Ухвала суду № 81915733, 22.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

22 травня 2019 року м. Київ № 640/8576/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши заяву про забезпечення позову

судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_2доголови Печерського районного суду міста Києва Козлова Руслана Юрійовичапро заборону вчиняти дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась суддя Печерського районного суду міста Києва Гладун Христина Анатоліївна (далі також - позивач, заявник) з позовом до голови Печерського районного суду міста Києва Козлова Руслана Юрійовича (далі також - відповідач), в якому позивач просить встановити відсутність компетенції (повноважень) голови Печерського районного суду міста Києва видавати наказ про звільнення судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_2 з посади за відсутності колективного рішення зборів суддів Печерського районного суду міста Києва щодо питання звільнення судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_2 з посади.

Через канцелярію суду 22.05.2019 року позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони голові Печерського районного суду міста Києва та/або його заступникам, керівнику апарату Печерського районного суду міста Києва та будь-яким іншим працівникам Печерського районного суду міста Києва вчиняти дії та приймати рішення у будь-якій формі, направлені на відрахування судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_2 зі штату Печерського районного суду міста Києва.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до приписів частини першої статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

На підставі наведених вимог КАС України розгляд поданої заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи.

Відповідно до вимог статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з пунктами 2, 4 частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Дослідивши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до Указу Президента України від 23.08.2012 року № 484/2012 ОСОБА_2 призначено на п`ять років на посаду судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області.

Указом Президента України від 23.05.2013 року № 301/2013 ОСОБА_2 переведено на роботу на посаді судді Печерського районного суду міста Києва.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 11.04.2019 року № 1125/0/15-19 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Печерського районного суду міста Києва за вчинення істотного дисциплінарного проступку» суддю ОСОБА_2 звільнено з посади судді Печерського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

Наказом голови Печерського районного суду міста Києва від 10.05.2019 року №228-к/2019 ОСОБА_2 відраховано зі штату Печерського районного суду міста Києва з 11.04.2019 року у зв`язку зі звільненням з посади судді за вчинення істотного дисциплінарного проступку згідно рішення Вищої ради правосуддя від 11.04.2019 року № 1125/0/15-19.

Водночас, наказом голови Печерського районного суду міста Києва від 13.05.2019 року № 229-з/2019 скасовано наказ голови Печерського районного суду міста Києва від 10.05.2019 року №228-к/2019 у зв`язку з перебуванням судді ОСОБА_2 на лікарняному.

Заявником повідомлено, що вона має намір подати адміністративний позов до Верховного Суду в складі Касаційного адміністративного суду про оскарження Рішення Вищої ради правосуддя від 11.04.2019 року № 1125/0/15-19 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Печерського районного суду міста Києва за вчинення істотного дисциплінарного проступку», подання якого ускладнилось у зв`язку з погіршенням стану здоров`я позивача в період тимчасової непрацездатності та нагальною необхідністю термінового звернення позивача з даним позовом про відсутність компетенції у відповідача для звільнення позивача у зв`язку з реальною загрозою порушення трудових прав позивача та безпідставного звільнення.

Отже, враховуючи предмет заявленого ОСОБА_2 позову, остання вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі його задоволення, з огляду на фактичну реалізацію відповідачем, на час вирішення справи по суті заявлених вимог, дій щодо звільнення позивача.

Необхідно зазначити, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Насамперед, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Так, суд може забезпечити адміністративний позов за наявності двох умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У даному випадку, судом встановлено, що підставою звернення позивача із заявою про забезпечення позову, є можливість суттєвого утруднення поновлення на посаді в разі задоволення позовних вимог, що призведе до потреби докласти значних зусиль.

При цьому суд враховує, що відповідачем вже вживались спроби звільнення позивача з посади судді, а тому обґрунтованими є побоювання позивача щодо прийняття відповідачем наказу про звільнення ОСОБА_2 з посади судді до закінчення розгляду даної справи по суті заявлених вимог.

Таким чином, суд погоджується з позицією позивача щодо того, що не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та позбавити права на ефективний захист порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Більше того, позивачем зазначено, що наразі ним здійснюється підготовка позову щодо оскарження рішення Вищої ради правосуддя від 11.04.2019 року № 1125/0/15-19 до Верховного Суду, яка затягнулась у зв`язку із хворобою позивача.

На думку суду, оскільки в межах розгляду такої справи Верховним Судом встановлюватимуться обставини дійсної наявності підстав для звільнення ОСОБА_2 з посади судді, ймовірність прийняття відповідачем відповідного рішення про її звільнення з посади судді до закінчення такого судового розгляду додатково свідчить про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що також береться судом до уваги при вирішенні поданої заяви про забезпечення адміністративного позову.

Виходячи зі змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що позивачем наведено обставини, які у відповідності до норм КАС України дають підстави вважати, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 15.11.2007 року по справі «Бендерський проти України», в якому Суд зазначив, що судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Відповідно до частини другої статті 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В свою чергу, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Враховуючи встановлені вище обставини та з метою повного захисту прав позивача до набрання судовим рішенням законної сили, суд прийшов до висновку про співмірність із заявленими позовними вимогами саме такого заходу забезпечення позову, як встановлення заборони голові Печерського районного суду міста Києва та/або його заступникам, керівнику апарату Печерського районного суду міста Києва та будь-яким іншим працівникам Печерського районного суду міста Києва вчиняти дії та приймати рішення у будь-якій формі, направлені на відрахування судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_2 зі штату Печерського районного суду міста Києва.

Варто зазначити, що вказані заходи забезпечення адміністративного позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Варто при цьому також зауважити, що при вирішенні процесуального питання «заходів забезпечення позову» суд враховує Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, відповідно до яких рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Крім того, згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Виходячи зі змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що заявником наведено обставини, які у відповідності до норм КАС України дають підстави вважати, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, а невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може призвести до їх порушення.

На думку суду, забезпечення адміністративного позову шляхом заборонити голові Печерського районного суду міста Києва та/або його заступникам, керівнику апарату Печерського районного суду міста Києва та будь-яким іншим працівникам Печерського районного суду міста Києва вчиняти дії, направлені на відрахування судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_2 зі штату Печерського районного суду міста Києва матиме наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки відповідає предмету адміністративного позову та, водночас, не зумовлює фактичного вирішення спору по суті до закінчення розгляду справи.

Крім того, вжиття судом заходів забезпечення позову жодним чином не вплине на можливість реалізації відповідачем його функцій та повноважень після розгляду справи по суті. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову про заборону вчинення дій не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у справі та не є втручанням у діяльність відповідача, зокрема, оскільки можливість вжиття такого заходу забезпечення передбачена процесуальним законом. Більше того, вжиття судом заходів забезпечення позову жодним чином не вплине на можливість реалізації позивачем повноважень судді з огляду на вже існуюче та діюче рішення Вищої ради правосуддя від 11.04. 2019 року № 1125/0/15-19.

Відтак, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_2 про забезпечення позову відповідає вимогам КАС України, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 6, 150, 151, 154, 248, 256 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Заяву судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_2 про забезпечення адміністративного позову - задовольнити.

Заборонити голові Печерського районного суду міста Києва та/або його заступникам, керівнику апарату Печерського районного суду міста Києва та будь-яким іншим працівникам Печерського районного суду міста Києва вчиняти дії та приймати рішення у будь-якій формі, направлені на відрахування судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_2 зі штату Печерського районного суду міста Києва, до набрання законної сили судовим рішенням в даній адміністративній справі.

Ухвала підлягає негайному виконанню згідно з частиною першою статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути пред`явлено до виконання у порядку та спосіб, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», у строк до 23 травня 2022 року.

Стягувач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Боржник: Печерський районний суд міста Києва (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, 15; код ЄДРПОУ 02896745).

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку статей 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна