Вирок № 81929255, 23.05.2019, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/5392/18

Провадження № 1-кп/676/102/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2019 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Черепахіна В.О.,

при секретарі судового засідання Мостовій Н.С.,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Лозінського О.В.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинувачених ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

захисників Гав`юка Д.М.,

Шпака А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Кам`янець-Подільському об`єднане кримінальне провадження №12017240070001337 від 21 липня 2017 року, №12017240070001858 від 19 жовтня 2017 року, №12018240070000805 від 17 травня 2018 року та №12018240070001057 від 04 липня 2018 року по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кам`янець-Подільського Хмельницької області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , жителя АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , з неповною загальною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, інваліда 2-ї групи загального захворювання, пенсіонера, не одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, раніше судимого:

-29 жовтня 2002 року Кам`янець-Подільським міським судом Хмельницької області за ч. 5 ст. 185, ст.ст.69, 104 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки зі звільненням від відбування покарання на підставі ст.ст.75,104 КК України із встановленням іспитового строку 2 роки;

-19 травня 2004 року Кам`янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

-08 жовтня 2004 року Кам`янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області за ч.5 ст.185, ст.69, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;

-19 лютого 2008 року Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області за ч.2 ст.345, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці, звільненого 29 грудня 2010 року по відбуттю строку покарання;

-25 липня 2011 року Кам`янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області за ч.1 ст.296 КК України до покарання у виді арешту на строк 6 місяців, звільненого 25 січня 2012 року по відбуттю строку покарання;

-27 вересня 2012 року Кам`янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області за ч.2 ст.125, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки;

-17 липня 2013 року Кам`янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області за ч.3 ст.296, ст.ст.71,72 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, звільненого 22 грудня 2016 року по відбуттю строку покарання

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, раніше судимого:

-27 вересня 2002 року Кам`янець-Подільським міським судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік зі звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України із встановленням іспитового строку 1 рік;

-22 серпня 2003 року Кам`янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області за ч.2, ч.3 ст.185, ст.ст.70,71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, звільненого 09 жовтня 2006 року по відбуттю строку покарання;

-08 травня 2007 року Кам`янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області за ч.3 ст.185, ст.395, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;

-06 серпня 2007 року Дунаєвецьким районним судом Хмельницької області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, ч.1, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 8 місяців;

-05 грудня 2007 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч.2, ч.3 ст.185, ч.1, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільненого 17 квітня 2012 року по відбуттю строку покарання;

-28 січня 2014 року Кам`янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області за ч.2 ст.307, ч.2 ст.309, ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією всього майна, яке є власністю обвинуваченого, окрім житла, звільненого 04 квітня 2017 року по відбуттю строку покарання

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та невстановлена в ході досудового розслідування особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, 21 липня 2017 року близько 16 год. в чагарниках на протилежній стороні дороги від магазину «Надія», що розташований по вул. Вокзальній, 93 в м. Кам`янці-Подільському Хмельницької області, після заподіяння на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин потерпілому ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень та легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, вирішили заволодіти належним останньому майном.

Реалізовуючи свій зазначений злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном потерпілого, переслідуючи корисливий мотив та ціль наживи, діючи спільно, застосувавши до потерпілого ОСОБА_1 насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я, умисно повторно відкрито викрали належне останньому майно. Зокрема, ОСОБА_2 та невстановлена в ході досудового розслідування особа, почали утримувати руками ОСОБА_1 за обидві руки, а ОСОБА_3 в цей час витягнув із кишені штанів потерпілого ОСОБА_1 його паспорт, з якого умисно відкрито повторно викрали грошові кошти в сумі 2000 грн. та 100 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 21.07.2017 становило 2592,83 грн., та шляхом зняття із безіменного пальця правої руки потерпілого умисно повторно відкрито викрали золотий перстень 585 проби вагою 5,9 грам, вартістю 1092 грн. за 1 грам золота у виробі, загальною вартістю 6442,8 грн., які належали потерпілому ОСОБА_1 та з якими в подальшому втекли у невідомому напрямку та розпорядилися на власний розсуд, чим завдали останньому майнової шкоди в розмірі 11035 грн. 63 коп.

Зазначеними діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, та вчиненому повторно, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України.

Крім того, ОСОБА_3 в період з 16 травня 2018 року по 21 червня 2018 року на території м.Кам`янець-Подільського Хмельницької області, переслідуючи корисливий мотив та ціль наживи, скориставшись тим, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, умисно повторно вчинив ряд крадіжок.

