Рішення № 81915610, 23.05.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1410/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

19 квітня 2019 року ОСОБА_1 /надалі - позивач; ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області /надалі - відповідач; ГУ ДФС у Полтавській області/ про:

- визнання протиправним рішення Головного управління ДФС у Полтавській області у формі листа №2275/Р/16-31-04-44 від 05.04.2019 щодо повернення поданої ОСОБА_1 заяви від 11.03.2019 з додатками (вх. №1545/ДНЗ ГУ ДФС у Полтавській області від 12.03.2019 року) про виплату одноразової грошової допомоги;

- зобов`язання Головного управління ДФС у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.03.2019 відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію", а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що йому, як колишньому працівнику податкової міліції, у зв`язку із встановленням після звільнення зі служби другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідачем повинна бути виплачена одноразова грошова допомога, обчислена відповідно до Закону України "Про міліцію" і Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850. Вважає, що відмова відповідача у поданні у 15-денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту) висновку щодо виплати грошової допомоги до ДФС України у відповідності до ст. 23 Закону України "Про міліцію" зі змінами, внесеними Законом України №208-VІІІ від 13.02.2015 "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції, а також до Порядку та умов №850 є протиправною та такою, що суперечить нормам чинного законодавства.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/1410/19, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано від відповідача докази.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року заяву відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі № 440/1410/19 залишено без задоволення.

06 травня 2019 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /а.с. 30-32/, у якому представник ГУ ДФС у Полтавській області просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що: порядок виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції регулюється Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, від 12.05.2007 року №707, а не Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850; позивачем подано на розгляд відповідачу заяву, яка не відповідає вимогам Порядку №707. Враховуючи викладене, вважає, що відсутні підстави для направлення до ДФС України надані позивачем у заяві від 11.03.2019 документи для вирішення питання щодо виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку з чим їх листом від 05.04.2019 №2275/Р/16-31-04-44 повернуто заявнику.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції у Головному управлінні ДФС у Полтавській області.

Наказом Державної фіскальної служби України від 25 листопада 2016 року №3767-о підполковник податкової міліції ОСОБА_2 І. ОСОБА_3 ., старший оперуповноважений з особливо важливих справ відділу внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Полтавській області, звільнений з посади та податкової міліції Державної фіскальної служби України у запас (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 підпункту "б" (через хворобу) 29 листопада 2016 року /а.с. 12/.

Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії АВ №0563351 від 15.03.2017 та довідки до акта огляду МСЕК Серії АВ №0563351 позивачу з 23.02.2017 встановлено другу групу інвалідності, захворювання, так, пов`язане з проходженням служби в ОВС /а.с. 13, 16, 39/.

11.03.2019 позивач звернувся із заявою (вх. № 1545/ДЗН від 12.03.2019) до начальника ГУ ДФС у Полтавській області про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності як працівнику податкової міліції у відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 /а.с. 14, 35/.

До вказаної заяви позивачем було додано: довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ №0005173 /а.с. 40/, копію виписки з акта огляду МСЕК серії АВ №0563351 від 15.03.2017 /а.с. 39/, копію свідоцтва про хворобу №305-С від 21.11.2016 /а.с. 38/, копії сторінок паспорта /а.с. 41/, копію картки фізичної особи-платника податків /а.с. 42/.

Листом ГУ ДФС у Полтавській області від 05.04.2019 №2275/Р/16-31-04-44 "Про розгляд заяви" /а.с. 17-18, 36-37/ позивача повідомлено, що у ГУ ДФС у Полтавській області відсутні підстави для направлення до ДФС України наданих ОСОБА_1 у заяві від 11.03.2019 (вх. реєстр. у ГУ ДФС за №1545/ДЗН від 12.03.2019) документів щодо виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку з чим повернуто їх без реалізації.

Не погодившись з відповіддю ГУ ДФС у Полтавській області, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 356.1 статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 р. № 565-XII та Законом України від 24.03.1998р. №203/98-ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції Закону від 13.02.2015р. №208-VIII) встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

07.11.2015 року втратив чинність Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-ХІІ та набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIІI.

В той же час, відповідно до абзацу 3 пункту 15 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Проаналізувавши наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що за колишніми працівниками міліції, а також податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію".

На виконання статті 23 Закону України "Про міліцію" постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що особам, які до набрання чинності (12.03.2015) Законом України від 13.02.2015р. №208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №707.

Як встановлено судом, відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії до довідки серії АВ №0563351 від 15.03.2017 та довідки до акта огляду МСЕК Серії АВ №0563351 позивачу з 23.02.2017 встановлено ІІ групу інвалідності, захворювання, так, пов`язане з проходженням служби в ОВС /а.с. 16, 39/.

Отже, призначення одноразової грошової допомоги позивачу в розмірі відповідно до Порядку №707 було б можливим лише за умови, що він мав право на отримання такої допомоги до 12.03.2015. Однак, оскільки позивач набув таке право після 12.03.2015 та у період чинності статті 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції Закону №208-VIII від 13.02.2015 року, який набув чинності 12.03.2015 року), то розмір допомоги має бути визначений саме у відповідності із вказаним Законом та у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 850.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм права зроблено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.09.2018 року по справі №822/910/17 (реєстраційний номер судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 76582262), що є обов`язковим для врахування у даній справі з огляду на приписи частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Положеннями підпункту 2 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 /надалі - Порядок № 850/ передбачено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності II групи.

Пунктом 7 Порядку № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пунктом 8 Порядку № 850 встановлено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Відповідно до пункту 9 Порядку №850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, відповідач зобов`язаний був діяти згідно з вимогами пунктів 8, 9 Порядку №850.

Судом встановлено, що інвалідність позивачу встановлено з 23.02.2017, тобто після набрання чинності Законом №208-VIII, а про призначення одноразової грошової допомоги він звернувся 11.03.2019, тобто після набрання чинності Порядку № 850, а тому розмір одноразової грошової допомоги позивачу повинен розраховуватися у відповідності зі статтею 23 Закону № 565-XII (в редакції, чинній з 12.03.2015р.) та відповідно до Порядку №850.

Отже, при отриманні заяви позивача із відповідними додатками, відповідач повинен був прийняти відповідні документи, сформувати висновок та надіслати їх до ДФС України, керуючись при цьому статтею 23 Закону України "Про міліцію" та постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015.

Проте, ГУ ДФС у Полтавській області не складено та не надіслано до Державної фіскальної служби України висновку щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, чим допущено порушення права позивача на належний розгляд поданої ним заяви та документів.

Як вбачається з матеріалів справи, листом ГУ ДФС у Полтавській області від 05.04.2019 №2275/Р/16-31-04-44 подані позивачем документи для призначення одноразової грошової допомоги повернуто ГУ ДФС у Полтавській області Різнику І.В. /а.с. 36/.

Суд зазначає, що повернення матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги, як вид рішення за наслідками розгляду вищевказаних документів, не передбачений законом, а тому слід дійти висновку, що відповідач діяв не у спосіб, встановлений законом.

За таких обставин рішення Головного управління ДФС у Полтавській області у формі листа №2275/Р/16-31-04-44 від 05.04.2019 щодо повернення поданої ОСОБА_1 заяви від 11.03.2019 з додатками (вх. №1545/ДНЗ ГУ ДФС у Полтавській області від 12.03.2019 року) про виплату одноразової грошової допомоги, прийняте не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені законодавством України, а тому є протиправним.

Враховуючи вищевикладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Полтавській області, оформлене листом №2275/Р/16-31-04-44 від 05 квітня 2019 року, щодо повернення поданої ОСОБА_1 заяви від 11 березня 2019 року з додатками (вх. №1545/ДНЗ від 12 березня 2019 року) про виплату одноразової грошової допомоги та зобов`язати Головне управління ДФС у Полтавській області повторно прийняти документи ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги та надіслати до Державної фіскальної служби України висновок щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Водночас, позовна вимога про зобов`язання Головного управління ДФС у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.03.2019 відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію", а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, - задоволенню не підлягає, оскільки рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги приймає розпорядник бюджетних коштів, а не відповідач, відтак, саме розпорядник бюджетних коштів - ДФС України, а не відповідач, має повноваження щодо встановлення наявності чи відсутності підстав для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 241-245, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39461639, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Полтавській області, оформлене листом №2275/Р/16-31-04-44 від 05 квітня 2019 року, щодо повернення поданої ОСОБА_1 заяви від 11 березня 2019 року з додатками (вх. №1545/ДНЗ від 12 березня 2019 року) про виплату одноразової грошової допомоги.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Полтавській області повторно прийняти документи ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги та надіслати до Державної фіскальної служби України висновок щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич