Рішення № 81919472, 22.05.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

314/1986/18

2/336/370/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2019 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,при секретарі Брагіній І.В.,розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Михайлівської селищної ради Вільнянського району Запорізької області,треті особи ОСОБА_2 ,приватний нотаріус Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області Коробка Олена Володимирівна,про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2018 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначає,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 ,1939 ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 .,який на випадок смерті залишив заповіти від 01.03.2002 р.та від 07.09.2012 р.,якими заповів усе належне йому майно позивачу ОСОБА_1

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина,до складу якої входять житлові будинки та земельні ділянки.

13.07.2016 р.протягом встановленого законом строку на прийняття спадщини позивач звернувся до приватного нотаріуса Коробки О.В.із заявою про оформлення спадщини за заповітом після смерті батька,проте з невідомих позивачу підстав ця заява не була прийнята приватним нотаріусом до відома.

02.12.2016 р.позивач повторно звернувся до приватного нотаріуса Коробки О.В.з заявою про прийняття спадщини,однак йому було відмолено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з пропуском шестимісячного строку на прийняття спадщини.

Позивач зазначає,що такі дії нотаріуса ,за відсутності спадкоємців за законом та заповітом,усунення їх від права на спадкування,неприйняття ними спадщини,а також відмови від її прийняття,сприяли штучному виникненню підстав для визнання спадщини відумерлою за заявою органу місцевого самоврядування,який з огляду на ці обставини залучений ним до участі у справі як відповідач.

Посилаючись на те,що строк на прийняття спадщини ним пропущений з поважних причин,якими слід вважати такі,які з огляду на моральні норми суспільства виправдовують поведінку спадкоємця,позивач просить суд встановити додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_3 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 14.05.2018 р.було відкрито загальне позовне провадження у справі.

Відповідачем територіальною громадою в особі Михайлівської селищної ради Вільнянського району Запорізької області відзиву на позов не подано.

04.06.2018 р.третя особа ОСОБА_2 подала відзив на позов ОСОБА_1 ,який не визнала у повному обсязі.

Зазначала,що після смерті їхнього батька ОСОБА_3 відкрилася спадщина,на яку вона має право за законом як спадкоємець першої черги,водночас,позивач визначив відповідачем територіальну громаду,яка не має жодних прав на спадкове майно та не є учасником спадкових правовідносин.

На теперішній час в провадженні суду є справа за її позовом про визнання заповіту ОСОБА_3 на користь позивача недійсним та встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_3 на час його смерті,які пред`явлені з метою захисту її прав спадкоємця за законом. Також зауважила,що з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса 02.12.2016 р.з пропуском шестимісячного строку,будь-яких поважних причин пропуску цього строку позивачем не вказано. Просила відмовити у позові, який вважає необґрунтованим.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 15.08.2018 р.ухвала Вільнянського районного суду Запорізької області від 14.05.2018 р.про відкриття провадження у справі скасована та справа направлена до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя та підсудністю.

В судовому засіданні у вступному слові представник позивача адвокат Уткін О.Є.просив задовольнити позов його довірителя з наведених у ньому підстав.Пояснив,що після смерті батька ОСОБА_3 ,яка сталася 13.01.2016 р.,позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини 13.07.2016 р.у межах шестимісячного строку,проте з невідомих причин цю заяву нотаріус належним чином не зареєструвала та відповідних нотаріальних дій не вчинила,про що позивачу стало відомо 02.12.2016 р.з постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій,яка була винесена за його повторним зверненням. Вважає,що саме з цих поважних причин позивачем пропущений строк для прийняття спадщини, у даному позові він просить встановити додатковий строк протягом два місяці для прийняття спадщини після смерті батька.Не заперечував,що спір щодо спадщини між ОСОБА_1 та територіальною громадою ,залученою до справи відповідачем,відсутній,проте вважає,що відповідач є належним,оскільки ОСОБА_2 ,яка є рідною донькою спадкодавця ОСОБА_3 ,спадщину після смерті батька не приймала.

Представник відповідача територіальної громади в особі Михайлівської селищної ради Вільнянського району Запорізької області в судове засідання не з*явився з невідомих причин,викликався шляхом вручення судової повістки уповноваженому представнику завчасно під розписку,відтак,відповідач повідомлений про час та місце проведення судового засідання.

В підготовчому судовому засіданні представник відповідача про свою позицію у справі суд не повідомив,відзиву на позов не подав.

Відповідно до ст.223 ЦПК України в зв`язку з неявкою без поважних причин в судове засідання представника відповідача,належним чином повідомленого і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд за згодою учасників справи розглянув справу без його участі.

Третя особа приватний нотаріус Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області Коробка О.В.в судове засідання не з`явилась,відзиву на позов не подала,про свою позицію у справі суд не повідомила,що не перешкоджає розгляду справи без її участі.