Зокрема 16 травня 2018 року близько 11 години, знаходячись у приміщенні їдальні Кам`янець-Подільського відділення Ірпінського державного коледжу економіки та права, розташованого по вулиці М. Годованця, 1, та вхід до якого є безперешкодним під час роботи вказаного закладу, зі столу для обслуговування відвідувачів таємно викрав належні Кам`янець-Подільському відділенню Ірпінського державного коледжу економіки та права грошові кошти в розмірі 3120 гривень, чим завдав останньому майнової шкоди в указаному розмірі.

30 травня 2018 року близько 13 год. 20 хв., знаходячись у торговому залі Кам`янець-Подільської філії ТОВ «Гермес», розташованого по вулиці Данила Галицького, 32 та вхід до якого є безперешкодним під час роботи вказаного закладу, зі столу адміністратора торгового залу таємно викрав належний ОСОБА_4 шкіряний гаманець вартістю 1800 грн., в якому знаходилися грошові кошти в розмірі 1700 грн., чим завдав останній майнової шкоди в розмірі 3500 гривень.

04 червня 2018 року близько 00 год. 30 хв., знаходячись у приміщенні магазину «Продукти-1096» ТОВ «АТБ-Маркет», розташованого по вул. Першотравнева, 9 та вхід до якого є безперешкодним під час роботи вказаного закладу, із полиці таємно викрав належні ТОВ «АТБ-Маркет» 1 залізну банку ікри «Камчадал лососева зерниста» вагою 100 г вартістю 196 грн. 80 коп., 1 залізну банку ікри «Парамушил лососева зерниста червона» вагою 120 г вартістю 205 грн. 70 коп., 1 залізну банку ікри «Класичний посол лососева зерниста» вагою 80 г вартістю 98 грн. 70 коп., чим завдав ТОВ «АТБ-Маркет» майнової шкоди в розмірі 501 грн. 20 коп.

Того ж дня близько 12 год. 30 хв., знаходячись у викладацькому кабінеті коледжу Подільського державного аграрно-технічного університету, розташованого по вулиці Лесі Українки, 95 та вхід до якого є безперешкодним під час роботи вказаного закладу, зі столу таємно викрав належну ОСОБА_5 сумку вартістю 500 грн., в якій знаходився ноутбук «HP 620» вартістю 3500 грн., чим завдав останньому майнової шкоди в розмірі 4000 грн.

19 червня 2018 року близько 15 год. 29 хв., знаходячись у приміщенні магазину побутової хімії «EVA» (1828), розташованого по вул. Першотравневій, 9 В, таємно викрав із товарного прилавку даного магазину належну ТОВ «РУШ» чоловічу туалетну воду «Ангел Шлессер ТЕСТЕР» вартістю 323 грн. 21 коп., чим завдав останньому майнової шкоди в указаному розмірі.

21 червня 2018 року близько 19 год. 03 хв., там же, таємно викрав із товарного прилавку даного магазину належну ТОВ «РУШ» жіночу парфумовану воду «Ланвін Еклат д`Арпеж ТЕСТЕР» вартістю 509 грн. 80 коп., чим завдав останньому майнової шкоди в у казаному розмірі.

