Рішення № 81927406, 22.05.2019, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/2213/19

Провадження № 2/0182/1855/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22.05.2019 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого - судді Рунчевої О.В.

секретаря Нагаєвої Н.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління комунального майна Нікопольської міської ради про визнання права на приватизацію житлового приміщення та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 03.04.2019 року звернувся до суду з позовом про визнання за ним права на приватизацію квартири АДРЕСА_1 та зобов`язання вчинити певні дії посилаючись на наступні обставини.

Він з 14 січня 1992 року офіційно зареєстрований та проживає в квартирі АДРЕСА_1 . У вищезазначеній квартирі також проживають та зареєстровані члени його сім`ї – дружина ОСОБА_2 та донька ОСОБА_3

Він, протягом проживання у квартирі, належним чином сплачує комунальні послуги, утримує квартиру в задовільному технічному стані, проводив реконструкцію внутрішньо-квартирної системи опалення та ремонт з метою поліпшення житлових умов.

З метою отримання права на приватизацію квартири, він звернувся до Управління комунального майна Нікопольської міської ради з відповідною заявою.

Але, листом комунального майна Нікопольської міської ради № 1337/18 повідомлено, що правові підстави для надання згоди на приватизацію відсутні, оскільки надані ними документи не відповідають вимогам Закону України «Про приватизацію», Положення «Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», зокрема, відсутня копія ордера про надання жилої площі.

Враховуючи , що ордер втрачений, оскільки з моменту його видачі минуло понад 26 років, а також те, що він та його сім`я відкрито та безперервно користуються квартирою , фактів незаконності проживання не існує, просить суд визнати за ними право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 в АДРЕСА_2 за відсутності ордеру про надання житлової площі, зобов`язати відповідача здійснити приватизацію квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду 04.04.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та по справі призначено підготовче судове засідання.

У підготовче судове засідання сторони не з?явилися. Від позивача ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява, в якій просить справу розглядати за його відсутності, на позовних вимогах наполягає (а.с. 27).

Від представника відповідача ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності , рішення просить постановити у відповідності до діючого законодавства (а.с. 24).

Згідно ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно ч. 3, 4 ст 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Враховуючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає доцільним ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні.

Справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи, з?ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 345 ЦК України фізична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Статтею 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 10 ст. 8 Закону України вищевказаного закону - приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, установами, організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир, житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п.1 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати) кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів. Пунктами 4, 5 ст. 5 передбачено Право на приватизацію квартир (будинків) державного

житлового фонду з використанням житлових чеків одержують

громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах

(будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення

житлових умов до введення в дію цього Закону.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 , державної форми власності, із наданням особового рахунку НОМЕР_1 (а.с. 6).

Як вбачається з довідки про склад сім`ї наймача квартири, посвідченої керівником об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Краснодонський 2-Н» в квартирі АДРЕСА_1 з 14 січня 1992 року зареєстрований ОСОБА_1 , з 23 червня 1994 року його дружина – ОСОБА_3 та з 26 лютого 2010 року донька - ОСОБА_3 (а.с. 7).

Проведеною технічною інвентаризацією , Нікопольським міжміським бюро технічної інвентаризації 8 лютого 2019 року виготовлений технічний паспорт на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 8-9).

Позивачем, як наймачем квартири, укладені договори про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, про надання послуг з газопостачання (а.с. 13, 14), згідно технічних умов ; 1899 від 15 вересня 2000 року встановлений автономне джерело тепла (а.с. 12).

З метою отримання дозволу на приватизацію квартири, позивач ОСОБА_1 звернувся до Управління комунального майна Нікопольської міської ради з заявою щодо приватизації квартири, але, листом № 1337/18 від 17 грудня 2018 року позивачу роз`яснено про неможливість надання згоди на приватизацію, оскільки надані ним документи не відповідають вимогам п. 18 Положення «Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», а саме, відсутня копія ордера про надання жилої площі, який є підставою для вселення та на підставі якого укладається договір найму житла (а.с. 10).

Згідно ч. 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених п. 2 ст. 2 цього Закону, а саме не підлягають приватизації: квартири - музеї; квартири (будинки), розташовані на території закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`ятників садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають у аварійному стані; квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС.

Даний перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що спірна квартира розташована в житловому будинку та не відноситься до житла, що не підлягає приватизації у розумінні ч. 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до п. 11 ст. 8 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду», спори, що виникають при приватизації квартир державного житлового фонду, вирішуються судом.

Згідно з ч. 10 ст. 8 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається із довідки №67-2, посвідченої керуючим ТВБВ І-А типу № 10003/0461 АТ «Ощадбанк» , ОСОБА_1 житлові чеки не використав (а.с. 28).

З урахуванням викладених обставин, та, приймаючи до уваги той факт, що позивач на законних підставах проживає, є зареєстрований з 14 січня 1992 року в спірній квартирі, а відсутність ордеру про надання житлової площі позбавляє його можливості реалізувати своє право на приватизацію квартири, суд вважає, доцільним задовольнити позовні вимоги позивача та визнати за ним право на приватизацію квартири за адресою - квартира АДРЕСА_1 років НЗФ АДРЕСА_3 Нікополі АДРЕСА_2 за відсутності ордеру про надання житлової площі, зобов`язавши Управління комунального майна Нікопольської міської ради надати дозвіл ОСОБА_1 на приватизацію квартири АДРЕСА_1 .

Керуючись ст. ст. 12,13,18,62,64,76,81,89,141,263-265,268 ЦПК, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 328, 345 ЦК України, Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово -комунального господарства України від 16.12.2009 року № 396, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4 АДРЕСА_5 ) до Управління комунального майна Нікопольської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ – 25536807, місцезнаходження - Дніпропетровська область , м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 3 ) про визнання права на приватизацію житлового приміщення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 НЗФ АДРЕСА_2 за відсутності ордеру про надання житлової площі.

Зобов`язати управління комунального майна Нікопольської міської ради надати дозвіл ОСОБА_1 на приватизацію квартири АДРЕСА_1 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. В. Рунчева