Рішення № 81920, 15.08.2006, Господарський суд Тернопільської області

Дата ухвалення
15.08.2006
Номер справи
10/159-2862
Номер документу
81920
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа

Отримати професійний переклад цього документа на англійську мову

Державний герб України

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2006 р.

Справа № 10/159-2862

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

Розглянув справу

За позовом : Козівської міжрайонної Державної податкової інспекції , смт. Козова, вул. Грушевського, 48 Тернопільська область.

до відповідача 1 : Унітарного приватного підприємства "Укртехмаш", м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 16.

до відповідача 2 : Державного підприємства “ Залозецький спиртовий завод “, смт. Залізці вул. Бродівська, 3.

За участю представників :

позивача: Шевчука Р.Є. –головного ДПІ юридичного сектору Козівської МР ДПІ , довіреність № 1218/10-10 від 09.06.2006 року.

відповідача 1: не прибув.

відповідача 2: Теслюк С.З. –представника , довіреність № 298 від 05.06.2006 року.

Представникам сторін роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Козівська міжрайонна Державна податкова інспекція, смт. Козова, звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача 1 –Унітарного приватного підприємства "Укртехмаш", м. Тернопіль, відповідача 2 –Державного підприємства “ Залозецький спиртовий завод “, смт. Залізці Тернопільська область про визнання недійсним правочину , який виник на підставі договору від 18.04.2005 року та застосування до його сторін двосторонньої реституції.

В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримані в повному обсязі. На думку податкового органу, суперечність змісту оспорюваного правочину вимогам Цивільного кодексу України ( ч.1статті 203 ) полягає в тому, що договір і первинні документи підписані директором Унітарного приватного підприємства "Укртехмаш" не власноручно, а з використанням факсимільного відтворення підпису, що в свою чергу є порушенням статей 203,207 ЦК України та 181 ГК України. Окрім того зазначає, що правові норми цивільного та господарського законодавства, які регулюють порядок укладення договорів купівлі –продажу, не передбачають використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису, а між сторонами у письмовій формі не було досягнуто згоди, яка б містила зразки відповідних аналогів їхніх власноручних підписів, то є всі підстави стверджувати, що сторонами укладено правочин без додержання письмової форми. А відтак, якщо первинні документи виписані із порушенням вимог нормативно –правових актів, то й відповідні правочини не відповідають нормам законодавства.

У представленому суду відзиві на позов за № 419 від 31.07.2006 року відповідач - ДП «Залозецький спиртовий завод» проти позовних вимог заперечує, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими, посилаючись при цьому на те, що як УПП „Уртехмаш ” так і ДП “ Залозецький спиртовий завод “, смт. Залізці всі взяті на себе зобов'язання по оспорюваному договору виконали в повному обсязі та у встановленому угодою законом порядку.

Зазначає, що договір купівлі –продажу від 18.04.2004 року, який укладений між Унітарним приватним підприємством “Укртехмаш“ і ДП “Залозецький спиртовий завод“ складений у письмовій формі, підписаний двома сторонами та скріплений відтисками печаток . Сторонами погоджено предмет договору , права та обов’язки сторін .

У відповідності до вимог статті 15 Закону України “Про товарну біржу“ угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. вважає, що порушень вимог чинного законодавства з сторони ДП “ Залозецький спиртовий завод “ немає. Просить в позові відмовити .

В судовому засіданні, призначеному вперше ухвалою суду від 04 липня 2006 року на 01 серпня 2006 року розгляд справи відкладався на 15 годин 15 хвилин 15.08.2006 р., з підстав, викладених у відповідній ухвалі.

Представник відповідача 1 –УПП «Укртехмаш» в судові засідання 01.08.2006 року та 15.08.2006 року не прибув, відзиву на позов не представив, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64, 77 ГПК України, а тому справа розглядається за правилами статті 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши обґрунтування позовних вимог представника позивача та заперечення відповідача 2 господарський суд встановив наступне :

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено , що органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі , в межах та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України .

Відповідно до частини 2 статті 1 Господарського процесуального кодексу України у випадках, передбачених законодавчими актами, до господарського суду мають право звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб’єктами підприємницької діяльності.

Статус Державної податкової інспекції в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України „Про державну податкову службу в Україні”. Згідно з п.11 ст. 10 даного Закону державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, в тому числі функцію подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Ставлячи вимогу про визнання правочину недійсним Козівська МР ДПІ посилається на статтю 215 ч. 1 Цивільного Кодексу України .

Так , ч. 1 ст. 215 Цивільного Кодексу України зазначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою, шостою статті 203 кодексу .

Згідно із ч. 1 ст. 203 Цивільного Кодексу України , зміст правочину не може суперечити цьому кодексу , іншим актам цивільного законодавства , а також моральним засадам суспільства .

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю .

Як вбачається з представлених документів, 18 квітня 2005 року членом біржі, приватним підприємцем Чистою Л.В. діючою в інтересах УПП “ Укртехмаш “ на підставі договору –доручення № 208 від 19.03.2005 року, далі Продавець з однієї сторони, та членом біржі брокерською конторою ТОВ “ Дім “ в особі брокера Стойко Ю.І., яка діє в інтересах Державного підприємства «Залозецького спиртового заводу»на підставі договору –доручення № 208 від 18 квітня 2005 року, далі Покупець, з другої сторони, укладено Договір купівлі –продажу, згідно умов якого Покупець купив транспортний засіб –напівпричіп АЦ ТА Oplegger, 1994 року випуску, колір синій, державний номерний знак ВО 0436 ХХ ; свідоцтво про реєстрацію серії ТЕІ № 099808. Ціна транспортного засобу становила 96250 грн. з ПДВ .