Зазначеними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні винність в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та дав суду показання, що 21 липня 2017 року близько 16 год. прибув до магазину «Надія», що розташований по вул. Вокзальній, 93 в м. Кам`янці-Подільському Хмельницької області, де за попередньою домовленістю мав зустрітися із ОСОБА_3 Прибувши до зазначеного магазину, став свідком конфлікту між ОСОБА_3 та незнайомим йому на той час потерпілим ОСОБА_1 , який перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння та ображав нецензурною лайкою ОСОБА_3 , на що він зробив ОСОБА_1 зауваження. Це не сподобалося потерпілому, а тому ОСОБА_1 почав уже його ображати нецензурними словами та запропонував вияснити відносини за приміщенням магазину. Зайшовши за приміщення магазину, у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 продовжував його ображати, наніс йому один удар кулаком в обличчя. Після чого залишив потерпілого та пішов в кущі справляти свої природні потреби, де знайшов золотий перстень. Тоді він разом із ОСОБА_3 направилися до Кам`янець-Подільського відділення №329 Повного Товариства «ЛОМБАРД СІНДІКАТ-ПЛЮС, ГУЛЬЦОВ ТА КОМПАНІЯ», що розташоване по проспекту Грушевського,42 в м.Кам`янець-Подільському, де він повернув заборгованість по фінансовому кредиту, забрав свій мобільний телефон, що був предметом закладу, а також отримав ще фінансовий кредит під заставу знайденого золотого персня. Категорично заперечив факт вчинення розбійного нападу на потерпілого та заволодіння під час його вчинення грошовими коштами і золотим перснем потерпілого.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні винність в інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, не визнав та дав суду показання що 21 липня 2017 року близько 16 год. прибув до магазину «Надія», що розташований по вул. Вокзальній, 93 в м. Кам`янці-Подільському Хмельницької області, де за попередньою домовленістю мав зустрітися із ОСОБА_2 Проте, коли він за столиком на вулиці пив чай та очікував ОСОБА_2 , до нього підійшов потерпілий ОСОБА_1 , який разом із трьома незнайомими йому чоловіками за сусіднім столиком розпивали алкогольні напої та який перебував в стані сильного алкогольного сп`яніння, та почав пропонувати приєднатися до їх компанії, проти чого він заперечив. Це не сподобалося ОСОБА_1 , а тому він почав його обзивати нецензурними словами та двома п`яльцями руки шпигнув йому в шию. Такі дії ОСОБА_1 його розізлили, а тому він наніс кулаком правої руки потерпілому один удар в область обличчя зліва, від якого той впав під столики. В цей момент до магазину прибув ОСОБА_2 , якому він розповів про конфлікт з ОСОБА_1 Проте ОСОБА_1 почав уже нецензурно висловлюватися до ОСОБА_2 , ображати його та запропонував вияснити відносини за приміщенням магазину. Погодившись на пропозицію ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та потерпілий пішли за приміщення магазину, а він залишився та збирав запчастини від свого мобільного телефону, які розлетілись під час конфлікту з потерпілим. Через декілька хвилин ОСОБА_2 повернувся, повідомив, що конфлікт вирішений, і вони вдвох направилися до Кам`янець-Подільського відділення №329 Повного Товариства «ЛОМБАРД СІНДІКАТ-ПЛЮС, ГУЛЬЦОВ ТА КОМПАНІЯ», що розташоване по проспекту Грушевського,42 в м.Кам`янець-Подільському, де ОСОБА_2 мав повернути заборгованість по фінансовому кредиту та забрати свій мобільний телефон, що був предметом закладу. Категорично заперечив факт вчинення розбійного нападу на потерпілого та заволодіння під час його вчинення грошовими коштами і золотим перснем потерпілого.

За ч.2 ст.185 КК України, тобто по епізодах крадіжок майна потерпілих Кам`янець-Подільського відділення Ірпінського державного коледжу економіки та права, ОСОБА_4 , ТОВ «АТБ-Маркет», ОСОБА_5 та ТОВ «РУШ» обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчинених суспільно небезпечних діяннях та не заперечив тих обставин, що дійсно вчинив крадіжки за вказаних в обвинувальних актах обставинах.

Оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, а також те, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин справи і ними не оспорюються, сумнівів у добровільності їх позиції немає, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, по епізодах крадіжок належних потерпілим Кам`янець-Подільському відділенню Ірпінського державного коледжу економіки та права, ОСОБА_4 , ТОВ «АТБ-Маркет», ОСОБА_5 та ТОВ «РУШ» майна.

Що стосується вчинення обвинуваченими злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України по факту відкритого заволодіння майном потерпілого ОСОБА_1 , то незважаючи на невизнання вини обвинуваченими, їх винність у вчиненні зазначеного суспільно небезпечного діяння повністю підтверджується наступними наданими стороною обвинувачення та дослідженими судом у судовому засіданні доказами.

Зокрема показаннями потерпілого ОСОБА_1 , який в судовому засіданні дав суду показання, що 21 липня 2017 року близько 16 год. в магазині «Надія», що розташований по вул. Вокзальній, 93 в м. Кам`янці-Подільському Хмельницької області, вживав разом із ще двома незнайомими йому чоловіками алкогольні напої. Під час вживання алкогольних напоїв у нього з незнайомим йому на той час ОСОБА_3 , який також знаходився в тому ж магазині, виник словесний конфлікт, з якого саме приводу через збіг часу уже не пам`ятає. Проте пам`ятає, що в ході конфлікту вирішили «помірятися силою». З цією метою ОСОБА_3 викликав по мобільному телефону ОСОБА_2 , з яким він і мав стати в спаринг. Через деякий час на таксі до магазину приїхав ОСОБА_2 Після чого він разом із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ще з одним незнайомим йому чоловіком з метою стати в спаринг із ОСОБА_2 пішли в чагарники, що росли через дорогу навпроти магазину « ОСОБА_6 ». Точні деталі події, які відбувалися уже в чагарниках, через збіг часу не пам`ятає, проте пам`ятає, що ОСОБА_3 відразу ж наніс йому кулаком удар в обличчя. Також пам`ятає, що хтось – чи ОСОБА_2 , чи третій незнайомець наніс йому удар в потилицю, від якого він впав на землю. Після чого його підняли, ОСОБА_2 тримав його за одну руку, третій незнайомець тримав за іншу руку, а ОСОБА_3 в цей час дістав із кишені його штанів паспорт громадянина України, з якого забрав грошові кошти в сумі близько 2000 грн. та 100 доларів США, та повернув йому паспорт. Тоді ж ОСОБА_3 зняв з безіменного п`яльця його правої руки золотий перстень 585 проби вагою приблизно 5 грам і після цього усі троє втекли в невідомому йому напрямку. В свою чергу він вийшов на вул.Привокзальна, де зустрів знайомого, який викликав працівників невідкладної медичної допомоги, а вони вже викликали працівників поліції, яким він відразу ж і повідомив про вчинений щодо нього злочин. Через деякий час, після встановлення працівниками поліції, що викрадений в нього перстень злочинцями був закладений до ломбарду, викупив його за власні кошти. Претензій до обвинувачених на даний час не має, простив їм та просив суворо їх не карати.

