Рішення № 81915521, 23.05.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1736/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Дочірнього Підприємства «Лидер» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0041145306 від 13.12.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ГУ ДФС в Одеській області була проведена камеральна перевірка ДП «Лидер» щодо своєчасності реєстрації податкових накладних за звітні періоди березень, вересень, листопад, грудень 2016 р., за результатами якої складено акт від 19.11.2018 № 39971/15-32-12-07/34168990. Перевіркою встановлено порушення підприємством строків реєстрації податкових накладних, чим не дотримано вимог ст. 201 ПК України та на підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0041145306 від 13.12.2018, яким застосовано штрафні санкції відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України. Позивач вважає притягнення до відповідальності неправомірним, оскільки підприємство на підставі п.201.4 ст.201 ПК України скористалось правом на складання та реєстрацію саме зведеної податкової накладної на здійснення постачання товарів / послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна. Крім того, позивач наводить аргумент, що реєстрація податкових накладних Підприємством у передбачений законодавством строк була неможлива за рахунок сум SПеревищ, оскільки така можливість не була передбачена програмним забезпеченням СЕА з ПДВ, що виключає відповідальність платника податків на підставі п.42-1.2 ст.42-1 ПКУ. Зважаючи на відсутність складу правопорушення та вини платника податків, позивач просить задовольнити позов.

Ухвалою судді від 29.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

18.04.2019 до суду від представника ГУ ДФС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що перевіркою, яка оформлена актом від 19.11.2018 № 39971/15-32-12-07/34168990, встановлено, що ДП «Лидер» виписані податкові накладні, які було несвоєчасно зареєстровано, чим порушено п.201.10 ст.201 ПК України. При цьому посилання позивача на наявність підстав для звільнення його від відповідальності є безпідставними, оскільки таке звільнення ст.120-1 ПК України передбачено у разі порушення граничного строку реєстрації ПН в ЄРПН, що не надаються отримувачу (покупцю), складені на постачання товарів / послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Крім того, у графі 8 ПН визначено код ставки ПДВ « 20», що свідчить про те, що ПН складені на постачання товарів / послуг для операцій, що не звільнені від оподаткування ПДВ (рішення ВС/КАС від 04.09.2018 № 816/1488/17).

23.04.2019 до суду від представника ДП «Лидер» надійшла відповідь на відзив, згідної якої сторона позивача вважає відзив податкового органу таким, що не відповідає вимогам законодавства, оскільки його електронна версія, яка надійшла на електронну пошту підприємства, не підписана електронним цифровим підписом. На цій підставі позивач вважає відзив неприйнятним та не заслуговуючим на увагу.

Ухвалою суду від 25.04.2019 Дочірньому Підприємству «Лидер» відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч.2 ст.262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, абз.2 п.76.3 ст.76 глави 8 розділу ІІ ПК України співробітником ГУ ДФС в Одеській області проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних за звітні періоди: березень, вересень, листопад, грудень 2017 року, за результатами якої складено акт від 19.11.2018 № 39971/15-32-12-07/34168990.

Перевіркою строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН з податку на додану вартість встановлено, що ДП «Лидер» порушені терміни реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платником ПДВ, а саме:

у березні 2017 р. податкова накладна № 9 від 31.03.2017 на суму ПДВ 104314,47 грн. зареєстрована 24.04.2017 (кількість днів затримки 9);

у вересні 2017 р. податкова накладна № 12 від 29.09.2017 на суму ПДВ 143788.20 грн. зареєстрована 18.10.2017 (кількість днів затримки 3);

у листопаді 2017 р. податкова накладна № 11 від 30.11.2017 на суму ПДВ 160831 грн. зареєстрована 18.12.2017 (кількість днів затримки 3);

у листопаді 2017 р. податкова накладна № 10 від 30.11.2017 на суму ПДВ 252709,80 грн. зареєстрована 18.12.2017 (кількість днів затримки 3);

у грудні 2017 р. податкова накладна № 17 від 29.12.2017 на суму ПДВ 454128,60 грн. зареєстрована 16.01.2018 (кількість днів затримки 1);

у грудні 2017 р. податкова накладна № 18 від 29.12.2017 на суму ПДВ 521440,60 грн. зареєстрована 16.01.2018 (кількість днів затримки 1);

у грудні 2017 р. податкова накладна № 22 від 29.12.2017 на суму ПДВ 130587,90 грн. зареєстрована 19.01.2018 (кількість днів затримки 4);

у грудні 2017 р. податкова накладна № 20 від 29.12.2017 на суму ПДВ 353981,80 грн. зареєстрована 16.01.2018 (кількість днів затримки 1);

у грудні 2017 р. податкова накладна № 11 від 29.12.2017 на суму ПДВ 17228,40 грн. зареєстрована 17.01.2018 (кількість днів затримки 2).