Третя особа ОСОБА_2 та її представник адвокат Степанова Н.Г.заперечували проти позову як по суті заявлених вимог,так і з процесуальних підстав.

Зазначили,що позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 є рідними дітьми ОСОБА_3 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 має право на спадщину батька за законом,від якої не відмовлялась,а на час смерті ОСОБА_3 право на спадщину у виді обов`язкової частки мала і їхня мати ОСОБА_3 Позивач свідомо залучив до справи відповідачем територіальну громаду,з якою спір щодо спадщини відсутній,водночас,на теперішній час ОСОБА_2 в судовому порядку оскаржує заповіт ОСОБА_3 ,на спадщину якого претендує за законом.Позивач безпідставно,на їхню думку,пред`явив даний позов,який не підлягає задоволенню через відсутність поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті батька,а посилання на звернення із заявою до нотаріуса 13.07.2016 р.спростовані матеріалами справи,які підтверджують факт його звернення з такою заявою лише 02.12.2016 р.,інших поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем не зазначено та доказів на їх підтвердження не надано.

Всебічно вивчивши обставини справи,заслухавши учасників справи та їх представників,дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений необґрунтовано,не підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Як передбачено ст.11 ЦК України,підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є,зокрема,акти цивільного законодавства,а згідно ст.1220 ЦК України встановлено,що смерть спадкодавця породжує спадкові правовідносини.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

В частині 1 ст. 1270 ЦК України зазначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено та перевірено доказами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 .помер ОСОБА_3 ,про що надана копія свідоцтва про смерть(а.с.9).

Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшли: житловий будинок АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,3324 га, розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення особистого підсобного господарства; земельна ділянка площею 4,50 га, розташована на території Михайлівської сільської Ради Вільнянського району Запорізької області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; гараж по АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,0075 га, розташована по АДРЕСА_2 , цільове призначення для розташування капітального гаражу.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії заповіту ОСОБА_3 від 07.09.2012 р.,останній заповідав все своє спадкове майно позивачу у справі ОСОБА_1 ,скасовуючи попередній заповіт від 01.03.2002 р.,який був складений також на користь позивача ОСОБА_1 (а.с.10-11).

Відповідно до вимог ст.1223 ч.1 ЦК України, позивач є спадкоємцем за заповітом.

Як встановлено ст.1268 ч.1,1270 ЦК України,спадкоємець,який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно із спадкодавцем,повинен подати в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини протягом строку шість місяців,який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно паспорту спадкодавця ОСОБА_3 ,на час смерті він був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ,за твердженням третьої особи ОСОБА_2 ,фактично з 2012 р.мешкав у м.Запоріжжі, АДРЕСА_3 .Декабристів 15( а.с.12,52).

Позивач ОСОБА_1 зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_4 (а.с.7) ,тобто на час відкриття спадщини після смерті батька не проживав постійно із спадкодавцем і для прийняття спадщини повинен був подати в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини протягом строку шість місяців,який починається з часу відкриття спадщини 13.01.2016 р.та тривав до 13.07.2016 р.включно.

З матеріалів спадкової справи № 55/16 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 ,заведеної приватним нотаріусом Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області Коробкою О.В.02.12.2016 р.,встановлено,що із заявою про прийняття спадщини позивач ОСОБА_1 звернувся 02.12.2016 р.о 09.45 год.,заява була зареєстрована у книзі обліку і реєстрації спадкових справи за № 154 від 02.12.2016 р.(а.с.163).

У вказаній заяві ОСОБА_1 зазначив,що приймає спадщину після смерті батька ОСОБА_3 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підстави спадкування(за законом або заповітом)не вказав,про наявність інших спадкоємців,зокрема,доньки спадкодавця ОСОБА_2 як спадкоємиці за законом першої черги,не повідомив.

Постановою приватного нотаріуса Коробки О.В.від 02.12.2016 року було відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії-видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 з тих підстав, що позивачем пропущено строк для прийняття спадщини, встановлений ст. 1270 ЦК України,було рекомендовано звернутись до суду з вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

За текстом нотаріус зазначила,що при винесені цієї постанови 02.12.2016 р.,нею були розглянуті надані 13.07.2016 р. ОСОБА_1 наступні документи:документи,підтверджуючи,право власності померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 р. ОСОБА_3 на все майно-для оформлення спадщини після його смерті.

У свою чергу,позивач ОСОБА_1 посилається на заяву від 13.07.2016 р.(а.с.8),з якою він протягом строку шість місяців після смерті батька звертався до приватного нотаріуса Коробки О.В.як на обставину,що підтверджує прийняття спадщини батька у встановлений законом строк ,зазначаючи,що ця заява належним чином не була зареєстрована та розглянута нотаріусом у день подання 13.07.2016 р.,тому вважає строк на прийняття спадщини пропущеним з поважних причин.

Наказом від 22.02.2012 р.№ 296/5,який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595,було затверджено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України(далі Порядок).

Як передбачено п.3.11. пункту 3 глави 10 розділу ІІ Порядку(в редакції від 09.02.2016 р.,чинний на час вчинення відповідних нотаріальних дій),заява про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття підлягає реєстрації у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ у день надходження. У разі надходження такого документа поштою,він підлягає також реєстрації у Журналі реєстрації вхідних документів.

В судовому засіданні були досліджені Книга обліку і реєстрації спадкових справ приватного нотаріуса Коробки О.В.за період з 09.03.2016 р.по 31.01.2018 р.(а.с.199-200),з якої встановлено,що заява ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину надійшла 02.12.2016 р.,була зареєстрована у встановленому законом порядку за порядковим номером 154,на її підставі заведена спадкова справа № 55(а.с.161-197).

Аналогічні відомості містяться у алфавітній книзі обліку спадкових справ за період з 12.01.2010 р.по 31.01.2018 р.(а.с.198).

Крім того,як було передбачено п.1 глави 2 Порядку,яка унормовувала строки вчинення нотаріальної дії,нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб у день подачі нотаріусу всіх необхідних документів.

Заява ОСОБА_1 від 02.12.2016 р.,яка була зареєстрована за № 154,на зворотній стороні містить копію квитанції від 02.12.2016 р.,згідно якої ОСОБА_1 були сплачені послуги нотаріуса Коробки О.В ОСОБА_4 ,пов`язані з реєстрацією його заяви про прийняття спадщини,у розмірі 102 гр.(а.с.161 зв.)

Підтверджень оплати послуг нотаріуса Коробки О.В.13.07.2016 р.у зв`язку з поданням у цей день будь-яких заяв або інших документів,позивачем не надано.

З наведеного суд дійшов висновку,що ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Коробки О.В.із заявою про прийняття спадщини після смерті батька вперше саме 02.12.2016 р.,що знайшло своє підтвердження письмовими доказами,які у сукупності логічні,послідовні,не містять протиріч,відповідають вимогам закону щодо їх форми та змісту.

Натомість,заява ОСОБА_1 від 13.07.2016 р.,на яку він посилається у позові(а.с.8),у реєстраційних документах нотаріуса та спадковій справі після смерті ОСОБА_3 відсутня,її форма та зміст є відмінними від затвердженого зразка,яким користувався у своїй діяльності приватний нотаріус ОСОБА_5 ,ця заява не містить інформації про її надходження до нотаріуса 13.07.2016 р.або у будь-яку іншу дату особисто від позивача або поштою.

В цьому контексті варті на увагу доводи представника третьої особи адвоката Степанової Н.Г.про те,що ця заява ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Коробки О.В.не надходила,була складена позивачем або іншою особою з його відома пізніше, саме з метою використати у судовому процесі для штучного створення підстав для задоволення заявленого позову.

На користь такого висновку вказує і той факт,що позивачем не оскаржувалась постанова нотаріуса Коробки О.В.від 02.12.2016 р.про відмову у вчиненні нотаріальної дії ,де прямо була зазначена підстава відмови-пропуск строку подання заяви на прийняття спадщини,яка надійшла 02.12.2016 р.,та перелік документів,які досліджував нотаріус,серед них заява про прийняття спадщини від 13.07.2016 р.не вказана, а лише зазначено,що ОСОБА_1 надав нотаріусу для огляду правовстановлюючи документи спадкодавця на спадкове майно.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, спадкоємцю,який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин,суд може визначити додатковий строк,достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз`яснив Верховний Суд України в п.24 Постанови Пленуму № 7 від 30.05.2008 р.»Про судову практику у справах про спадкування»,вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини суд досліджує поважність причин його пропуску,при цьому необхідно виходити з того,що поважними є причини,пов`язані з об`єктивними,непереборними,істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Позивач в якості обгрунтування поважності причин пропуску строку прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 посилається на неналежне ставлення приватного нотаріуса Коробки О.В.до виконання своїх обов`язків щодо реєстрації його заяви про прийняття спадщини від 13.07.2016 р.,водночас,з урахуванням викладеного вище,суд дійшов висновку,що позивач із заявою про прийняття спадщини 13.07.2016 р.до приватного нотаріуса Коробки О.В.у встановлений законом спосіб не звертався,його звернення з заявою про прийняття спадщини зареєстровано нотаріусом вперше 02.12.2016 р.,іншого доказами по справі не підтверджено.

Будь-яких інших обставин,які могли б об`єктивно,незалежно від його волі перешкоджати позивачу вчинити дії,спрямовані на прийняття спадщини після смерті батька, та доказів для визнання їх поважними,під час розгляду справи судом не встановлено.

