
Якимівський районний суд Запорізької області
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
2/330/27/2019
Справа № 330/1297/18
"28" березня 2019 р. Якимівський районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Куценко О.О., секретаря судового засідання Павленко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду смт. Якимівка цивільну справу за позовною заявою приватного підприємства «Біо-Т» до ОСОБА_1 про усунення перешкод користування земельною ділянкою,
в с т а н о в и в :
Представник позивача звернувся з позовом, в якому вказав, що приватне підприємство «Біо-Т» на підставі Договору оренди від 27.11.2006 р., укладеного з Кирилівською селищною радою володіє земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,3944 га, за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена земельна ділянка межує з земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,6511 га, за адресою: АДРЕСА_2 , що на підставі договору оренди перебуває у володінні ОСОБА_1 . Відповідачем у 2018 році на межі земельних ділянок було побудовано паркан із залізобетонних плит довжиною 70 метрів. У 2018 році, з метою підготовки до початку будівництва на земельній ділянці ПП «Біо-Т» було замовлено перенесення її меж в натуру (на місцевості). Після винесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) з`ясувалося, що побудований відповідачем паркан між ділянками фактично перебуває на земельній ділянці, тобто порушує права землекористувача і створює підприємству перешкоди у користуванні зазначеною ділянкою. З метою врегулювання ситуації, що склалася, ПП «Біо-Т» зверталося до відповідача з листом від 06 червня 2018 року , який Відповідачем було отримано 09 червня 2018 р., в якому просило відновити права підприємства у добровільному порядку. Однак, вимога була Відповідачем проігнорована.
В зв`язку з чим представник позивача просить суд усунути приватному підприємству «Біо-Т» перешкоди у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,3944 га за адресою: АДРЕСА_1 зобов`язавши ОСОБА_2 Алета ОСОБА_3 знести паркан з залізобетонних плит довжиною 70 метрів, встановлений між земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 та земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 .
В судове засідання представник позивача не з`явився, надав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про місце, час проведення судового засідання, про причини не явки суд не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги позивача, підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що на підставі Договору оренди від 27.11.2006 р., укладеного між приватним підприємством «Біо-Т» та Кирилівською селищною радою приватне підприємство «Біо-Т» володіє земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,3944 га, за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена земельна ділянка межує з земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,6511 га, за адресою: АДРЕСА_2 , що на підставі договору оренди перебуває у володінні ОСОБА_1 . Відповідачем у 2018 році на межі земельних ділянок було побудовано паркан із залізобетонних плит довжиною 70 метрів. У 2018 році, з метою підготовки до початку будівництва на земельній ділянці ПП «Біо-Т» було замовлено перенесення її меж в натуру (на місцевості). Після винесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) з`ясувалося, що побудований відповідачем паркан між ділянками фактично перебуває на земельній ділянці, тобто порушує права землекористувача і створює підприємству перешкоди у користуванні зазначеною ділянкою.
Згідно до висновку експерта №77, земельно-технічної експертизи від 06 листопада 2018 року паркан із залізобетонних плит, встановлений між земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 та земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_2 не перебуває у межах земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , тобто паркан із залізобетонних плит перебуває на території земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 . Враховуючи те, що паркан із залізобетонних плит, встановлений між земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 та земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_2 ) перебуває на території земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , порушення межі земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 має місце.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права, у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства
Згідно зі частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 391 ЦК України порушення цивільних прав може проявлятися, зокрема, у створенні власнику перешкод у здійсненні права користування чи розпорядження своїм майном.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
За таких обставин суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість заявлених вимог.
Керуючись, ст.ст. 317, 321, 325, 391 ЦК України, ст.ст. 12,13,81,263,265,282- 283 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Позовну заяву приватного підприємства «Біо-Т» до ОСОБА_1 про усунення перешкод користування земельною ділянкою – задовольнити.
Усунути приватному підприємству «Біо-Т» перешкоди у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,3944 га за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язавши Аблямітова Алета ОСОБА_3 знести паркан з залізобетонних плит довжиною 70 метрів, встановлений між земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 та земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте по письмовій заяві відповідача, яка може бути подана до Якимівського районного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня проголошення цього рішення.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького Апеляційного суду або через Якимівський районний суд запорізької області.
Суддя:
Судове рішення № 81919502, Якимівський районний суд Запорізької області було прийнято 28.03.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 330/1297/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: