Ухвала суду № 81924202, 22.05.2019, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кс/742/866/19

Єдиний унікальний № 742/2/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року м. Прилуки

Слідчий суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Коваленко А.В., за участі секретаря судових засідань Сіра І.І., прокурора Панченка Ю.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Кузьменка І.М. розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Прилуки клопотання прокурора Прилуцької місцевої прокуратури Панченка Ю.В., про накладення арешту на майно у досудовому розслідуванні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018271210000001 від 02.01.2018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.364 КК України, -

в с т а н о в и в:

20.05.2019 року прокурор Прилуцької місцевої прокуратури Панченко Ю.В. звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №4201827120000001 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.364 КК України.

Своє клопотання мотивує тим, що 16.05.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, а саме в тому , що в період з 2016 по 2017 року ОСОБА_1 , який перебуває на посаді начальника УКБ міської ради м.Прилуки незаконно перераховував кошти на рахунок ФОП ОСОБА_2 за начебто здійснення ним, як ФОП, технічного нагляду, в результаті чого недоотримано доходів УКБ міської ради м.Прилуки в сумі 201 833 гривень.

З метою забезпечення цивільного позову прокурором на підставі п.4 ч.2 ст.170 КПК України і подано клопотання про накладення арешту на автомобіль , марки «SSANG YONG RODIUS» державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1

В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, просив його задовольнити та накласти арешт на майно підозрюваного. Крім того зазначив, що на даний час цивільного позову немає, але в подальшому позов буде заявлено.

ОСОБА_1 та його представник адвокат Кузьменко І.М. в судовому засіданні щодо задоволення поданого клопотання категорично заперечили, просили суд відмовити в накладенні арешту на майно, посилаючись що прокурором ненадано жодних доказів на підтвердження ризиків про можливе приховування чи відчудження майна підозрюваним. Крім того, підозрюваний зазначив, що жодних дій щодо даного автомобіля він не вчиняв і не буде вчиняти, оскільки він необхідний сім`ї, яка складається з шести дітей, а також відмітив, що реалізувати даний автомобіль він немає можливості, оскільки в технічному паспорті мається відмітка про заборону відчуження.

Слідчий суддя, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали додані до клопотання, приходить до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Згідно ч.3 ст.171 КПК України, у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

При цьому, п.4 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше (ч.6 ст.170 КПК України).

В судовому засіданні встановлено, що Прилуцьким ВП ГУНП України в Чернігівській області здійснюється розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №4201827120000001 від 02 січня 2019 року за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

16.05.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст.364 КК України , а саме в тому , що в період з 2016 по 2017 року ОСОБА_1 , який перебуває на посаді начальника УКБ міської ради м.Прилуки незаконно перераховував кошти на рахунок ФОП ОСОБА_2 за начебто здійснення ним, як ФОП, технічного нагляду, в результаті чого недоотримано доходів УКБ міської ради м.Прилуки в сумі 201 833 гривень.

Згідно повідомлення наданого ТСЦ 7442 РСУ МВС в Чернігівській області на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , з 17.01.2018 року зареєстрований автомобіль марки «SSANG YONG RODIUS» державний номерний знак НОМЕР_1 .

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки «SSANG YONG RODIUS» державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 вбачається, що в останньому мається відмітка «відчуження заборонено».

Згідно висновку експерта №749-752/19-24 від 22.04.2019 року станом на 02.01.2018 року недоотримані доходи УКБ міськради м.Прилуки становить 201 833,64 гривень.

Актом про оцінку транспортного засобу марки «SSANG YONG RODIUS» державний номерний знак НОМЕР_1 встановлено вартість даного автомобіля , яка становить 255 048,28 гривень.

За таких обставин, аналіз вище викладених правових норм свідчить про те, що цивільний позивач має право з метою забезпечення цивільного позову звернутися до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке належить підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, фізичній чи юридичній особі, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Проте, згідно матеріалів кримінального провадження на даному етапі досудового розслідування, цивільний позов прокуратурою до суду не заявлений, і в матеріалах справи відсутня позовна заява, що позбавляє слідчого суддю встановити обґрунтованість розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Абзацом другим частини першої статті 170 КПУ України встановлено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Крім того, ч.11 ст.170 КПК України, передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Натомість, прокурором, в порушення ч. 5 ст. 132, ч. 2 ст. 171 КПК України, в клопотанні не зазначив жодних ризиків передбачених ст.170 КПК України та не додав до клопотання матеріали, які б підтверджували наявність ризиків стосовно автомобіля.

Посилання прокурора в судовому засіданні на наявність ризику можливості реалізації підозрюваним автомобіля в зв`язку зі значною сумою збитків , суд вважає припущенням, яке не підтверджено жодним доказом.

Відповідно ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

За таких обставин, враховуючи, заборону на відчуження автомобіля, та відсутні обставини, які б підтверджували що незастосування арешту майна, призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі автомобіля, вважаю, що клопотання прокурора є необґрунтованим та передчасним, тому в задоволенні клопотання слід відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 98,131,132,170-174,309,369-372 КПК України слідчий суддя,-

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання прокурора Прилуцької місцевої прокуратури Панченка Ю.В., про накладення арешту на майно у досудовому розслідуванні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018271210000001 від 02.01.2018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.364 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Коваленко А.В.