Не погодившись із висновками за результати вищезазначеної перевірки, ДП «Лидер» 03.12.2018 було надано до ГУ ДФС в Одеській області заперечення до акту від 19.11.2018 № 39971/15-32-12-07/34168990, в якому зазначило, що платник податків тривалий час не міг зареєструвати податкові накладні внаслідок неможливості проведення такої реєстрації через невідповідність відомостей щодо сум податкових зобов`язань, що відображались у Витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право реєструвати податкові накладні. Послався на п.42-1.10 ПК України, згідно якого платник податків звільняється від відповідальності у випадку, коли в роботі електронного кабінету виявлена технічна / або методологічна помилка.

Згідно відповіді ГУ ДФС в Одеській області від 12.12.2018 № 17682/10/15-32-53-06-06, виписані ДП «Лидер» податкові накладні березень, вересень, листопад, грудень 2017 р., зареєстровані в ЄРПН з порушенням законодавчо встановлених термінів, а саме порушено терміни реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 2294070,77 грн. Вказано, що ПКУ не передбачено випадків звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних. Висновки акту перевірки від 19.11.2018 № 39971/15-32-12-07/34168990 залишені без змін.

На підставі акту від 19.11.2018 № 39971/15-32-12-07/34168990 ГУ ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення від 13.12.2018 № 0041145306, яким до ДП «Лидер» застосовано штраф у розмірі 229407,08 грн.

Не погодившись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, ДП «Лидер» звернулося до ДФС України зі скаргою від 30.12.2018 № 30122018-1, в якій зазначено, що податкові накладні підприємством зареєстровано, втрат бюджету не завдано, а накладення штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, з огляду на добросовісність платника податків, порушує принцип пропорційності.

Рішенням про результати розгляду скарги від 06.03.2019 № 10833/6/99-99-11-06-01-25 ДФС України ДП «Лидер» відмовлено у задоволенні скарги, а оскаржене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, у зв`язку із чим, вичерпавши всі заходи адміністративного оскарження, позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних передбачені п.201.10 ст.201 ПК України, у відповідності з яким реєстрація платниками податку податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість передбачена приписами ст.120-1 ПК України.

Законом України № 1797-VIII від 21.12.2016 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесені зміни до ПК України та викладено в новій редакції ст.120-1 ПК України.

Так, за змістом вказаної норми, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

При цьому, відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Виходячи з системного тлумачення вказаних норм права, суд дійшов висновку про те, що п.201.10 ст.201 ПК України виокремлено такі види податкових накладних, які підлягають реєстрації в ЄРПН:

податкові накладні, які не надаються покупцю;

податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

При цьому, у ст.120-1 ПК України законодавцем визначені виключні випадки, які звільняють платника від штрафних санкцій, а саме у випадку несвоєчасної реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Згідно відзиву ГУ ДФС в Одеській області, у податкових накладних ДП «Лидер», щодо яких виявлено порушення строків їх реєстрації в ЄРПН, в графі 8 зазначено код ставки податку на додану вартість « 20», що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів / послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість, тобто не становлять виключення, з яким ПКУ пов`язує можливість звільнення платника податків від штрафних санкцій.

Крім того, позивач у позовній заяві стверджує, що ним була складена зведена податкова накладна, відповідно до п.201.4 ст.201 ПКУ, однак не надає копію відповідної зведеної податкової накладної, а також не конкретизує, яким чином це впливає на порушення строків реєстрації податкових накладних № 9 від 31.03.2017, № 12 від 29.09.2017, № 11 від 30.11.2017, № 10 від 30.11.2017, № 17 від 29.12.2017, № 18 від 29.12.2017, № 22 від 29.12.2017, № 20 від 29.12.2017, № 11 від 29.12.2017.

При цьому ДП «Лидер» до позовної заяви також не додано копії зазначених податкових накладних, рівно як і документів, що підтверджують спроби їх вчасної реєстрації, на чому зроблено акцент у позовній заяві.

Відповідно до п. 7 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС (п. 8 Порядку №1246).

Згідно з п. 10 Порядку № 1246 датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Відповідно до п. 11 Порядку № 1246 квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку.

Таким чином, стверджувані у позовній заяві обставини не підтверджені жодним належним та допустимим доказом з боку позивача. Зокрема, твердження про тривалу неможливість вчасно зареєструвати податкові накладні через помилку в електронному кабінеті могло б бути підтверджено відповідними квитанціями, які направляються платником податків за результатами обробки поданої на реєстрацію податкової накладної.

При цьому згідно п.57-1 Підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» Розділу XX «Перехідні положення» податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються з урахуванням вимог пунктів 200-1.3 та 200-1.9 статті 200-1 та пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу не пізніше 2 січня 2018 року, крім: податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Однак позивач лише обмежився посиланням на технічну та / або методологічну помилку в електронному кабінеті, яка начебто не дозволила платнику податків вчасно зареєструвати податкові накладні. При цьому оминув увагою висунуті для застосування відповідної норми вимоги ПК України щодо підтвердження такої помилки технічним адміністратором та / або методологом, рішенням суду тощо.

При цьому доводи ДП «Лидер» про його неможливість вчасно зареєструвати податкові накладні через викладені у скаргах від 02.04.2018, 14.05.2018, 22.01.2018 його контрагента ТОВ «Фортуна» обставини взагалі позбавлені будь-якого сенсу. Так, позивач пов`язує невизначеність суми перевищення податкових зобов`язань іншої юридичної особи з податку на додану вартість, що слугувало предметом для запитів у січні, квітні та травні 2018 р., із реєстрацією безпосередньо ним виписаних податкових накладних в березні, вересні, листопаді та грудні 2017 року, які в свою чергу було зареєстровано із несуттєвими запізненнями (1, 2, 3, 4 та 9 днів).

Крім того, не заслуговують на увагу посилання позивача на приписи ст. 120-1 Податкового кодексу України, які на думку представника ДП «Лидер» звільняють платника податків від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів.

Так, відповідно до ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій; які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема у розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.

Разом з тим, відповідно до пункту 120-1.2. ст. 120-1 ПКУ відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 120-1.1 цієї статті, не застосовуються.

Крім того, згідно чинного роз`яснення ДФС у підкатегорії 101.27 системи «ЗІР» зазначено: порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям платникам ПДВ та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) тягнуть за собою накладення штрафу у розмірах, передбачених п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

Відповідачем встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу (розмір штрафу склав 10% від суми ПДВ по кожній ПН). Отже посилання представника позивача на те, що ним зареєстровано податкові накладні ще до початку перевірки, а тому штрафні санкції застосуванню не підлягають на підставі п.120-1.1. ст. 120-1 Податкового кодексу, є хибними, оскільки згідно цієї норми не застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120-1.2, у той час як на позивача накладено штрафні санкції, визначені п. 120-1.1 цієї статті.

Поряд із тим, суд враховує наведені директором ДП «Лидер» доводи у скарзі від 30.12.2018 № 30122018-1, відповідно до яких платник податків фактично визнав допущення ним порушень, що виразилось у пропущенні термінів реєстрації податкових накладних, проте вважав застосування штрафу непропорційним, з огляду на відсутність втрат бюджету та добросовісність платника податків у цілому.

Останній аргумент суд залишає без уваги, оскільки вказані доводи побудовані виключно на його незгоді із чинними приписами Податкового кодексу України та є неспроможними.

Якість закону вимагає, щоб він був доступний для даної особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. Це означає, що в національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито. Закон має містити досить зрозумілі й чіткі формулювання, які давали б громадянам належне уявлення стосовно обставин та умов, за якими державні органи уповноважені вдаватися до втручання в право („Аманн проти Швейцарії" від 16.02.2000).

Ступінь чіткості закону, що має забезпечуватися у формулюваннях національних законів - яка в жодному випадку не може передбачити всі непередбачувані обставини, - значною мірою залежить від змісту даного документа, сфери, на яку поширюється цей закон, а також кількості та статусу тих, кому закон адресований. Ступінь чіткості, який треба забезпечувати при формулюванні конституційних положень, з огляду на загальний характер, може бути нижчим, ніж в інших законах („Реквеньї проти Угорщини" від 20.05.1999).

В даному випадку приписи ПКУ містять зрозумілі й чіткі формулювання, які давали б платникам податків належне уявлення стосовно обставин та умов, за якими державні органи (податкові управління) уповноважені вдаватися до застосування податкових штрафів. Відповідні функції також реалізовуються державними органами відкрито.

При цьому вказані приписи ПКУ є чинними та неконституційними у встановленому порядку не визнавалися, а отже є обов`язковими до виконання на всій території України, зокрема суб`єктами владних повноважень.

Відтак, аргументи представника позивача про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає критерію пропорційності, оскільки ним не дотримано балансу між його наслідками та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, є неспроможними.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Принцип рівності сторін у процесі є одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63).

Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993 р., серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23 жовтня 1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (див. рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с. 25, § 63).

За обставин справи, позивачем не наведено обґрунтованих доводів проти оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, які б доводили неправомірність притягнення ДП «Лидер» до відповідальності у вигляді штрафу. Натомість, відповідачем з посиланням на належні та допустимі докази, приписи чинного законодавства доведено допущення ДП «Лидер» порушень вимог податкового законодавства та обґрунтованість подальшого притягнення його до відповідальності.

На підставі встановлених судом фактів, суд приходить до висновку про те, що прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, пропорційно, своєчасно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Отже суд приходить до висновку про те, що заявлені в даному адміністративному позові позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки є безпідставними та не ґрунтуються на приписах законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Дочірнього Підприємства «Лидер» (65496, Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Таїровська, вул. Ак. Вільямса, 93; 34168990) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; 39398646) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк

.