Рішення № 81920305, 21.05.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1975/19

пр.№ 2-а/464/99/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.05.2019 м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Мички Б.Р.

секретар судового засідання Шутяк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №464/1975/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Варениці Оксани Ярославівни про скасування постанови,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії НК №525475 від 17.03.2019 у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.3 ст.122 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 17 березня 2019 року інспектором Управління патрульної поліції у Львівській області лейтенантом поліції Вареницею Оксаною Ярославівною було винесено постанову серії НК №525475 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Вказує, що згідно з даною постановою він припаркував автомобіль за адресою: м.Львів, вул.Уласа Самчука, АДРЕСА_1 , безпосередньо в місці виїзду з прилеглої території. Стверджує, що вказане правопорушення не вчиняв. Зазначає, що надав на вимогу інспектора патрульної поліції технічний паспорт, посвідчення водія та страховий поліс для перевірки та остання повернула йому їх, повідомивши про складення відносно нього постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП. Вказує, що справа про адміністративне правопорушення мала б бути розглянути за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення, натомість така була розглянута на місці зупинки транспортного засобу без надання йому можливості реалізувати права, передбачені ч.2 ст.268 КУпАП, та з порушенням вимог щодо процедури розгляду справи, передбаченої ст.ст.278, 279 КУпАП.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 03.04.2019 адміністративний позов залишено без руху, надано час для усунення недоліків, зазначених у ній.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 26.04.2019 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій зазначив, що позов підтримує у повному обсязі, просить такий задовольнити, проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, явку уповноважених представників не забезпечили, хоча були належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомили, відзив на адміністративний позов суду не надали.

У зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно із вимогами ч.4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши її дійсні обставини та перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного висновку з огляду на таке.

Судом встановлено, що 17.03.2019 постановою серії НК №525475 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Згідно з даною постановою позивач визнаний винним у тому, що він 17.03.2019 о 11 год. 20 хв. по вулиці Уласа Самчука, 13 у м.Львові здійснив стоянку безпосередньо в місці виїзду з прилеглої території, чим створив суттєву перешкоду для руху інших транспортних засобів, чим порушив п.15.9 и, 15.10 а, 15.10 д Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП.

Згідно з п.5 ч.1 ст.213 КУпАП до органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, належать органи Національної поліції.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені, зокрема ч.3 ст.122 цього Кодексу.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Щодо покликань позивача на те, що постанова підлягає скасуванню з тих підстав, що винесена відповідачем з порушенням положень ст.276 КпАП України в частині вимог щодо місця розгляду справи про адміністративне правопорушення з врахуванням роз`яснень рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 №5-рп/2015 за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до положень ч.1 ст.276 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

З врахуванням роз`яснень рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року №5-рп/2015 положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Однак Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14 липня 2015 року №596-VIII, внесено зміни в правові норми Кодексу про адміністративні правопорушення, зокрема доповнено ст.258 КпАП України частиною 2, відповідно до якої визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режим.

Крім цього Законом викладено у новій редакції частину 4 названої статті 258 КпАп України, відповідно до якої передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Аналогічний порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення та винесення постанови по справі без складання протоколу передбачено і п. 4 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015 року, відповідно до якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122 КУпАП.

Таким чином, оскільки за ч.3 ст.122 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається, а стягнення відповідно до ст. 258 КУпАП накладається на місці вчинення правопорушення, позивач помилково вважає, що справа підлягала розгляду за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ст.251 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з п.24 Постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернуто увагу на неприпустимість спрощеного підходу до розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності.

Відповідно до 15.9 и Правил дорожнього руху зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Пунктом 15.10 а Правил дорожнього руху передбачено, що стоянка забороняється у місцях, у місцях, де заборонена зупинка.

Згідно з п.15.10 д Правил дорожнього руху стоянка забороняється у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.

Як стверджує позивач, він 17.03.2019 о 11 год. 20 хв. по вулиці Уласа Самчука, 13 у м.Львові не здійснював стоянку безпосередньо в місці виїзду з прилеглої території, а тому не створював суттєвих перешкод для руху інших транспортних засобів, відтак Правил дорожнього руху не порушував.

Незважаючи на вказані обставини, відповідачем не спростовано дані покликання позивача, не надано суду достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, документів (матеріалів), на підставі яких було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В матеріалах справи відсутні показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Окрім цього, всупереч обов`язку доказування правомірності свого рішення, відповідачем не спростовано доводи з приводу порушення процедури розгляду справи, щодо недотриманням відповідачем вимог, передбачених положеннями 278-280 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення. Постанова не може бути доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає серед іншого рішення про скасування постанови і закриття справи.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі ст.9, ст.251, 280, ч.1 ст.293 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 73-77, 90, 229, 242, 244-246, 286 КАС України,

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Постанову серії НК №525475 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 17.03.2019 відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.122 КУпАП - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення з урахуванням Перехідних положень КАС України.

За умовами ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: м.Львів, вул.Перфецького, 19.

Відповідач: інспектор Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Варениця Оксана Ярославівна, місцезнаходження: м.Львів, вул.Перфецького, 19.

Головуючий Б.Р.Мичка