Ухвала суду № 81917749, 13.05.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/7048/19

Провадження № 6/520/232/19

УХВАЛА

13.05.2019

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Луняченка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі подання приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2019 року приватний виконавець Щербаков Ю.С. звернувся до Київського районного суду м. Одеси з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому просить вирішити питання щодо звернення стягнення на нерухоме майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , що є предметом іпотеки, а саме земельної ділянки площею 0,1200 га за адресою: АДРЕСА_1 надану для ведення садівництва, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, мотивуючи подання тим, що у нього на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист №2-401/10, виданий 11.11.2010 року Київським районним судом м.Одеси, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитом в сумі 755502,37 гривень.

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 14.03.2008 за реєстровим №4425, який зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за №2757396 та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 0,1200 га, за адресою: АДРЕСА_1 , надану для ведення садівництва. Також зазначене майно є предметом іпотеки відповідно договору Іпотеки від 14.03.2008 за реєстровим №557, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Нікітюк О.М..дійсне стало підставою для звернення до суду з відповідним поданням.

Проте, зазначена вище земельна ділянка не зареєстрована за боржником в установленому законом порядку, що підтверджується Інформаційною довідкою з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Частинами 10, 11 статті 440 ЦПК України передбачено, що питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Отже, з урахуванням вимог ст. 440 ЦПК України, судом виклик сторін та інших заінтересованих осіб по справі у судове засідання не здійснювався.

Повно та всебічно дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає подання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича перебуває виконавчий лист №2-401/10 виданий 11.11.2010 року Київським районним судом м.Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» (рахунок НОМЕР_2 в Одеській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», код 09328015) заборгованість за кредитом в сумі 755502,37 (сімсот пятдесят п`ять тисяч п`ятсот дві) грн., 37 коп.

За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 .

Також судом встановлено, що на підставі договору купівлі- продажу від 14.03.2008 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки НОМЕР_3 , що розташована на території Дальницької ради Овідіопольського району Одеської області СК «Електронік», площею 0,1200га в тому числі по угіддях: сільськогосподарських угідь: 0,1200га з них багаторічних насаджень:0,1200га у межах згідно з планом. На підставі іпотечного договору від 14.03.2008 року укладеного між АКБ Соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_2 передала в іпотеку банку земельну ділянку, що розташована на території Дальницької ради Овідіопольського району Одеської області СК «Електронік» ділянка НОМЕР_3 , площею 0,1200 га,що стане власністю у майбутньому, яка придбана іпотекодавцем – ОСОБА_2 на підставі договору купівлі- продажу, посвідченого 14.03.2008 року за реєстровим №553 посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Нікітюк О.М., зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 14.03.2008 року за №2757396 згідно з Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів №5597747 від 14.03.2008 року право власності на земельну ділянку виникне у іпотекодавця після одержання та державної реєстрації акту на право власності на земельну ділянку. Даний договір іпотеки укладений задля забезпечення виконання іпотекодавцем зобов`язань за договором кредиту №2008/686-Ф03.9/07 від 14.03.2008 року.

Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи провадиться за відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Приватним виконавцем було встановлено, що земельна ділянка, яка належить боржнику, є майном, на яке може бути звернене стягнення, крім того, є предметом іпотеки, яким було забезпечено отриманий кредит.

У зв`язку з чим, державний виконавець звернувся до суду з вказаним поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Порядок звернення стягнення на майно боржника передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Згідно ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Частиною 10ст. 440 ЦПК України передбачено, що питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до ч. 11ст. 440 ЦПК України суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до ч. 4 ст. 50 Закону після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно

За приписами ч. 1 ст. 53 Закону виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

Відповідно до ч.ч. 4 та 7 статті 51 Закону реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

За положеннями статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону України «Про іпотеку»).

Нормами статей 37,38 цього Закону також передбачено право сторін договору іпотеки визначати інші позасудові способи задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що передбачений розділом V Закону України «Про іпотеку» та Законом України «Про виконавче провадження» спеціальний примусовий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог іпотекодержателя, застосовується за умови ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Водночас, якщо виконавчі дії вчиняються на підставі судового рішення про стягнення заборгованості та за відсутності судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, то вони регулюються загальними нормами Закону України «Про виконавче провадження», а не нормами спеціального Закону України «Про іпотеку».

За змістом ч. 10 ст. 440 ЦПК України судом вирішується питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку.

Отже, законодавець в даній нормі чітко визначив умову, за якої суд вирішує питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, це відсутність реєстрації права власності в установленому законом порядку як юридичного факту.

Разом з тим, із поданих суду матеріалів не вбачається, що приватним виконавцем вживалися заходи в рамках цього виконавчого провадження, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження», зокрема не долучено до заяви доказів на підтвердження неможливості звернення стягнення на нерухоме майно на підставі виконавчого листа у передбачений законом спосіб, а матеріали заяви не містять відомостей того, що боржнику ОСОБА_2 відомо про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного вище виконавчого листа, виданого Київським районним судом м.Одеси, та такий відмовився виконати рішення суду самостійно.

Згідно із Правовою позицією Верховного Суду України у справі за № 6-224цс16: Закон України «Про виконавче провадження» дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов`язань, за наявності рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України «Про іпотеку».

Крім того, суд враховує, що земельна ділянка, на яку приватний виконавець просить звернути стягнення, перебуває в іпотеці в ПАТ «Укрсоцбанк»", який вправі звернутись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, як це передбачено Законом України «Про іпотеку».

Враховуючи викладене суд приходить до переконання, що звернення приватного виконавця до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно, яке являється крайнім заходом, до вчинення приватним виконавцем всіх можливих дій, спрямованих на виконання рішення суду, є передчасним, а тому в задоволенні подання приватного виконавця про вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 440 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні подання приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя Луняченко В. О.