Вирок № 81919864, 23.05.2019, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/2310/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2019 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

при секретарі судових засідань: Каралюс Т.Р.,

за участю прокурорів: Ліщука А.І., Зілінського В.Ю.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

захисника: Квака В.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Львові обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості в кримінальному провадженні № 12019240000000103 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, який працює покрівельником рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів у ПП «Маунтер» (ЄДРПОУ 40829365, м. Стрий, вул. Шевченка,119/1), із середньою освітою, раніше не судимого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 263 КК України, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , у 2017 році брав участь в проведенні антитерористичної операції в складі Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», а тому мав досвід поводження зі стрілецькою зброєю і боєприпасами до неї, а також вибуховими пристроями, набутий під час проходження військової служби та знав вимоги законодавства України про те, що вогнепальна зброя та боєприпаси відносяться до речей, які вилучені із вільного обігу і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу.

Положенням п. 1 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 р. № 2471-XII (далі - Переліку), п. 1-4 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дозвільну систему» від 12.10.1992 р. № 576 (далі - Положення), п.п. 1.1, 2.1, 8.1 - 8.3, 9.1, 9.2, 10.1, 11.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом МВС України від 21.08.1998 р. № 622 визначено, що вогнепальна зброя та бойові припаси до неї відносяться до предметів, на які поширюється дозвільна система, та право на володіння вогнепальною зброєю і умови її застосування визначаються в порядку, встановленому законодавством України.

Незважаючи на це, ОСОБА_1 діючи з єдиним прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення вчинив злочин за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 в проміжок часу з 21.09.2018 р. по 25.09.2018 р. на добровільних засадах вступив у злочинну змову із особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження № 42018240310000066 від 23.04.2018 р., та особою відносно якої матеріали виділені в окреме провадження №12019240000000100 від 22.03.2019 р., в ході чого вони домовилися про те, що останні спільно, здійснять збут вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, а саме АКС-74, із набоями калібру 5,45 мм до нього у кількості 50 шт., які будуть надані для збуту особою відносно якої матеріали виділені в окреме провадження №12019240000000100 від 22.03.2019 р..

На виконання спільного злочинного умислу, 26.09.2018 р. близько 18:05 год. ОСОБА_1 , особа відносно якої матеріали виділені в окреме провадження №42018240310000066 від 23.04.2018 р., та особа відносно якої матеріали виділені в окреме провадження №12019240000000100 від 22.03.2019 р., діючи з єдиним спільним прямим умислом направленим на збут вогнепальної зброї, бойових припасів, перебуваючи в лісовому масиві, неподалік ресторану «Стара Губернія», що розташований на вул. Лесі Українки у м. Житомир, здійснив збут особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_2 , вогнепальної зброї, а саме АКС-74 із набоями калібру 5,45 мм до нього у кількості 50 шт., за грошові кошти, загальною сумою 2 400,00 доларів США., що в гривневому еквіваленті становило - 67348,8 грн., які ОСОБА_1 , особа відносно якої матеріали виділені в окреме провадження №42018240310000066 від 23.04.2018 р. та особа відносно якої матеріали виділені в окреме провадження №12019240000000100 від 22.03.2019 р. розпорядились на власний розсуд, що і передбачалось їхньою попередньою змовою.

22.10.2018 року вечірню пору доби, ОСОБА_1 разом із особою відносно якої матеріали виділені в окреме провадження №12019240000000101 від 23.03.2019 р., особою відносно якої матеріали виділені в окреме провадження №12019240000000102 від 23.03.2019 р. та особою відносно якої матеріали виділені в окреме провадження №12019240000000100 від 22.03.2019 р., перебував поблизу р. Тетерів на території Житомирської області, куди прибув на автомобілі марки «JEEP Cherokee», номерний знак НОМЕР_1 , що на праві користування належить особі відносно якої матеріали виділені в окреме провадження №12019240000000101 від 23.03.2019 р., де вказані особи вступили у злочинну змову направлену на придбання, носіння, зберігання та збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) та бойових припасів на території України.

Надалі, з метою виконання спільного злочинного умислу, особа відносно якої матеріали виділені в окреме провадження №12019240000000100 від 22.03.2019 р. помістила пістолет ПМ 9мм. в спальний мішок, що знаходився в багажному відділенні автомобіля марки «JEEP Cherokee», номерний знак НОМЕР_1 , що на праві користування належить особі відносно якої матеріали виділені в окреме провадження №12019240000000101 від 23.03.2019 р., для його подальшого збуту спільно з особою, відносно якої матеріли розслідуються в окремому провадженні №42018240310000066 від 23.04.2018 р..

Крім цього, в тому ж місці, в той же день та час особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження №12019240000000100 від 22.03.2019 р., повідомила ОСОБА_1 про необхідність збуту вказаними вище особами, окрім переданого ПМ 9мм., ще й іншої зброї та бойових припасів до неї, а саме АКС-74 із набоями калібру 5,45 мм до нього у кількості 30 шт., який вона залишила у сховку в околицях с. Рудно Залізничного району м. Львова.

