Рішення № 81922970, 23.05.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/23442/18

Пров. №2/766/856/19

23 травня 2019 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Ус О.В.,

секретар судового засідання Неменко Ю.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 27.11.2018 р. звернулась до суду з позовом в якому просила у порядку поділу спільного майна подружжя визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що вона з 12.02.1997 р. по 02.09.1999 р. в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, рішенням суду від 10.08.1999 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. За час перебування з відповідачем в зареєстрованому шлюбі позивачем було придбано домоволодіння АДРЕСА_1 , відповідно до Біржового договору купівлі-продажу від 12.11.1997 року, у подальшому рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 03.03.2010 року згаданий договір був визнаний дійсним. Позивач зазначає, що після припинення шлюбних відносин з відповідачем, вони в добровільному порядку вирішили питання щодо поділу спільного майна подружжя. Позивач сплатила відповідачу грошові кошти за частку в спільному майні в сумі 1500,00 грн., останній відмовився від будь-яких прав на вищезгаданий житловий будинок та інше майно. У жовтні 2018 року при зверненні позивача до приватного нотаріуса аби оформити спадковий договір та розпорядитися своє власністю на випадок смерті, проте нотаріус повідомив, що майно перебуває у спільній сумісній власності з ОСОБА_2 та порекомендувала вирішити дане питання у судовому порядку.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17 грудня 2018 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05 лютого 2019 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі, відзив до суду не подавав.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Суд, дослідив матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Рішенням Суворовського районного суду від 10.08.1999 року по справі №2-2050 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, позовні вимоги задоволено, шлюб розірвано. Рішення вступило в законну силі 21.08.1999 року (арк. справи 6).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 виданого 02.09.1999 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано, після розірвання шлюбу ОСОБА_4 присвоєно прізвище ОСОБА_5 (арк. справи 7).

ОСОБА_6 20 листопада 1999 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , після одруження змінила прізвище на ОСОБА_8 , що підтверджено свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 виданого 20.11.1999 року.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 03.03.2010 року по справі №2-1120/10 за позовом ОСОБА_1 до Товарної біржі «Ізумруд», ОСОБА_9 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, позовні вимоги задоволено визнано дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 12.11.1997 року укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , який був зареєстрований на товарній біржі «Ізумруд» за №3018; визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Рішення набуло чинності 16.03.2010 року (арк. справи 8).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25775110 від 06.04.2010 року вбачається, що право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 (арк. справи 9).

Відповідно до розписки від 16.06.1999 року вбачається, що ОСОБА_6 в присутності свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 передала ОСОБА_2 1500,00 грн. в рахунок майна та будинку, ОСОБА_2 у даній розписці підтвердив, що отримав дану суму та в подальшому на майно та будинок не претендують (арк. справи 13).

Згідно з ч. 3 ст. 368 ЦК України майно набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 60 Сімейного кодексу України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя відповідно до положень ч. 1 ст. 61 Сімейного кодексу Україниможе бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до положень ст. 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Як вбачається з матеріалів справи вищевказаний спірний житловий будинок був придбаний позивачем та відповідачем під час їхнього шлюбу, проте згідно розписки вбачається, що ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_13 в рахунок майна та будинку суму коштів та зазначив, що в подальшому на майно та будинок претендувати не буде. Вказаний документ підписаний відповідачем у присутності свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , у присутностіюриста юридичної консультації ТОВ "Редакція газети "Губерния". Доказів, що спростовують згоду сторін відповідачем не надано. Позивач в позасудовому порядку не може захистити свої права, оскільки їй невідомо місце проживання відповідача. Враховуючи вказане, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідачем отримано від позивача компенсацію за його частку в спільному майні подружжя 16.06.1999 року.

Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.

Рішення в повному обсязі складене 23 травня 2019 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 69, 70 СК України,, ст.ст. 12, 76, 81, 90, 141, 258, 280-282, 352, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя – задовольнити в повному обсязі.

У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяО. В. Ус