вказаний код присвоєний Головному управлінню Національної поліції в Черкаській області, а не відповідачу. Також, позивач повторно не зазначив, якими доказами підтверджується розмір заподіяних йому збитків, а також, які саме позовні вимоги висунуто до відповідача.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частин 1-3 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 березня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, у зв`язку із тим, що позивачем при оформленні позовної заяви не були дотримані вимоги статті 175 ЦПК України. Зокрема, всупереч вимогам п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не було зазначено поштовий індекс за місцем знаходження відповідача, ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача; всупереч вимогам п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач не вказав, які позовні вимоги висунуто саме до відповідача, так як у позовних вимогам позивач просив стягнути на його користь грошову компенсацію за рахунок державного бюджету; всупереч вимогам п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач не вказав, якими доказами підтверджується сума збитків в розмірі 3873 грн.

Як видно із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 2030108396087, 25 березня 2019 року ОСОБА_1 отримав зазначену ухвалу суду від 15 березня 2019 року.

28 березня 2019 року ОСОБА_1 було подано до суду відповідь на ухвалу про залишення заяви без руху, в якій ним зазначено повне найменування юридичної особи та її реквізити. Позивачем вказано, що сума збитків складає 3873 грн, враховуючи діючі ціни торговельної мережі і послуги виконавців (демонтаж, вартість нових дверей і їх встановлення). Крім того, зазначає, що в результаті незаконних дій поліції йому нанесена шкода, яка дорівнює майновим його втратам. Вказує, що шкода заподіяна незаконними діями поліції відшкодовується державою.

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції вважав, що відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений законом строк.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна.

Право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК України, статті 3 і 4 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 4, 13, 43 ЦПК України особа має право обирати той спосіб захисту, який відповідає характеру порушення її права чи інтересу, а перевірка відповідності цього способу наявному порушенню і меті судового є обов`язком суду.

Аналогічні роз`яснення містить п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Із поданої позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що вона містить інформацію про учасників процесу, в ній зазначені позивач, відповідач, адреси їх місцезнаходження. Також у вільній формі викладено обставини, які, на його думку, обґрунтовують позовні вимоги і зазначені докази, які він вважав за необхідне.

Що стосується інших вимог та доказів, то суд першої інстанції міг уточнити під час проведення попереднього судового засідання.

Крім того, із наданої відповіді на ухвалу про залишення без руху вбачається, що позивач частково усунув недоліки позовної заяви.

Проте на зазначене, суд першої інстанції не звернув уваги і постановив передчасну ухвалу про повернення позовної заяви.

Крім того, на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі суд не має права давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги.

Тобто, відкриття провадження у справі не позбавляє суд першої інстанції в разі необхідності провести підготовче судове засідання.

Питання про належність і допустимість доказів, їх оцінку, подання їх чи не подання на підтвердження вимог позовної заяви, суд має вирішувати в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, а не на стадії відкриття провадження у справі. Позивач послався на докази, які вважав за потрібне; якщо ж вони не підтверджують позовні вимоги, то це є підставою для відмови у задоволенні позову.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про передчасність повернення позовної заяви судом першої інстанції, а тому справу необхідно направити до місцевого суду для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381 – 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04 квітня 2019 року скасувати, а матеріали справи направити для продовження розгляду до Уманського міськрайонного суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів.

Судді: