Рішення № 81917695, 21.05.2019, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/3044/19

Провадження № 2-а/520/126/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2019 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Коваленко О.Б.

за участю секретаря Маценко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Одеса Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м.Одеси з позовною заявою до Управління патрульної поліції у м. Одеса Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просить скасувати постанову серії ЕАВ № 903132 від 08.02.2019 року по справі про адміністративне правопорушення, складеного у відношенні ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.122 ч. 1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 225 гривень. Провадження по справі просить закрити.

У своєму адміністративному позові ОСОБА_1 посилається на те, що 08.02.2019 року інспектором УПП в Одеській області було складено постанову ЕАВ № 903132 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позивач вважає, що зазначена постанови про адміністративне правопорушення повинна бути скасована, тому що він не здійснював ніякого правопорушення, а посадова особа не надала доказів того, що це діяння мало місце. Позивач наполягав, що Правил дорожнього руху, які викладені в постанові, не порушував, рухався згідно правил ПДР. В постанові зазначено, що 08.02.2019 року водій ОСОБА_1 керував автомобілем в населеному пункті Розселенець, Одеської області, керував автомобілем в населеному пункті на швидкості 77 кв/м за год при допустимій швидкості 50 км.за год, чим порушив п.12.4 ПДР. Однак позивач стверджує, що його зупинили співробітники УПП Одеської області не в населеному пункті Розселенець, він рухався, не порушуючи ПДР.

Позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги просив залишити без задоволення, надав відзив на позов.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.02.2019 року інспектором УПП в Одеській області лейтенантом поліції Сенюк І.В. було складено постанову ЕАВ№903132 про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та прийнято рішення про адміністративне стягнення у вигляді штрафу 255 гривень.

Згідно зі ст. 19 Конституції України,правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Згідно з ч. 1ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Так, з вищевказаних норм вбачається обов`язок суб`єкта владних повноважень надати докази правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, якщо він заперечує проти адміністративного позову належними доказами, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Від відповідача надійшов до суду відзив із доданням роздруківки файлу з лазерного вимірювача швидкості ТЗ TruCAM LTI 20/20 № TC000523, роздруківки географічних координат місця скоєння правопорушення.

З наданих до суду відповідачем доказів встановити чи спростувати вчинення позивачем правопорушення не є можливим. Зокрема не представляється можливим розглянути держномер ТЗ.

Викликає обґрунтований сумнів, що в письмових доказах, наданих відповідачем, час скоєння правопорушення зазначений у трьох варіантах. А саме: у тексті постанови – 08.02.2019 12:25:49, у відзиві – 12.33., у роздруківці з лазерного вимірювача швидкості ТЗ TruCAM LTI 20/20 № TC000523 – 12:17:48.

Крім того, не додає переконливості позиції відповідача той факт, що, визнаючи, що позивач був зупинений посадовою особою зовсім не в місці скоєння правопорушення, він не зміг роз`яснити, яким чином здійснювалося це зупинення із посиланням на давність події. Разом з тим позивач стверджує, що за ним ніхто не гнався, зупинили його в іншому місці, а з місця, зазначеного відповідачем, неможливо здійснити фотозйомку на зазначеній відстані через наявність пагорбу.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які б свідчили про вчинення або не вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.

Частиною 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1.ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 77, 90, 242-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Одеса Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАВ № 903132 від 08.02.2019 року по справі про адміністративне правопорушення складеного у відношенні ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення передбаченого ст.122 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 225 гривень. Провадження по справі – закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складення.

Суддя Коваленко О. Б.