Посилання у позові на моральні норми суспільства як виправдання для спадкоємця,який пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини,суд вважає недоречними,оскільки цивільні відносини врегульовані законодавством на підставі юридичної рівності,вільному волевиявленні,майновій самостійності їх учасників,що і є складовими моральних засад суспільства,та не звільняє учасників цивільних правовідносин він тягаря наслідків недотримання вимог закону.

Приймаючи рішення не на користь позивача,суд також враховує наступне.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст.15, ч. 1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 48 ЦПК України передбачено, що сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідачем у процесі позивач визначає особу, яка порушує,оспорює,не визнає його права, свободи чи інтереси.

Якщо позивачем притягнута як відповідач особа,яка не повинна відповідати за пред`явленим позовом,ця особа є неналежним відповідачем.

Належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно. У спорах про визнання права власності на спадкове майно в якості належного відповідача не може розглядатись селищна рада, на території якої знаходиться спадкове майно, при наявності інших спадкоємців, які заявляють свої претензії на прийняття спадщини.

Належними відповідачами у спорах про право власності на спадкове майно є спадкоємці, які прийняли спадщину; спадкоємці, які не прийняли спадщину можуть бути залучені до участі у справі або як відповідачі, або як треті особи у залежності від їх відношення до заявленого у справі позову.

З матеріалів справи встановлено,що ОСОБА_2 є рідною донькою спадкодавця ОСОБА_3 (а.с.177-178).

З акту підтвердження фактичного проживання № 7 від 18.08.2017 р.,завіреного головою квартального комітету № 117 ОСОБА_6 вбачається, що на час відкриття спадщини, ОСОБА_3 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав за адресою: АДРЕСА_5 , разом з ОСОБА_2 ,яка доглядала батька, оскільки через стан здоров`я він потребував стороннього догляду(а.с.179),зверталась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини на спірне спадкове майно після смерті батька(а.с.176).

На теперішній час в провадженні Шевченківського районного суду є нерозглянута справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту ОСОБА_3 від 07.09.2012 р.та встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,тобто саме між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як рідними дітьми ОСОБА_3 наявний спір щодо спадщини батька(а.с.65),тоді як між ОСОБА_1 та Михайлівською сільською радою Вільнянського району Запорізької області спір щодо спадщини ОСОБА_3 відсутній, спадщина не визнавалася відумерлою, рада не порушувала спадкові права ОСОБА_1 та їх не оспорює.

Водночас,юридична заінтересованість Кадькало ОСОБА_7 Г.у вирішені спору є очевидною,оскільки у разі відмови позивачу ОСОБА_1 у задоволенні заявлених вимог в цій справі,вона залишається єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_3 за законом.

Натомість,представник позивача ОСОБА_8 наполягав на розгляді справи саме у такому суб`єктному складі,як визначив позивач при зверненні до суду,наголошуючи на тому,що права ОСОБА_2 при цьому не порушуються, спірних матеріальних правовідносин між нею та позивачем не існує,оскільки ОСОБА_2 не заявила вимог про визнання за нею права власності на спадщину батька.

Юридична заінтересованість позивача у цивільному процесі зобов`язує довести як наявність між ним та відповідачем, так і ту обставину, що його права порушені саме особою, яку позивач зазначив відповідачем, і права можуть бути захищені у визначений ним спосіб.

З матеріалів справи встановлено,що саме ОСОБА_2 перебуває з позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним прав на спадкування майна, щодо якого нею заявлені позовні вимоги про визнання заповіту батька на користь позивача недійсним,у разі їх задоволення ОСОБА_2 успадкує за законом те майно,на яке ОСОБА_1 претендує за заповітом.

У контексті заявлених вимог Михайлівська сільська рада не є учасником спірних правовідносин, тому є неналежним відповідачем у справі,клопотань про його заміну або залучення співвідповідача не заявлено.

При цьому процесуальний статус відповідача і третьої особи за своїм змістом, процесуальними правами та обов`язками є різними.

Таким чином,позивач не підтвердив достатніми достовірними переконливими та неспростовними доказами тих обставин,на які посилається як на підставу заявленого позову,так само не довів наявності спору між ним та Михайлівською сільською радою щодо спадщини ОСОБА_3

Враховуючи наведене, звернення позивача до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, до неналежного відповідача,не грунтуються на законі та не підтверджено доказами,тому задоволенню не підлягає.

На підставі ст.ст.16,1261,1270,1272 ч.3 ЦК України, ст.12,13,76,81,141,258,259,265,280,284,353,355 ЦПК України,суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення,а у разі оголошення вступної та резолютивної части рішення,зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.А.Галущенко