На виконання злочинного умислу, 24.10.2018 року близько 11:30 год. ОСОБА_1 спільно із особою, відносно якої матеріли розслідуються в окремому провадженні №42018240310000066 від 23.04.2018 р., особою відносно якої матеріали виділені в окреме провадження №12019240000000101 від 23.03.2019 р. та особою відносно якої матеріали виділені в окреме провадження №12019240000000102 від 23.03.2019 р., перебуваючи в лісовому масиві, що розташований в околицях с. Рудно Залізничного району м. Львова, діючи з єдиним прямим умислом спрямованим на збут вогнепальної зброї, бойових припасів, отримавши від особи відносно якої матеріали виділені в окреме провадження № 12019240000000100 від 22.03.2019 р. вогнепальну зброю АКС НОМЕР_2 із набоями калібру 5,45 мм до нього у кількості 30 шт. та пістолет ПМ 9 мм, яку особа, відносно якої матеріли розслідуються в окремому провадженні №42018240310000066 від 23.04.2018 р., переніс в салон автомобіля «ЗАЗ Lanos (Daewoo)», номерний знак НОМЕР_3 , де знаходилась особа зі зміненими анкетними даними ОСОБА_2 та збув останньому вогнепальну зброю НОМЕР_2 , яка є військовою стрілецькою нарізною автоматичною зброєю - автоматом конструкції Калашникова, калібру 5,45 мм. із набоями калібру 5,45 мм до нього у кількості 30 шт., які є боєприпасами до нарізної стрілецької зброї 5,45 мм., та пістолет ПМ 9 мм, який є стрілецькою нарізною вогнепальною зброєю - самозарядним пістолетом конструкції Макарова за грошові кошти загальною сумою 3600 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 101337,84 грн., якими ОСОБА_1 , особа, відносно якої матеріли розслідуються в окремому провадженні №42018240310000066 від 23.04.2018 р., особа відносно якої матеріали виділені в окреме провадження №12019240000000101 від 23.03.2019 р. та особа відносно якої матеріали виділені в окреме провадження №12019240000000102 від 23.03.2019 р. розпорядились на власний розсуд, що і передбачалось їхньою попередньою змовою.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України - носіння, зберігання, придбання та збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

23.03.2019 року між прокурором військової прокуратури Хмельницького гарнізону капітаном юстиції Ліщуком А.І. та обвинуваченим ОСОБА_1 , укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України. Сторони, з врахуванням обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винного, узгодили покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, із звільненням ОСОБА_1 від відбування покарання із встановленням іспитового строку тривалістю 3 (три) роки на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього обов`язків визначених ст. 76 КК України, а також стягнення судових витрат. Також, на ОСОБА_1 покладено обов`язок співпрацювати у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження №12019240000000100 від 22.03.2019 р. Крім цього, згідно умов даної угоди підозрюваному роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.

Статтею 472 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про визнання винуватості. Згідно вимог ст. 474 КПК України якщо угоду досягнуто обвинувальний акт із підписаною між сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язковою участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні підтримав укладену із ОСОБА_1 . угоду про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав угоду, при цьому, обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України та пояснив, що він повністю розуміє свої права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також наслідки невиконання даної угоди.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Угода про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 263 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів. Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України визнає повністю. Обвинувачений розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст. 469, 472 КПК України, міра покарання, узгоджена сторонами, визначена у межах санкції ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 263 КК України. Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання, яке є достатнім для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, запобігання вчиненню ним нових злочинів, що відповідає особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення передбачених ч.2 ст. 50 КК України цілей покарання.

Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1 слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 26 жовтня 2018 року /справа № 686/18069/18 / обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у вигляді 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 92 050,00 гривень.

02.11.2018 року ОСОБА_1 звільнено з державної установи «Хмельницький слідчий ізолятор» у зв`язку із внесенням застави гр. ОСОБА_3

Згідно із ч.4 ст. 202 КПК України ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Згідно ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Із огляду на наведене, запобіжний захід у вигляді застави застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу, а після припинення дії запобіжного заходу, тобто після вступу вироку в законну силу, повернути заставодавцю ОСОБА_3 внесену заставу в розмірі 92 050.00 гривень.

Цивільний позов не заявлено, речові докази у даному кримінальному провадженні - відсутні.

Згідно вимог ст. 118 КПК України до процесуальних витрат належать витрати, пов`язані із залученням експерта. Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Із матеріалів справи вбачається, що документально підтверджені витрати на проведення експертиз по справі загалом становлять 2192 гривні 67 копійок, які необхідно стягнути із обвинуваченого на користь держави, оскільки проведення даних експертиз було зумовлено розслідуванням вчиненого обвинуваченим злочину.

Керуючись ст. 28, 50, 75, 76, 263 КК України, ст. 118, 124, 368-371, 373-376, 469, 472 - 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12019240000000103, укладену 23 березня 2019 року між прокурором військової прокуратури Хмельницького гарнізону капітаном юстиції Ліщуком А.І. та обвинуваченим

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання із встановленням іспитового строку тривалістю 3 (три) роки та покладенням на нього обов`язків визначених ч.1 п.1, 2 ст. 76 КК України, зокрема, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_1 у вигляді застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 92 050,00 гривень - скасувати після набранням вироком законної сили.

Після набранням вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу у розмірі 92 050 (дев`яносто дві тисячі п`ятдесят) гривень 00 копійок, внесену останньою згідно квитанції № 0.0.1175262047.1 від 02.11.2018 року на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Хмельницькій області № 37317042016581, банк ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26293548.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави процесуальні витрати:

-витрати за висновок експерта Хмельницького НДЕКЦ МВС України №8.11-1376:18 від 10.01.2019 р. у розмірі 572,00 грн. (загальна вартість судової хімічної експертизи - 2288 грн.).

-витрати за висновок експерта Хмельницького НДЕКЦ МВС України №3.1-0188:18 від 30.11.2018 р. у розмірі 572,00 грн. (загальна вартість судової експертизи зброї - 2288 грн.).

-витрати за висновок експерта Хмельницького НДЕКЦ МВС України №3.1-0176:18 від 25.10.2018 у розмірі 1048,67 грн. (загальна вартість судової експертизи зброї - 3146 грн.).

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч.4 ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Бориславський Ю. Л.