Даний Договір зареєстрований на Західно –Українській Товарній біржі, про що в свідоцтві про реєстрацію зроблено відповідний запис .

Статтею 15 Закону України “ Про товарну біржу “ визначено, що угоди зареєстровані на біржі не підлягають нотаріальному посвідченню і дана угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

У травні 2005 року Козівська МР ДПІ провела позапланову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ДП “ Залозецький спиртовий завод “при проведенні фінансово –господарських операцій з ПП “ Багро “, ПП “ Матрікс “та Унітарним приватним підприємством "Укртехмаш" за період з 01.01.2004р. по 31.12.2005р .

За наслідками проведеної посадовими особами Козівської МР ДПІ позапланової виїзної документальної перевірки складено акт від 05.05.2006 року, вх. № 13-23/00375071.

В ході дослідження під час перевірки представлених відповідачем –ДП “ Залозецький спиртовий завод “ документів, перевіряючими встановлено, зокрема, що між ДП “ Залозецький спиртовий завод “ та УПП "Укртехмаш" 18.04.2005 року укладено договір купівлі –продажу напівпричепу АЦ ТА Oplegger , 1994 року випуску , колір синій , державний номерний знак ВО 0436 ХХ і на підтвердження виконання умов даного договору, Продавець виписав податкову накладну № 1804-02 від 18.04.2004 року на суму 96250 грн. ( в тому числі ПДВ 16041,67 грн. ) .

Наведений вище правочин і оспорюється Козівською МР ДПІ у судовому порядку.

Наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним державна податкова інспекція обґрунтовує, зокрема, тим, що зі сторони Продавця угоду, накладну і податкову накладну підписані не особисто уповноваженою особою, а із використанням аналогу відтворення власного підпису –факсимільного підпису ( порушення ч. 4 ст. 203,ст.207 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України. Окрім того, зазначає, що оскільки правові норми цивільного та господарського законодавства, які регулюють порядок укладення договорів купівлі –продажу, не передбачають використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису, а між сторонами у письмовій формі не було досягнуто згоди, яка б містила зразки відповідних аналогів їхніх власноручних підписів, то є всі підстави стверджувати, що сторонами укладено правочин без додержання письмової форми.

Згідно статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В силу приписів господарського процесуального кодексу України, суд вирішує спір на підставі поданих його учасниками доказів.

Так, щодо норм матеріального права, на які посилається контролюючий орган у своїй позовній заяві та його представник у судовому засіданні, то суд зазначає, що правові наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми правочину, визначені статтею 218 ЦК України.

Вказана стаття прямо передбачає, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Слід зазначити, що стосовно оспорюваних правочинів законодавчі акти не встановлюють їх недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми.

Таким чином, єдиним негативним наслідком, що випливає із порушення сторонами простої письмової форми правочину , є те , що у разі заперечення одним із його учасників факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків, а визнання існування правочину, встановлення його змісту може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами.

При цьому суд враховує те , що державна податкова інспекція –позивач у справі не являлась учасником оспорюваних правочинів, а його контрагенти не заперечують щодо фактів вчинення та виконання спірних угод.

Що стосується повноважень Козівської МР ДПІ на звернення до суду із позовом про визнання правочину недійсним, то суд враховує , що відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, до господарського суду мають право звертатися :

- юридичні особи та громадяни –суб'єкти підприємницької діяльності за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів;

- державні органи, у випадках, передбачених законодавчими актами України.

При цьому, суд констатує, що ні Законом України „Про державну податкову службу в Україні " ні іншими правовими нормами державну податкову інспекцію не наділено повноваженнями на звернення до суду із позовами про визнання правочину недійсним із застосуванням до його сторін двосторонньої реституції.

Таким чином , при зверненні із відповідним позовом до суду, контролюючим органом залишені поза увагою приписи статті 19 Конституції України, якими органи державної влади зобов'язано діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ст.ст. 32-34 ГПК України на податковому органі лежить обов'язок доказування факту наявності правопорушень контрагентами договору.

Всупереч вказаних норм, належних та допустимих доказів, які б підтверджували протиправні дії з боку відповідачів державною податковою інспекцією суду не представлено, обставини, з якими закон пов'язує визнання правочинів недійсними і настання певних юридичних наслідків для сторін, у встановленому порядку позивачем не доведено, а відтак в позові Козівській МР ДПІ смт. Козова суд відмовляє.

Згідно з ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати не стягуються.

На підставі наведеного, керуючись статтею 19 Конституції України , статтями 1,4-3, 20,22,32-34, 43, 44, 49, 64, 75, 77,81-1,82-85 ГПК України, статтею 181 Господарського кодексу України, статтями 203,215,218 Цивільного Кодексу України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України «Про товарну біржу», господарський суд, –

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити.

2.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття .

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя М.Є. Півторак

Часті запитання

Який тип судового документу № 81920 ?

Документ № 81920 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 81920 ?

Дата ухвалення - 15.08.2006

Яка форма судочинства по судовому документу № 81920 ?

Форма судочинства - Господарське

В якому cуді було засідання по документу № 81920 ?

В Господарський суд Тернопільської області
Попередній документ : 81919
Наступний документ : 81921