Ухвала суду № 81927475, 17.05.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2247/19

Провадження № 1-кс/202/4849/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

17 травня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Дівіндір Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 квітня 2018 року в кримінальному провадженні № 42017000000004294 від 17.11.2017 року на грошові кошти ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), які обліковуються на розрахунковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в ПАТ КБ «ПриватБанк», адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Г.

Клопотання обґрунтовано тим, що Генеральною прокуратурою України здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 42017000000004294 від 17.11.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358 КК України, в рамках якого було накладено арешт на грошові кошти ФОП ОСОБА_1 . Разом із тим, відсутні будь-які докази, що вказані кошти здобуті злочинним шляхом та відповідають критеріям, визначеним статтею 98 КПК України. Крім того, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не є жодним із суб`єктів, перелічених у статті 170 КПК України, на майно якого може бути накладено арешт. Вказує, що накладення арешту та обмеження права власності ФОП ОСОБА_1 протягом тривалого часу негативно впливає на виконання ним своїх договірних зобов`язань перед іншими суб`єктами господарювання, перешкоджає здійсненню законної господарської діяльності, призводить до матеріальних збитків.

У судове засідання представник власника майна, на яке накладено арешт, - адвокат Юдін В.Л. не з`явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі, клопотання підтримав.

Заступник начальника відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області Манченко Р.Є. у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання в його відсутність.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання про скасування арешту майна, а також безпосередньо дослідивши у судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 42017000000004294 від 17.11.2017 року в обсязі, наданому органом досудового розслідування, приходить до висновку, що дане клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42017000000004294 від 17.11.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 209 ч. 2, 358 ч. 3 КК України.

Зокрема, як вбачається із наданого слідчим витягу з ЄРДР група осіб в період 2015-2017 років на території Дніпропетровської, Київської, Запорізької, Харківської областей та м. Києва організувала незаконну схему, пов`язану із легалізацією грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, використовуючи суб`єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності. Крім того, група осіб в період 2015-2017 років підробила документи від імені ряду підприємств з ознаками фіктивності.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 квітня 2018 року у кримінальному провадженні № 42017000000004294 був накладений арешт на грошові кошти, які обліковуються на рахунку ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), а саме рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в ПАТ КБ «ПриватБанк», адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Г.

Відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Вирішуючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя враховує положення частини 1 статті 170 КПК, згідно якої арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Так, частиною другою статті 170 КПК визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК).

Так, за приписами статті 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини третьої статті 132 КПК не допускається застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

При цьому норми частини другої статті 173 КПК зобов`язують слідчого суддю при вирішенні питання про арешт майна враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу) , розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Між тим, під час розгляду даного клопотання про скасування арешту органом досудового розслідування не надано слідчому судді доказів, які б доводили, що грошові кошти, на які накладено арешт, відповідають критеріям, визначеним у статті 98 КПК України.

З ухвали слідчого судді від 24.04.2018 року вбачається, що підставою для накладення арешту на грошові кошти є необхідність збереження речових доказів.

В той же час будь-які об`єктивні дані, що кошти на рахунку ФОП ОСОБА_1 , на які накладено арешт, зберегли на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, були об`єктом кримінально протиправних дій або набуті кримінально протиправним шляхом внаслідок вчинення кримінального правопорушення, матеріали кримінального провадження не містять.

Слідчий суддя враховує, що з часу накладення у квітні 2018 року арешту на грошові кошти ФОП ОСОБА_1 йому не повідомлено про підозру, достатні докази, які б підтверджували його причетність до незаконної діяльності, а також виправдовували подальшу необхідність збереження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту грошових коштів, не зібрані.

На переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права власника майна - ФОП ОСОБА_1 як арешт грошових коштів на його рахунку, оскільки з огляду на тривалість здійснення досудового розслідування на сьогодні відсутні очевидні істотні причини для подальшого утримання державою цього майна.

Виходячи з наведеного, клопотання ФОП ОСОБА_1 необхідно задовольнити, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 квітня 2018 року на грошові кошти, які обліковуються на рахунку ФОП ОСОБА_1 , а саме рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в ПАТ КБ «ПриватБанк», адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Г.

Керуючись ст. ст. 131-132, 170, 173-174, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 квітня 2018 року на грошові кошти, які обліковуються на рахунку ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), а саме рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в ПАТ КБ «ПриватБанк», адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Г.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Строк складання та оголошення повного тексту ухвали відповідно до частини 2 статті 376 КПК України - о 16 годині 00 хвилин 21 травня 2019 року.

Слідчий суддя Н.Ю. Марченко