Ухвала суду № 81932557, 23.05.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 23.05.2019 Справа № 554/3090/19

Єдиний унікальний номер 554/3090/19

Провадження №1-кс/554/7588/2019

У Х В А Л А

Іменем України

23 травня 2019 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Бугрій В.М.,

при секретарі судового засідання Сорока Ю.Г.,

за участю прокурора Лисокобилка А.М.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

адвоката Яковенко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві Маслова Дениса Борисовича, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019170000000112 від 14 лютого 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єнакієве, Донецької області, українця, громадянина України, освіта вища, раніше не судимого, працюючого на посаді молодшого інспектора 2 категорії ВРІО ДУ «Харківський слідчий ізолятор», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

23.05.2019 року слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначав що першим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 62019170000000112 від 14 лютого 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

22.05.2019 слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві за погодженням з процесуальним керівником - прокурором відділу прокуратури Харківської області повідомлено громадянина України: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , наказом начальника ДУ «Харківська установа виконання покарань (№ 27)» від 28.02.2017 № 33/ОС-17 призначений на посаду молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони ДУ «Харківська установа виконання покарань (№27)», маючи спеціальне звання сержанта внутрішньої служби, будучи у відповідності до вимог ст.18 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (№2713-IV від 23.06.2005) зобов`язаним забезпечувати правопорядок, додержання вимог режиму, правил внутрішнього розпорядку в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах і на прилеглих до них територіях та вимагати від засуджених і осіб, узятих під варту, інших осіб виконання ними обов`язків, установлених законом; запобігати вчиненню кримінальних правопорушень та дисциплінарних проступків в органах і установах виконання покарань та слідчих ізоляторах; приймати і реєструвати заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення і події, своєчасно приймати щодо них рішення; виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень і порушень режиму в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, а також вчиненню кримінальних правопорушень засудженими до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, вживати в межах своїх повноважень заходів до їх усунення, будучи обізнаним про те, що відповідно до п. 3 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 №2823/5, засудженим забороняється: - придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в колонії за переліком предметів, виробів і речовин, зберігання і використання яких засудженими заборонено, до яких входять предмети, вироби та речовини, вилучені з цивільного обігу, а також мобільні телефони, зарядні пристрої до них, SIM-картки тощо. - вживати спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби; - мати при собі предмети і речі в асортименті і кількості, що виходять за межі, встановлені переліком, та відповідно до п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 ОСОБА_1 , будучи суб`єктом відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, з корисливих мотивів скоїв кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та п. 1 примітки до ст. 364 КК України ОСОБА_1 є службовою особою правоохоронного органу, та перебуваючи на посаді молодшого інспектора 2 категорії ДУ «Харківська установа виконання покарань (№27)» з метою одержання неправомірної вигоди для себе від засуджених, з використанням свого службового становища, разом з іншими на даний час невстановленими службовими особами ДУ «Харківський слідчий ізолятор» розробив злочинну схему незаконного пронесення на територію ДУ «Харківський слідчий ізолятор» заборонених предметів для заарештованих з отриманням за це неправомірної грошової винагороди.

З метою виконання свого злочинного умислу ОСОБА_1 у січні 2019 року, точний час у ході досудового розслідування не встановлено, вступив у позаслужбові стосунки із слідчо-заарештованим ОСОБА_2 , який утримується у вказаній установі, та конфіденційно співпрацює зі слідством зі зміненими анкетними даними. Для цього, ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 передавати останньому заборонені предмети, а саме наркотичні засоби, за неправомірну вигоду шляхом їх пронесення на територію установи. За досягнутою домовленістю з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 повинен був зустрітися зі знайомим ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , який мешкає у м. Харкові, в обумовлений час та отримати наркотичні засоби.

У подальшому ОСОБА_1 з використанням свого службового становища та наданої йому влади молодшого інспектора, забезпечить пронесення вказаних заборонених предметів на територію ДУ «Харківський слідчий ізолятор», передасть їх ОСОБА_2 , не вживатиме заходів щодо їх виявлення та вилучення, а також не повідомлятиме про їх зберігання ув`язненим ОСОБА_2 іншим службовим особами установи попереднього ув`язнення.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, за досягнутою раніше із ОСОБА_2 домовленістю, 28.03.2019 близько 17 год.10 хв., ОСОБА_1 , знаходячись біля ТРЦ «Дафі», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 9, отримав від ОСОБА_3 один пакунок наркотичного засобу (імітуючий засіб), з метою подальшого пронесення на територію установи попереднього ув`язнення та передання вказаного забороненого предмету ОСОБА_2 , про що у подальшому повідомив слідчо-заарештованого ОСОБА_2

Крім того, маючи злочинний умисел щодо отримання неправомірної вигоди за занесення на територію установи наркотичної речовини, 28.03.2019 о 17 год. 10 хв., ОСОБА_1 , знаходячись біля ТРЦ «Дафі», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 9, отримав від ОСОБА_3 неправомірну в розмірі 500 гривень за пронесення на охоронювану територію установи попереднього ув`язнення та передачу ОСОБА_2 наркотичного засобу.

У подальшому, згідно укладеної раніше домовленості, в ніч з 01.04.2019 на 02.04.2019, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , знаходячись на чергуванні в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», діючи всупереч інтересам служби, використовуючи своє службове становище, передав ОСОБА_2 отриманий ним 28.03.2019 від ОСОБА_3 наркотичний засіб.

Крім того, продовжуючи свій злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 діючи умисно, із корисливих мотивів, знаходячись у місці попереднього ув`язнення ДУ «Харківський слідчий ізолятор», 14.05.2019 запропонував ОСОБА_2 повторно пронести на територію установи виконання покарань наркотичні засоби.

За досягнутою домовленістю з ОСОБА_2 , через вже знайомого ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , який мешкає у м. Харкові, ОСОБА_1 повинен був повторно зустрітися з ОСОБА_3 в обумовлений час та отримати наркотичні засоби для пдальшого спрямування їх до ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Продовжуючи свій злочинний умисел щодо отримання неправомірної вигоди, 21.05.2019 близько 17 години 50 хвилин ОСОБА_1 знаходячись поблизу ТРЦ «Дафі» за адресою: вул. Героїв Праці, 9 м. Харків отримав від ОСОБА_3 3 (три) пакети з імітуючою речовиною (наркотичний засіб) та грошові кошти в сумі 500 грн. у якості неправомірної вигоди за пронесення на територію установи попереднього ув`язнення та передання засудженому ОСОБА_2 наркотичних засобів.

Після цього злочинні дії ОСОБА_1 були припинені працівниками правоохоронного органу та ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення – злочин, передбачений ч.3 ст. 368 КК України, а саме: одержання службовою особою неправомірної вигоди, прохання надати таку вигоду для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Повідомлення про підозру ОСОБА_1 у скоєнні вказаного кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК від 21.02.2019, протоколами допиту свідків, матеріалами виконаних оперативним підрозділом доручень прокурора, а також іншими матеріалами кримінального провадження, в тому числі негласних слідчих (розшукових) дій.

Крім того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то це поняття означає існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Окрім того, Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Так, за вчинення вказаного кримінального правопорушення, передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, а вказаний злочин віднесений відповідно, ст. 12 КК України, до категорії тяжких злочинів.

Окрім того, відповідно до ст. 75 КК України, у разі засудження особи за корупційний злочин, суд не може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням цієї особи, а також відповідно до

ст. 69 КК України, у разі засудження особи за корупційний злочин, суд не може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Той факт, що у разі засудження за вчинення даного кримінального правопорушення, ОСОБА_1 , як основне покарання, судом може бути застосоване лише покарання у виді позбавленні волі, сам по собі є одним з ризиків, який може свідчити про неналежну процесуальну поведінку підозрюваного, у майбутньому та у зв`язку з чим ОСОБА_1 може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

Крім того, під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження задокументовано причетність ОСОБА_1 до інших злочинів, в тому числі в сфері незаконного обігу наркотичних речовин.

У ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_1 через тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в тому числі і на тимчасово окупованій території України, оскільки він є уродженцем міста Єнакієво Донецької області, та всі його близькі родичі,в тому числі і батьки проживають на тимчасово окупованій території.

Крім того, ОСОБА_1 можете незаконно впливати на свідків по вказаному кримінальному провадженню, оскільки частина свідків є слідчо-заарештованими та утримуються в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», тобто за місцем роботи фігуранта кримінального провадження. Враховуючи цей факт, а також те, що в місцях несвободи превалюють інші закони та «правила життя» ніж у звичайному світі. то є обґрунтовані підстави побоюватись за життя свідків. які конфіденційно співпрацюють зі слідством та викривають злочинні дії ОСОБА_1

Також, ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - враховуючи свій досвід та зв`язки у органах державної влади, а саме в органах пенітенціарної служби України, в тому числі з особами, які відбували та відбувають покарання, може чинити тиск на слідство та суд. Крім того, останній особисто знайомий з особою, від якої отримував неправомірну вигоду та імітуючий засіб – наркотичну речовину, що вказує на те, що не можна виключати ризик, що ОСОБА_1 , знаходячись на свободі може впливати на вказану особу та схиляти її до зміни показань на його користь, що може перешкодити встановленню істини по справі.

При цьому, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення із використанням своїх владних повноважень під час виконання своїх службових обов`язків, оскільки вчинив кримінальне правопорушення перебуваючи на посаді молодшого інспектора відділу режиму та охорони ДУ «Харківський слідчий ізолятор» .

Окрім цього, на даний час встановлюються інші службові особи ДУ «Харківський слідчий ізолятор», які за попередньою змовою з ОСОБА_1 причетні до інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, та які використовуючи своє службове становище разом із ОСОБА_1 можуть вчиняти протиправні дії з метою уникнення кримінальної відповідальності, та таким чином іншим чином перешкоджати проведенню досудового розслідування.

Крім того, під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження задокументовано причетність ОСОБА_1 до інших злочинів, в тому числі в сфері незаконного обігу наркотичних речовин. тому існує ризик щодо вчинення ОСОБА_1 іншого правопорушення.

З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості та особистої ситуації підозрюваного, також не визнання винуватості ОСОБА_1 , орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст.177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний найсуворіший запобіжний захід.

Відтак у слідства є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_1 інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. З метою забезпечення дієвості вказаного кримінального провадження доцільно застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

У виняткових випадках застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати за вчинення тяжкого злочину.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий корупційний злочин, особою, яка усвідомлювала протиправність своїх дій, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього обов`язків, враховуючи, що вчинене ним кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності та хабарництва, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в державі – необхідність боротьби з корупцію, а також звертаючи увагу, що неправомірна вигода надавалась ОСОБА_4 за занесення наркотичних речовин до місця попереднього ув`язнення, при вирішенні питання розміру застави, вважаю, що вона має складати понад вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та становити 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім того, в разі внесення застави визначити необхідність виконання підозрюваним наступних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із м. Харків, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Підозрюваний та адвокат проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Заслухавши пояснення прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків , а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

22.05.2019 ОСОБА_4 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

За вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, який є тяжким злочином, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років позбавлення волі.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

При цьому, згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного.

У обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою відносно ОСОБА_1 слідчий суддя вважає, що ризики, визначені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а саме: через усвідомлення втрати свободи, за скоєння ним тяжкого злочину підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може незаконно впливати на свідків, кримінального правопорушення; може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, стан його здоров`я, наявність повідомлення про підозру, інші обставини справи, та з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість застосувати більш м`який запобіжний захід.

Відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням особи підозрюваного, його віку, стану здоров`я, економічно-соціального становища, та того факту, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, існують вищезазначені ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що необхідно визначити розмір застави у межах, вісімдесят розмірів мінімальної заробітної плати.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного.

В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193-194, 196, 197, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві Маслова Дениса Борисовича, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019170000000112 від 14 лютого 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб в ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою рахувати з 17 год. 53 хв. 21 травня 2019 року.

Строк дії ухвали – до 17 год. 53 хв. 20 липня 2019 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , визначених КПК України обов`язків.

Призначити заставу в розмірі 156880 грн. 00 коп., після внесення якої підозрюваний ОСОБА_1 звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: р/р НОМЕР_1 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач - ТУ ДСА в Полтавській області, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи " Харківський слідчий ізолятор ".

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Уповноважена службова особа Державної установи " Харківський слідчий ізолятор " у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_1 зобов`язана роз`ясняти його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із м. Харків, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину та іншими особами визначеними слідчим чи прокурором); повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя : В.М.Бугрій