Рішення № 81933372, 08.05.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/13408/18

Провадження № 2/638/1743/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого – судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Кириллової К.С.,

представника позивача Стриж Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний альянс «МОНОЛІТ» про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва, -

встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Дзержинського районного суду м.Харкова з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний альянс «МОНОЛІТ» про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що 12.01.2006 року між ТОВ «МОНОЛІТ» будівельний альянс» та позивачами було укладено договір про участь у будівництві №9/неж. Згідно п.1.1 Договору, забудовник залучає Інвестора для будівництва об`єкта нерухомості на земельній ділянці площею 0,64 га, розташованому по АДРЕСА_1 , відведеному Забудовнику Рішенням ХМР №66/04 від 28.04.2004р. Відповідно до умов Договору, за рахунок грошових коштів, отриманих від пайовиків, Забудовник зобов`язується побудувати Об`єкт, який належить всім пайовикам на праві сумісної часткової власності. Об`єкт після прийняття в експлуатацію, підлягає розподіленню в натурі між пайовиками (співвласниками), за виключенням допоміжних приміщень, які належать їм на праві сумісної власності. Договором також було визначено суму у розмірі 787 012,20 грн., еквіваленту 155 844 у.о., за курсом НБУ 5,05 за 1 у.о., яку Інвестор повинен внести за графіком. Кінцева дата внеску за графіком визначена до 15.09.2008 року. Умовами Договору визначено, що Забудовник та Інвестор несуть взаємну відповідальність один перед одним за невиконання або неналежне виконання зобов`язань. 08.04.2008 року між сторонами договору було укладено Додаткову угоду №2, відповідно до якої було визначено, що строк здачі Об`єкта в експлуатацію: 4-й квартал 2009 року та змінена кінцева дата внеску за графіком – до 15.12.2008 року. Додатковою угодою №3 від 15.01.2013 року до Договору, було змінено строк здачі об`єкта нерухомості за договором на 3-й квартал 2013 року та змінено Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНОЛІТ» будівельний альянс» на правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний альянс «МОНОЛІТ». На виконання вимог зазначеного Договору позивачами було перераховано грошові кошти на поточний рахунок відповідача. Проте, свої зобов`язання за Договором відповідач не виконав, так як з 2008 року будівництво об`єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 не здійснюється та до теперішнього часу його не здано в експлуатацію. До того ж відповідачем було надіслано на адресу позивачів листи про односторонню відмову від укладених Договорів про участь у будівництві, а особисто директором відповідача було повідомлено про те, що нежитлове приміщення, за яке було внесено грошові кошти позивачами пропонується до продажу третім особам. У зв`язку із вищевикладеним позивачі звертаються за захистом своїх майнових прав на нежитлове приміщення, яке на будівельному плані об`єкту нерухомості визначено під номером 9 та розташовано на 2-му поверсі, загальною площею 129,87 кв.м., АДРЕСА_2 АДРЕСА_1 , за яке було внесено грошові кошти.

