Рішення № 81933064, 23.05.2019, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/396/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2019 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

секретар - Гічиновська Я.В.

за участю

представників позивача Рибина С.С., Наумчука С.В.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків

встановив:

в Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди звернулось ПрАТ «Рівнеобленерго».

В обґрунтування позову зазначає, що 31.12.2018 близько 23:30 год. ОСОБА_1 в с. Тесів Острозького району по вул. Б.Хмельницького, керуючи автомобілем «ГАЗ 2410» реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив наїзд на бетонну електроопору лінії електропередач №42 ПЛ-0,4 Кв Л-2 село від КТП-39 с.Тесів, що належить ПрАТ «Рівнеобленерго».

Зазначає, що факт скоєння ДТП, внаслідок якої завдано шкоди майну позивача, доведений постановою Острозького районного суду Рівненської області, якою відповідача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст.124 КупАП.

Розмір майнової шкоди, завданої позивачу в результаті скоєння вказаного правопорушення, становить 5043,46 гривень.

Вказує, що відповідач в добровільному порядку відмовився відшкодовувати заподіяну шкоду.

Ухвалою Острозького районного суду від 15.04.2019 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу було встановлено строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подачі відзиву на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, визначивши юридичну природу правовідносин і закон який їх регулює, заслухавши пояснення позивача, дослідивши подані письмові докази в їх сукупності та взаємозв"язку, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві, просили його задоволити. Пояснили, що 31.12.2018 близько 23:30 год. ОСОБА_1 в с. Тесів Острозького району по вул. Б.Хмельницького, керуючи автомобілем «ГАЗ 2410» реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив наїзд на бетонну електроопору лінії електропередач №42 ПЛ-0,4 Кв Л-2 село від КТП-39 с.Тесів, що належить ПрАТ «Рівнеобленерго», внаслідок чого було пошкоджено стояки вібровані для опор повітряних ліній електропередач та знеструмлено лінію.

02.01.2019 ПрАТ «Рівнеобленерго» звернулося до Острозького ВП ГУНП в Рівненській області із заявою за фактом умисного пошкодження об"єктів електроенергетики невідомою особою.

За даними Острозького ВП ГУНП в Рівненській області було встановлено особу, яка вчинила 31.12.2018 в с.Тесів Острозького району наїзд на опору №42, яким виявився ОСОБА_1 .

Зазначали, що постановою Острозького районного суду Рівненської області відповідача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст.124 КупАП.

Розмір майнової шкоди, завданої позивачу в результаті скоєння вказаного правопорушення, становить 5043,46 гривень, що включає вартість матеріалів на відновлення пошкодженого об"єкта та вартості відновлювальних робіт.

Посилаючись, на те, що відповідач добровільно відмовляється відшкодувати завдану майнову шкоду, просять суд стягнути з ОСОБА_1 5043,46 грн. майнової шкоди.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав частково. Підтвердив факт вчинення ним ДТП 31.12.2018 та наїзду на електроопору в с.Тесів. Водночас вважає, що внаслідок ДТП не було завдано значних пошкоджень електроопорі, оскільки його автомоібль та опора отримали незначні механічні пошкодження. Вважає, що позивачем значно завищено розмір завданої шкоди та згоден на відшкодування шкоди в розмірі 2000 грн.

Окрім того вказує, що був притягнутий до відповідальності та вважає, що оскільки ним було сплачено штраф визначений постановою суду по даному факту, то завдана майнова шкода з нього стягненню не підлягає.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ч.2 ст.78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.

Одночасно, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України, розглядаючи дану справу, що стосується правових наслідків дій відповідача ОСОБА_1 , з врахуванням постанови Острозького районного суду від 04.02.2019, доказуванню та встановленню підлягає лише розмір, завданих відповідачем матеріальних збитків, що заподіяні внаслідок порушення ним Правил дорожнього руху України.

Згідно постанови Острозького районного суду Рівненської області від 04.02.2019 року встановлено що, 31.12.2018 близько 23:30 год. ОСОБА_1 в с.Тесів по вул. Б.Хмельницького Острозького району Рівненської області, керуючи автомобілем «ГАЗ-2410», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням та дропустив наїзд на електроопору лінії електропередач в с.Тесів по вул.Б.Хмельницького.

При прийнятті рішення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності питання про стягнення з нього завданих збитків, відповідно до ст. 40 КУпАП, не вирішувалось.

Відповідно до ст.22 ЦК України, кожна особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв"язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно із ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення ушкодженої речі.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є в тому числі діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності тощо) володіє транспортним засобом, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» встановлено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає за умови, що дії винної особи були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України, розглядаючи дану справу, що стосується правових наслідків дій відповідача ОСОБА_1 , з врахуванням постанови Острозького районного суду від 04.02.2019, доказуванню та встановленню підлягає лише розмір, завданих відповідачем матеріальних збитків, що заподіяні внаслідок порушення ним Правил дорожнього руху України.

Згідно постанови Острозького районного суду Рівненської області від 04.02.2019 року встановлено, що ОСОБА_1 допустив порушення п.2.10а, 12.1 ПДР України, що призвело до вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди внаслідок якої було пошкоджено майно позивача. При цьому, судом було встановлено наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає встановленим, що з вини відповідача позивачу було завдано майнової шкоди у вигляді пошкодження електроопори в с.Тесів Острозького району Рівненської області.

Наполягаючи на відшкодуванні майнової шкоди, позивачем надано локальний кошторис на будівельні роботи №4-1-1 на відшкодування збитків по факту пошкодження опори НОМЕР_2 -0,4 кВ Л-2 «Село» від КТП-39 с.Тесів Острозького району, згідно якого вбачається, що вартість будівельних робіт щодо підключення та заземлення ПЛ для проведення робіт в охоронній зоні ЛЕП, ремонту і встановлення опор, заміни підкосів опор, заміни залізобетонного підкосу на ПЛ напругою до 1 кВ складає 1995,42 грн.; вартість матеріалів – стояків віброваних для опор повітряних ліній електропередачі напругою 0,38 кВ, довжиною 9,5 м. (СВ 95-2) становить 2048,87 грн.; кошторисний прибуток (П) - 134,3 грн., кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій – 24,29 грн.

Загальна сума збитку, заподіяного ПрАТ «Рівнеобленерго» складає 5043,46 грн. (разом з ПДВ 840,58 грн.).

Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами доведено розмір майнової шкоди, відповідачем не надано доказів помилковості чи неправильності даного розрахунку, тому суд приймає зазначені докази як належні та такі, що не спростовані відповідачем.

Оцінивши в сукупності постанову Острозького районного суду від 04.02.2019 та матеріали справи, суд приходить до висновку, що винні дії ОСОБА_1 щодо порушення Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв"язку із наслідками завдання шкоди позивачу, що полягає в пошкодженні електроопори.

Таким чином, з огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність забезпечення реалізації права позивача, на відшкодування шкоди, завданої вналідок пошкодження майна, на підставах, передбачених законом та стягнення з ОСОБА_1 5043,46 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача також належить стягнути на користь позивача сплачений ним при зверненні з позовом до суду судовий збір.

На підставі ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь приватного акціонерного товариства «Рівнеобленерго» (місцезнаходження: м.Рівне, вул.Князя Володимира, 71, код ЄДРПОУ 05424874, розподільчий рахунок № НОМЕР_4 у Філії-РОУ АТ «Ощадбанк», МФО 333368) 5043 (п"ять тисяч сорок три) грн. 46 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 1921 (одну тисячу дев"ятсот двадцять одну) грн. витрат на сплату судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.05.2019.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.