Зазначені показання потерпілого узгоджуються з іншими наданими стороною обвинувачення доказами, що свідчить про їх правдивість, а тому не вірити їм у суду підстав не має.

Крім показань потерпілого, винність обвинувачених у вчиненні грабежу ОСОБА_1 підтверджується іншими наданими стороною обвинувачення доказами по справі.

Зокрема, даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21 липня 2017 року (т.6 а.с.161), згідно якого потерпілий ОСОБА_1 відразу ж після його пограбування повідомив працівникам поліції про те, що 21 липня 2017 року близько 17 год. 00 хв. неподалік магазину «Надія», що розташований по вул.Вокзальна,93 в м.Кам`янець-Подільському, невідомі особи із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров`я умисно викрали 100 доларів США, 2000 грн. та золотий перстень.

Даними протоколу огляду місця події від 21 липня 2017 року з долученими до нього ілюстративними таблицями (т.6 а.с. 162-164), який проводився з участю потерпілого ОСОБА_1 , згідно з яким встановлено, що місцем події – відкритого заволодіння належного потерпілому ОСОБА_1 майна є ділянка території, що розташована неподалік магазину «Надія», що розташований по вул.Вокзальна,93 в м.Кам`янець-Подільському.

Як вбачається з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10 серпня 2017 року з долученими до нього ілюстративними таблицями (т.6 а.с.171-174) потерпілий ОСОБА_1 серед пред`явлених йому для впізнання фотознімків чотирьох осіб чоловічої статті впізнав за формою обличчя, кольором та довжиною волосся на голові та верхнім одягом обвинуваченого ОСОБА_3 як особу, яка відкрито викрала в нього майно.

А відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 19 серпня 2017 року з долученими до нього ілюстративними таблицями (т.6 а.с.177-179), які також були продемонстровані в судовому засіданні, потерпілий ОСОБА_1 серед пред`явлених йому для впізнання чотирьох осіб чоловічої статті впізнав за формою обличчя, тіло будовою, зростом, віком татуюванням на шиї та плямі на голові обвинуваченого ОСОБА_2 як особу, яка 21 липня 2017 року відкрито заволоділа його майном.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що потерпілий ОСОБА_1 під час проведення впізнання не його впізнав, як особу, яка відкрито заволоділа його майном, а іншу особу, є надуманими та спростовуються даними зазначеного протоколу. Зокрема, як вбачається з цього протоколу в графі «Впізнана особа» зазначено прізвище та підпис саме обвинуваченого ОСОБА_2 , при цьому будь-яких зауважень з приводу проведення вказаної слідчої дії та до змісту самого протоколу від учасників слідчої дії, в тому числі від ОСОБА_2 , не надійшло.

Даними протоколу слідчого експерименту з участю потерпілого ОСОБА_1 від 17 січня 2018 року (т.3 а.с.202-203), який проводився у визначеному Законом порядку, відеозапис слідчої дії якої був продемонстрований в судовому засіданні, відповідно до якого ОСОБА_1 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України за завідомо неправдиві показання, детально розповів та продемонстрував на місці події як та за яких обставин обвинувачені та ще один незнайомий йому чоловік відкрито заволоділи належними йому грошовими коштами та золотим перснем. Зокрема про те, що після того як він, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ще один незнайомий йому чоловік зайшли в чагарники, то ОСОБА_3 відразу ж наніс йому удар кулаком в ліву частину обличчя, після чого ОСОБА_2 наніс йому два удари кулаком в праву частину обличчя, а третій незнайомий йому чоловік наніс йому удар ногою в область потилиці, від якого він впав на землю. Тоді ОСОБА_2 та третій незнайомий йому чоловік його підняли та з обох сторін тримали за руки, а ОСОБА_3 в цей час витягнув з кишені його верхнього одягу паспорт громадянина України, з якого витягнув 100 доларів США, з кишені штанів витягнув 2000 грн. та з безіменного п`яльця його правої руки зняв золотий перстень і після цього усі троє втекли. Зазначені показання потерпілого узгоджуються з його показання в судовому засіданні та іншими доказами по справі, зокрема з даними протоколу огляду місця події щодо місця вчинення злочину. А незначні розбіжності в показаннях потерпілого, які від давав під час проведення слідчого експерименту та в судовому засіданні, в частині місця знаходження грошових коштів 100 доларів США та 2000 грн. пояснюється тим, що з часу вчинення злочину пройшов значний період часу і потерпілий через збіг часу міг призабути деталі події.

Довідкою Кам`янець-Подільського відділення №329 Повного Товариства «ЛОМБАРД СІНДІКАТ-ПЛЮС, ГУЛЬЦОВ ТА КОМПАНІЯ» від 24 червня 2017 року №006/17 (т.6 а.с.46), підтверджено ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_2 на підставі договору №4086 від 21 липня 2017 року отримав у зазначеному ломбарді терміном на 1 день фінансовий кредит в розмірі 2500 грн. під заставу золотого персня з камінням чистою вагою 4,97 грам. В подальшому, у зв`язку з закінченням дії терміну кредитно-заставних договорів та відсутністю погашення заборгованості, заставне майно, тобто золотий перстень, було інкасоване та реалізоване.

А виданою потерпілим ОСОБА_1 квитанцією до прибуткового касового ордера №10101 від 26 липня 2017 року (т.6 а.с.46) підтверджено ту обставину, що саме потерпілий ОСОБА_7 , погасивши замість ОСОБА_2 заборгованість за вказаним вище договором №4086 від 21 липня 2017 року про надання фінансового кредиту в сумі 2500 грн., викупив належний йому золотий перстень.

Крім зазначених вище документів, факт укладення обвинуваченим ОСОБА_2 з Кам`янець-Подільським відділенням №329 Повного Товариства «ЛОМБАРД СІНДІКАТ-ПЛЮС, ГУЛЬЦОВ ТА КОМПАНІЯ», що розташоване по проспекту Грушевського,42 в м.Кам`янець-Подільському (далі по тексту – Ломбард), 21 липня 2017 року договору №4086 про надання фінансового кредиту під заставу золотого персня об`єктивно підтверджується даними протоколу огляду речових доказів від 23 вересня 2017 року – добровільно наданого представником Ломбарду ОСОБА_8 . відеозапису з камер внутрішнього відеоспостереження за 21 липня 2017 року (т.6 а.с.166,167), який був продемонстрований в судовому засіданні та достовірність якого не заперечив в судовому засіданні сам обвинувачений ОСОБА_2 На відео зафіксовано, що 21 липня 2017 року о 17 год. 17 хв. в приміщення Ломбарду заходять обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Відразу ж ОСОБА_2 із пакету, який тримав у ріці, дістав предмет, ззовні схожий на кільце-перстень, та передав його представнику Ломбарду, який зазначений предмет відразу ж кладе на електронні ваги. В подальшому на відео до 17 год. 41 хв. зафіксовано як ОСОБА_2 , до якого періодично підходить ОСОБА_3 , спілкується з представником Ломбарду, отримує від останнього мобільний телефон, підписує якісь документи та, отримавши від представника ОСОБА_9 грошові кошти, покидає приміщення ОСОБА_9 .

Доводи сторони захисту про те, що зазначені вище документи є недопустимими доказами, оскільки сторона обвинувачення не надала жодного належного та допустимого доказу на підтвердження джерела їх отримання, не ґрунтуються на передбачених вимогах закону з огляду на таке.

За змістом ст. 99 КПК України, документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати, зокрема, матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні).

Відповідно до приписів ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження зазначенні документи сторона обвинувачення отримала шляхом їх витребування та отримання від потерпілого ОСОБА_1 та Кам`янець-Подільського відділення №329 Повного Товариства «ЛОМБАРД СІНДІКАТ-ПЛЮС, ГУЛЬЦОВ ТА КОМПАНІЯ», що не суперечить вимогам ч.2 ст.93 КПК України, а тому підстав визнавати їх недопустимими суд не вбачає.