Представником відповідача подано до суду письмові пояснення, відповідно до яких відповідачем визнано факти укладення договору про участь у будівництві та подальших договорів, що вносили зміни у строк здачі об`єкта. Однак відповідач заперечує факт належного виконання зобов`язання саме позивачами, обгрунтовуючи свою позицію тим, що Договором було визначено графік внесення грошових коштів, який позивачами було порушено, у зв`язку із чим ТОВ «Будівельний альянс МОНОЛІТ» в односторонньому порядку відмовилось від зобов`язання в силу ст. 615 ЦК України. До того ж, зазначає, що через те, що позивачами було порушено умови Договору, відповідач має намір повернути сплачені позивачами грошові кошти, однак із відрахуванням з них штрафу у розмірі 15% від 746 384,70 грн (11 957,70 грн.) та пеню у розмірі 85 626,18 грн. Свої наміри відповідач виклав у повідомленні та направив позивачам, але останні не надали жодної відповіді. Таким чином, представник відповідача вважає, що позов є необґрунтованим, а договір розірваним відповідно чинного законодавства, тому просить відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Представником позивачів – адвокатом ОСОБА_3 .А. було надано до суду відповідь на письмові пояснення, в яких зазначає, що договором визначений строк здачі об`єкта в експлуатацію: 4й квартал 2008 року. Договором також було визначено суму у розмірі 787012,20 грн., еквівалентну 155 844 у.о. за курсом НБУ 5,05 за 1 у.о, яку Інвестор повинен внести за графіком вказаним в п.4.3 Договору. Кінцева дата внеску за графіком визначена до 15.09.2008 року. В подальшому строк здачі об`єкта в експлуатацію неодноразово змінювався Додатковими угодами. Станом на 10.10.2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за Договором було внесено грошові кошти на загальну суму 746 381,70 грн. Проте, на електронну адресу ОСОБА_1 . надійшов лист (вих.№26-1/03/18 від 26.03.2018р.), згідно якого керівником ТОВ «Будівельний альянс «МОНОЛІТ» Каднай С.В. зазначено, що відповідно до ст.ст. 615,651 ЦК України Товариство відмовляється від договору в односторонньому порядку, а датою розірвання вважає дату відправлення листа. 20.05.2018 року ОСОБА_1 на адресу відповідача була надіслана відповідь на лист, де остання зазначила, що від виконання своїх зобов`язань не відмовляється та висунула пропозицію укласти договір, в якому пропонувала затвердити план-графік щодо сплати грошових коштів. Проте, жодної відповіді від відповідача на адресу жодного з позивачів не надходило. Крім того, звертає увагу щодо правової підстави односторонньої відмови від Договору, на яку посилається відповідач. Так, представником позивачів зазначено, що ТОВ «Будівельний альянс «МОНОЛІТ» більше 13 років не виконує своїх зобов`язань за Договором, що фактично стало підставою для призупинення виконання обов`язків позивачами, а тому посилання відповідача на те, що порушення умов Договору відбулось лише самими позивачами є, на думку представника позивачів, неприпустимою. Також представник позивачів звертає увагу на сумнівну репутацію відповідача, зважаючи на низку відкритих кримінальних справ відносно нього. Отже вищенаведене, на думку позивачів свідчить про те, що відповідач всіляко ухиляється від виконання своїх обов`язків, а тому просять ухвалити рішення на їхню користь.

В судове засідання з`явився представник позивачів, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, вислухавши вступне слово представника позивачів, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 12 січня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНОЛІТ» будівельний альянс» та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було укладено договір про участь у будівництві №9/неж.

Згідно п. 1.1 Договору, забудовник залучає інвестора для будівництва об`єкта нерухомості на земельній ділянці площею 0,64 га, розташованому по АДРЕСА_1 , відведеному забудовнику Рішенням Харківської міської ради №66/04 від 28.04.2004 року.

Відповідно до п. 1.3 Договору, за рахунок грошових коштів, отриманих від пайовиків, забудовник зобов`язується побудувати об`єкт, який належить всім пайовикам на праві сумісної часткової власності. Об`єкт після прийняття в експлуатацію, підлягає розподіленню в натурі між пайовиками (співвласниками), за виключенням допоміжних приміщень, які належать їм на праві сумісної власності. Під прийняттям в експлуатацію розуміється затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту.

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що після прийняття об`єкту в експлуатацію, за умови виконання інвестором своїх зобов`язань за Договором, забудовник передає їм частину об`єкту внатурі, в рівних частках кожному, яке на будівельному плані об`єкту визначено під номером 9 та розташовано на 2-му поверсі, загальною будівельною площею 129,87 кв.м.

Пунктом 1.7 Договору визначено, що строк здачі об`єкта в експлуатацію: 4й квартал 2008 року.

Договором також було визначено суму у розмірі 787 012,20 грн., еквівалентну 155 844 у.о. за курсом НБУ 5,05 за 1 у.о., яку інвестор повинен внести за графіком вказаним в п.4.3 Договору. Кінцева дата внеску за графіком визначена до 15.09.2008 року.

08 квітня 2008 року між вищезазначеними сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Договору, відповідно до якої було визначено, що строк здачі об`єкта в експлуатацію: 4й квартал 2009 року та змінена кінцева дата внеску за графіком – до 15.12.2008 року.

Додатковою угодою №3 від 15 січня 2013 року до Договору, було змінено строк здачі об`єкта нерухомості за договором на 3-й квартал 2013 року та змінено Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНОЛІТ» будівельний альянс на правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний альянс «МОНОЛІТ».

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вимог зазначеного Договору ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти на поточний рахунок відповідача у розмірі 382 549,41 грн., зокрема: 22.01.2007 – 33500,00., згідно квитанції №28244; 24.01.2007 – 32 300,00 грн, згідно квитанції №28287; 12.02.2007 – 30 000,00 грн., згідно квитанції №28906; 13.02.2007 – 22 253,00 грн., згідно квитанції №28974; 14.05.2007 – 22 100,00 грн., згідно квитанції №32439; 15.05.2007 – 17 250,70 грн. ,згідно квитанції 32501: 15.08.2007 – 9000,00 грн, згідно квитанції №358614 23.08.2007 – 10000,00, згідно квитанції №36253; 10.09.2007 – 20350,00 грн., згідно квитанції №36814; 09.11.2007 – 48 700,00 грн., згідно квитанції №40116; 14.02.2008 – 39350,61 грн. згідно квитанції №47629; 12.05.2008-29513,00 грн., згідно квитанції №57175; 01.09.2008 -28322,00 грн., згідно квитанції №74578; 10.10.2008- 39 909,50 грн., згідно квитанції №83134.

