Рішення № 81915781, 23.05.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2019 р. справа № 300/918/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі також, - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач) про зобов`язання перерахувати пенсію з моменту її призначення із включенням до неї розмірів грошового забезпечення, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про те, що він є пенсіонером та перебуває на обліку в Управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян та отримує пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". На звернення до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області з проханням здійснити перерахунок пенсії з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, отримав відмову від 26.10.2018 №1429/Ф-15, яка вмотивована тим, що одноразові додаткові види грошового забезпечення мають одноразовий а не постійний характер. Вважає таку відмову незаконною, з огляду те що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, надбавка за особливі умови проходження державної служби та премії до державних і професійних свят, на які нараховувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування входили до системи оплати праці державного службовця. Виходячи із вказаних аргументів, позивач просить суд зобов`язати відповідача перерахувати пенсію з моменту її призначення із включенням до неї розмірів грошового забезпечення, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.1-2).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 13.05.2019. Щодо заявлених позовних вимог заперечив, зокрема зазначив, що включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманих позивачем за 2018 рік матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" переліку видів грошового забезпечення. Таким чином, правові підстави для проведення перерахунку пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відсутні, а вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Просив суд в задоволенні позову відмовити (а.с.17-19).

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1 , як колишньому працівнику органів Служби безпеки України призначена та виплачується пенсія за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що підтверджено пенсійним посвідченням за № НОМЕР_1 , виданим 19.09.2018 Пенсійним фондом України (а.с.11).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи та дослідженої судом в якості письмового доказу копії відповіді Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області від 22.10.2018 №60/Ф-412/7/21-4365, сума виплачених позивачу матеріальних допомог за 2018 рік становить 14291,00 грн., з яких: матеріальна допомога на оздоровлення -13091,00 грн., матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань - 1200,00грн. (а.с.7).

22.10.2018 позивач звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про перерахунок пенсії з часу її призначення та виплату різниці недорахованих сум з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань(а.с.8).

Листом від 26.10.2018 №1429/Ф-15 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з моменту її призначення та роз`яснено, що згідно статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", пункту 7 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №393 від 17.07.1992, а також рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 №4-РП/2015, відсутні правові підстави для врахування до складу грошового забезпечення, з якого обчислено позивачу пенсію, таких видів грошового забезпечення, як матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (а.с.9).

Вважаючи наведену відмову відповідача протиправною і такою, що порушує його право на перерахунок і збільшення розміру пенсії, позивач звернувся в суд за захистом свого права.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом шостим статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про Службу безпеки України" Служба безпеки України є державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.

Згідно статті 27 Закону України "Про Службу безпеки України" військовослужбовці Служби безпеки України користуються політичними, соціально-економічними та особистими правами і свободами, а також пільгами відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.

Статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Частиною 1 статті 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Стаття 5 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає умови призначення пенсій на підставах, установлених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно частин 1 та 3 статті 5 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому для обчислення пенсій враховуються всі види грошового забезпечення, що отримували зазначені особи, які мають право на пенсію за цим Законом, перед звільненням зі служби.

Порядок сплати сум несплачених страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування Пенсійному фонду України за відповідні роки служби щодо осіб, які не набули (не набудуть) права на пенсію за вислугу років згідно з цим Законом, або осіб, звільнених з військової служби, які виявили бажання отримувати пенсію в порядку і на умовах, передбачених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачає, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

В зв`язку із вищенаведеним, військовослужбовці мають право на призначення пенсії за їх вибором або згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", або згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У разі призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", то заробіток (грошове забезпечення) для обчислення пенсії визначається статтею 43 цього Закону.

Якщо ж пенсія призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", то виплати (доходи), які враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії визначається згідно статті 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із врахуванням статті 5 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 призначена і виплачується пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Отже, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення позивача, в тому числі й щодо обчислення пенсії за вислугу років, визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону.

Згідно з частиною 3 статті 43 зазначеного Закону, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим(спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вказана норма кореспондується з пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України за №393 від 17.07.1992 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей", згідно з яким, пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Необхідно наголосити, що суд не наділений повноваженнями розширювати або змінювати зміст норм матеріального права у тих правовідносинах, які врегульовані конкретними нормами чинного законодавства, і щодо яких відсутні підстави неоднозначного тлумачення у їх застосуванні.

Суд звертає увагу, що стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" є спеціальною нормою, якою визначено виключні складові грошового забезпечення вказаної категорії осіб, які враховуються при обчисленні розміру пенсії, призначеної згідно цього Закону.

Враховуючи наведені норми, для обчислення розміру пенсії за вислугу років особі, яка проходила службу в Службі безпеки України, враховується тільки оклад за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премія, фактично отримані особою.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", чинної на час виникнення спірних правовідносин, упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї Постанови).

Згідно з пункту 1 зазначеної Постанови грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Таким чином, військовослужбовці під час перебування на службі отримують грошове забезпечення, в складі якого, серед іншого, включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які мають постійний характер, а також окремо одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 1 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначався постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", а також Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008 №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329, в редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах слід розрізняти поняття грошового забезпечення військовослужбовця, який перебуває на службі (стаття 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"), та розміру грошового забезпечення, з якого обчислюються його пенсія (стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб").

Як зазначалось судом вище, стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є спеціальною нормою, якою визначено виключні складові грошового забезпечення відповідної категорії осіб, які враховуються при обчисленні розміру пенсії.

Норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і постанови Кабінету Міністрів України №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" не містять положень щодо включення в розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії одноразових додаткових видів грошового забезпечення, які, на відміну від статті 43 зазначеного Закону, є складовою грошового забезпечення військовослужбовця при перебуванні на діючій службі згідно статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

У Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанові Кабінету Міністрів України №393 не зазначено про можливість включення до грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення і розрахунок розміру пенсій таких виплат як матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, оскільки вони є одноразовими.

Вказані допомоги є ні надбавкою, ні доплатою, ні підвищення в розумінні щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених частиною 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України №393.

Зі змісту наведених норм слідує, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є щорічними разовими платежами та носять характер державної соціальної гарантії, зокрема, для військовослужбовців, а тому не входять до складу додаткового грошового забезпечення, з якого здійснюється розрахунок розміру пенсії згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Надана позивачу Управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області довідка від 22.10.18 №60/Ф-412/7/21-4365 не містить даних про те, що вказані виплати є щомісячними, натомість вказана довідка свідчить про одноразовість таких виплат.

Окрім цього, суд зазначає, що факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

З наведених підстав та вказаних правових норм, суд дійшов висновку, що такі види грошових виплат як матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не належать до щомісячних виплат та додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються при обчисленні розміру пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки відносяться до разових платежів і мають характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту військовослужбовців, а відтак не підлягають включенню при обчисленні розміру пенсійної виплати.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17, від 06.03.2018 у справі № 522/10739/16-а, від 06.03.2018 у справі №522/11262/16-а та від 13.03.2019 у справі № 522/7855/17.

Щодо посилання позивача на правову позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові від 10.03.2015 № 21-70а15, яка полягає у тому, що грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17 відступила від правової позиції, яка викладена у Постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 № 21-70а15.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне роз`яснити, що посилання позивача на правові позиції які висловлені Верховним Судом у постановах від 20.02. 2018 (справа № 346/2949/17), 12.06.2018 (справа № 344/15536/16-а), 03.07.2018 (справа № 464/3737/17), 13.12.2018 (справа № 644/3904/17) є безпідставними, оскільки при конкуренції та колізії правових норм (у даному випадку - різних правових висновків Верховного Суду) застосуванню підлягають висновки, які прийняті пізніше.

Одночасно суд зазначає, що в рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року №4-рп/2015 визначено, що однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій. Згідно з частиною третьою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом, та членам їх сімей обчислюються з урахуванням, зокрема, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій в розмірах, установлених законодавством.

Положеннями першого речення частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено підстави для перерахунку пенсій та перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються для їх перерахунку. Так, усі призначені за Законом пенсії підлягають перерахунку, у тому числі, у зв`язку із введенням для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Аналіз наведених положень Закону вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63).

Конституційний Суд України наголошує, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Отже, перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, введення яких є підставою для перерахунку пенсій зазначених категорій осіб, визначається виключно законами України.

Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015 зазначає, що аналіз положень першого речення частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" дає підстави стверджувати, що слова "надбавок, доплат, підвищень" є вставленою конструкцією словосполучення "нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення", яка вказує на те, що такими видами є лише надбавки, доплати, підвищення.

З огляду на наведене Конституційний Суд України дійшов висновку, що додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються при перерахунку пенсій, визначаються виключно законами України, а встановлений у положеннях першого речення частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"перелік нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, який включає надбавки, доплати, підвищення, є вичерпним.

В контексті вказаного суд дійшов висновку, що правовий зміст понять щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, який включає надбавки, доплати, підвищення, які визначені в статті 63 зазначеного Закону, є ідентичним до таких понять в статті 43 того ж Закону.

Згідно з частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким що не підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Микитин Н.М.