Даними протоколу огляду речового доказу наданого стороні кримінального провадження від 19 серпня 2017 року, протоколу огляду та зважування від 25 серпня 2017 року (т.6 а.с.181,183), відповідно до якого з участю спеціаліста проведено огляд та зважування добровільно наданого потерпілим ОСОБА_1 (т.6 а.с.182) золотого персня, який у нього відкрито викрали обвинувачені. В результатів огляду встановлено, що зазначений перстень виготовлений із золота 585 проби із вставками каменів цирконію білого кольору в кількості 7 штук круглої форми діаметром 2,5 мм та вставкою чорного кольору розміром 10х7,5 мм, а його загальна вага становить 5,9 грам.

Проаналізувавши в сукупності показання потерпілого ОСОБА_1 , який ствердив, що золотий перстень у нього 21 липня 2017 року близько 16 год. відкрито заволоділи саме обвинуваченні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та невстановлена досудовим розслідуванням особа і що саме цей перстень він в подальшому викупив з ломбарду і надав працівникам поліції для огляду, та зазначені вище докази, якими підтверджено факт закладу ОСОБА_2 до Ломбарду золотого персня з камінням саме 21 липня 2017 року о 17 год. 17 хв., тобто відразу ж після вчинення грабежу, та оформлення договору про надання фінансового кредиту лише на 1 день з подальшим невиконанням своїх зобов`язань щодо погашення заборгованості, суд дійшов до однозначного висновку, що ОСОБА_2 заставив до Ломбарду саме золотий перстень потерпілого ОСОБА_1 , який він спільно з ОСОБА_3 та невстановленою досудовим розслідуванням особою відкрито викрали в потерплого, а не інший золотий перстень, який зі слів обвинуваченого ОСОБА_2 він нібито знайшов біля магазину.

Довідкою ТВБВ 10022/056 філії – Хмельницького обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 06 вересня 2017 року №552 (т.6 а.с.186) підтверджено ту обставину, що згідно Національного банку України офіційний курс гривні України відносно долара США станом на 21 липня 2017 року, тобто станом на день вчинення злочину, становив 25,9281. Таким чином у вказаній довідці міститься інформація про офіційний курс гривні України відносно долара США, який встановлений саме Національним Банком України, а не комерційною банківською установою, що видала зазначену довідку, як про це стверджує сторона захисту як на підставу для визнання цього доказу недопустимим. А тому підстав для визнання цього документу недопустимим суд не вбачає.

А довідкою фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 від 23 серпня 2017 року підтверджено ту обставину, що вартість 1 грама золота 585 проби у виробі, станом на 21 липня 2017 року, тобто станом на день вчинення грабежу, становила 1092 грн.

Як вбачається з висновку судово-психіатричного експерта № 495 від 21 вересня 2017 року (т.6 а.с.194-196) обвинувачений ОСОБА_2 виявляє емоційно-нестійкий розлад особистості за імпульсивним типом, виявляв такий і на період вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення. Проте він міг та може усвідомлювати свої дії та керувати ними і застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.

Стороною обвинувачення дії ОСОБА_2 та ОСОБА_11 кваліфіковані за ч.2 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із застосуванням насильства небезпечного для здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Проте, на думку суду зазначена кваліфікація є невірною, а тому дії ОСОБА_2 та ОСОБА_11 за вказаним епізодом необхідно перекваліфікувати на ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, та вчинене повторно, виходячи з наступних підстав.

Так, відповідно до диспозиції ч.1 ст.187 КК України розбій - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.

З об`єктивної сторони розбій вчиняється у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.

Під нападом у складі розбою розуміється раптова, несподівана для потерпілого, короткочасна, агресивна, насильницька дія, спрямована на протиправне заволодіння чужим майном.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом та корисливим мотивом. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони розбою є мета, з якою здійснюється напад, - заволодіння чужим майном.

Напад, пов`язаний із фізичним або психічним насильством - виступає способом заволодіння майном або його утримання.

Психічне насильство при розбої полягає в погрозі негайно застосувати фізичне насильство, небезпечне для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (погроза вбити, заподіяти тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, легке тілесне ушкодження з розладом здоров`я або втратою працездатності).

Погроза має місце тоді, коли винна особа, висловлюючи в будь-якій формі (словами, жестами, демонстрацією зброї тощо), бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що, якщо вій протидіятиме нападаючому або не виконає його вимог, ця погроза буде реалізована, а у потерпілого дійсно таке враження склалося.

В разі вчинення розбою посягання відбувається на два об`єкти - власність та життя і здоров`я потерпілої особи.

Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.

З показань в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_1 встановлено, що перед заволодінням обвинуваченими його майном біля приміщення магазину у нього з ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, в ході якого вони вирішили «помірятися силою». З цією метою ОСОБА_3 викликав по мобільному телефону ОСОБА_2 , з яким потерпілий ОСОБА_1 і мав стати в спаринг. Через деякий час на таксі до магазину приїхав ОСОБА_2 Після чого він разом із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ще з одним незнайомими йому чоловіком з метою стати в спаринг із ОСОБА_2 пішли в чагарники, що росли через дорогу навпроти магазину, де йому відразу ж були нанесенні удари та в результаті цього заподіянні тілесні ушкодження. І лише після цього ОСОБА_3 , в той час як ОСОБА_2 та незнайомий йому чоловік тримали його з обох боків за руки, забрав в нього грошові кошти та золотий перстень. При цьому потерпілий ОСОБА_1 ствердив, що ні під час конфлікту, на під час нанесення йому тілесних ушкоджень та безпосередньо перед заволодінням його майном будь-яких погроз та вимог щодо передачі майна ні обвинувачені, ні третя особа йому не висловлювали.

Про факт конфлікту між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_3 біля приміщення магазину підтвердили також у судовому засіданні обвинуваченні та не заперечили тих обставин, що дійсно під час словесного конфлікту через образи потерпілого ОСОБА_1 на їх адресу нанесли останньому по одному удару кулаком в область обличчя.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що обвинуваченні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також невстановлена в ході досудового розслідування особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, нанесли потерпілому ОСОБА_1 удари та заподіяли в результаті цього легкі тілесні ушкодження та легкі тілесні ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин і лише після цього у них виник умисел на заволодіння майном потерпілого

ОСОБА_1 -яких доказів на підтвердження того, що умисел на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_1 в обвинувачених та невстановленої в ході досудового розслідування особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, виник ще до заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, що фізичне насильство до потерпілого вони застосували саме з метою заволодіння майном останнього, і що вони заздалегідь про це домовилися, тобто вчинили на нього розбійний напад за попередньою змовою групою осіб, стороною обвинувачення не надано. А наданий стороною обвинувачення на підтвердження винності обвинувачених у вчиненні розбійного нападу – висновок експерта №526 від 24 липня 2017 року (т.6 а.с.165), відповідно до якого в потерпілого ОСОБА_1 виявлено легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, у вигляді забійної рани на рівні лівої брови в зовнішньому відділі, синяка в підочній ділянці зліва в області верхнього повіка лівого ока, та легкі тілесні ушкодження у вигляді садини на рівні правої брови, синяка на задній поверхні лівого плечового суглобу, підтверджує лише факт заподіяння потерпілому обвинуваченими та невстановленою в ході досудового розслідування особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, зазначених тілесних ушкоджень.

Крім того, у відповідності до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Тлумачення усіх сумнівів щодо доведеності вини особи на користь такої особи визначено і ч.4 ст.17 КПК України.

Таким чином, оскільки стороною обвинувачення в судовому засіданні у відповідності до вимог ст.92 КПК України належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не доведено тих обставин, що умисел обвинувачених та невстановленої в ході досудового розслідування особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_1 виник ще до заподіяння йому тілесних ушкоджень, і що фізичне насильство до потерпілого вони застосували саме з метою заволодіння майном останнього, а не на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, яка є обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.187 КК України, та з врахуванням тієї обставини, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку про перекваліфікацію дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з ч.2 ст.187 КК України на ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, та вчинене повторно.

При цьому судом встановлено, що зазначенні дії мали місце, обвинуваченні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 винні у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягають покарання за його вчинення.

Підстав для перекваліфікації інкримінованих обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стороною обвинувачення дій із ч.2 ст.187 КК України, крім ч.2 ст.186 КК України, ще на ч.1 та ч.2 ст.125 КК України, тобто умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень та легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, які, як встановлено судом були заподіяння потерпілому ОСОБА_1 на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин і які відповідно до ст.477 КПК України відносяться до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, суд не вбачає з огляду на відсутність заяви потерпілого ОСОБА_1 про притягнення обвинувачених до кримінальної відповідальності за ці суспільно небезпечні дії, а відповідно до приписів ч.4 ст.26 КПК України та ч.1 ст.477 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. До того ж, у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 ствердив, що не має до обвинувачених будь-яких претензій, він їм простив, чим також підтвердив ту обставину, що не бажає притягували обвинувачених до кримінальної відповідальності за умисне заподіяння йому тілесних ушкоджень.

Невизнання обвинуваченими вини у вчиненні відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_1 розцінюється судом як їх намагання уникнути відповідальності за вчинення цього суспільно небезпечного діяння, а їх твердження, що вони не заволодівали майном потерпілого, повністю спростоване наведеними вище наданими стороною обвинувачення доказами, які між собою узгоджуються.

Також судом встановлено, що інші дії, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, мали місце. Зазначені дії містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України. Обвинувачений ОСОБА_3 винен у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню за його вчинення.

При призначенні покарання обвинуваченим, суд у відповідності з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винних, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 раніше неодноразово – сім разів ( ОСОБА_2 ) та шість разів ( ОСОБА_3 ) засуджувалися за вчинення умисних невеликої, середньої тяжкості та тяжких злочинів, в тому числі корисливі злочини проти власності, по місцю проживання КП «Добробут» та ЖКП «Південь» компрометуючими даними щодо обвинувачених не володіють. ОСОБА_3 на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває. ОСОБА_2 на обліку в лікаря-нарколога не перебуває, а перебуває на обліку в лікаря-психіатра з діагнозом: емоційно-нестабільний розлад особистості, виявляє емоційно-нестійкий розлад особистості за імпульсивним типом.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_2 , судом не встановлено. Визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, враховується судом обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3

Рецидив злочинів враховується судом обставиною, що обтяжує покарання обвинувачених.

Тому, з урахуванням обставин справи, осіб обвинувачених, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наступні покарання.

Зокрема, ОСОБА_2 – у виді позбавлення волі в межах санкції вчиненого злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

ОСОБА_3 – у виді позбавлення волі в межах санкцій вчинених злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.185 КК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, форму вини й мотиви вчинення злочинів, тяжкість їх наслідків, обставини, за яких були вчиненні злочини, кількості вчинених злочинів, вид сукупності, суд вважає за доцільне призначити йому покарання за сукупністю вчинених злочинів шляхом часткового складання призначених покарань.

Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 раніше неодноразово судимі за умисні тяжкі та середньої тяжкості злочини, в тому числі корисливі злочини проти власності, з непогашеною та незнятою у встановленому законом порядку судимістю через незначний період часу після звільнення з місця позбавлення волі повторно вчинили умисні корисливі середньої тяжкості та тяжкий злочин проти власності, що свідчить про їх вперте небажання ставати на шлях виправлення, не відшкодували потерпілим завдану шкоду, а також враховуючи тяжкість і суспільну небезпечність вчинених злочинів та особи обвинувачених, суд не вбачає підстав для застосування при призначенні їм покарання статей 69 та 75 КК України, а також для призначення ОСОБА_3 інших видів покарання, передбачених ч.2 ст.185 КК України, у виді арешту та обмеження волі.

На переконання суду, призначення обвинуваченим таких покарань буде справедливим, співрозмірним і достатнім для їх виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самими обвинуваченими, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

До того ж, як вбачається з досудових доповідей про обвинувачених (т.6 а.с.137-140, т.1 а.с.227-230) орган пробації дійшов висновку, що ризик вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повторного злочину та небезпеки для суспільства оцінюється як: «дуже високий» - ОСОБА_2 та «високий» - ОСОБА_3 ., а також про те, що виправлення обвинувачених, які становлять дуже високу – ОСОБА_2 та середній – ОСОБА_3 небезпеку для суспільства (у тому числі окремих осіб), неможливе без обмеження або позбавлення волі на певний строк.

Враховуючи ті обставини, що обвинуваченим призначено покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, з метою забезпечення виконання вироку, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили залишити їм попередній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Цивільні позови потерпілими не пред`являлися.

Питання про речові докази підлягають вирішенню на підставі ч.9 ст.100 КПК України.

Процесуальні втрати відсутні.

Керуючись ст.ст.368-371, 373-375 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.185 КК України, призначивши йому покарання:

-за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років;

-за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.

Строк покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обчислювати з 23 травня 2019 року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк їх попереднього ув`язнення: ОСОБА_2 – з 22 вересня 2017 року по 22 травня 2019 року включно, а ОСОБА_3 – з 11 січня 2018 року по 13 лютого 2018 року включно та з 23 вересня 2018 року по 22 травня 2019 року включно, з розрахунку, що відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Обраний щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній – тримання під вартою.

Цивільні позови потерпілими не пред`являлися.

Речові докази:

-DVD-R диски, що приєднанні до матеріалів кримінального провадження (т.3 а.с.45, 50, т.4 а.с.50, 70,107,145,173, т.5 а.с.30, т.6 а.с.168), залишити там же протягом усього часу їх зберігання;

-золотий перстень 585 проби із вставкою цирконію вагою 5,9 грам, що переданий на зберігання власнику – потерпілому ОСОБА_1 (т.6 а.с.185), йому залишити.

Процесуальні витрати відсутні.

Внесену згідно з ухвалою слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_12 від 12 січня 2018 року заставу в розмірі 70 480 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят) гривень після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченими – в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження. Обвинуваченим та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Черепахін В.О