В свою чергу, ОСОБА_2 було перераховано за Договором, грошові кошти на поточний рахунок відповідача, у розмірі 363 832,29 грн., зокрема: 22.01.2007 – 33500,00 грн. згідно квитанції №28246; 24.01.2007 – 32300,00 грн. згідно квитанції № 28285; 12.02.2007 – 30000,00 грн. згідно квитанції №28904; 13.02.2007 – 22 250,66 грн. згідно квитанції №28972; 14.05.2007 – 22 100,00 грн. згідно квитанції №32437; 15.05.2007 – 17250,70 грн згідно квитанції №32499; 15.08.2007 – 9000,00 згідно квитанції №35859; 27.08.2007 – 10000,00 грн згідно квитанції №36344; 07.09.2007 – 20350,60 грн. згідно квитанції №36704; 12.11.2007 – 30001,22 грн. згідно квитанції №40241; 14.02.2008 – 39 350,61 грн. згідно квитанції №47627; 12.05.2008 – 29513,00 грн. згідно квитанції №57178; 18.08.2008 – 28 309,00 грн. згідно квитанції 71794; 10.10.2008 – 39909,50 грн. згідно квитанції №83131.

Так, позивачі свої грошові зобов`язання за Договором виконали, сплативши суму у розмірі 746 381,70 грн., тобто вчинили дії, спрямовані на виникнення правових передумов необхідних і достатніх для набуття майнових прав на цей об`єкт.

У своїй постанові від 30 січня 2013 року у справі № 6-168цс12 Верховний Суд України визначає майнове право як «право очікування», яке є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно у майбутньому.

Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Отже, майнові права не є правом власності і не є речовими правами на чуже майно, вони є самостійним об`єктом цивільних прав.

Згідно з наданої копії відповіді Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області (вих. №1020-5303 від 27.08.18р.), в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформації щодо вводу об`єкта «нове будівництво житлового будинку (для коригування проекту будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями торговельно-побутового та офісного призначення по пр АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 » в експлуатацію де замовником є ТОВ «Будівельний альянс «МОНОЛІТ» відсутня.

Вищевикладене свідчить, про те, що забудовником ТОВ «Будівельний альянс «МОНОЛІТ» було порушено умови Договору від 12.01.2006 року та Додаткових угод від 08.04.2008 року та від 15.01.2013 року.

За нормою ч. 5 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами інвестицій, відповідно до законодавчих актів України.

Згідно ч. 1 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно положень ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Оскільки будівництво зазначеного будинку не завершено, при цьому відповідач не дотримується взятих на себе зобов`язань щодо строків будівництва, порушив умови договору, права позивача підлягають захисту.

Згідно частини 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно норми ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачі виконали свої грошові зобов`язання за укладеними з відповідачем договору про участь у будівництві №9/неж та Додаткових угод №2 та №3, тобто вчинили дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об`єкт інвестування після завершення будівництва нерухомості та реєстрації стороною відповідача права власності на об`єкт будівництва, натомість відповідачем порушені умови Договору від 12.01.2006 року та Додаткових угод від 08.04.2008 року та від 15.01.2013 року.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 15, 190, 331, 334, 526, 530 ЦК України, ст.ст.4, 10, 12, 76-82, 95, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний альянс «МОНОЛІТ» про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майнові права на визначену в Договорі про участь у будівництві №9/неж. від 12.01.2006 року, частину об`єкта незавершеного будівництва під номером АДРЕСА_4 , розташованого АДРЕСА_5 , загальною будівельною площею 129,87 кв.м. АДРЕСА_6 будинку АДРЕСА_7 земельній ділянці площею 0,64 га по пр АДРЕСА_3 , яка відведена Товариству з обмеженою відповідальністю «МОНОЛІТ «Будівельний альянс» на підставі рішення Харківської міської ради №66/04 від 28.04.2004 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний альянс «МОНОЛІТ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 8810,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 20.05.2019 року.

Сторони:

позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_8 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_9 ;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний альянс «МОНОЛІТ», ЄДРПОУ 37190924, м.Харків, пров.Мало-Панасівський 4/7

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк