Ухвала суду № 81915494, 22.05.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3027/19

УХВАЛА

22 травня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (ЄДРПОУ 40199728, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського 6,) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про зобов`язання привести у первісний стан самочинно збудований об`єкт будівництва,-

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання привести у первісний стан самочинно збудований об`єкт будівництва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 17.05.2019 року справа № 420/3027/19 розподілена на суддю Токмілову Л.М.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку на звернення до суду, в обґрунтування якого позивач зазначає, що ОСОБА_1 не виконано вимоги припису Управління від 22.11.2018 року №746/18, а саме не отримано право на виконання будівельних робіт з реконструкції квартири та не приведено об`єкт до первинного стану відповідно до технічного паспорту, про що складено акт від 30.01.2019 року та протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 188-42 КУпАП від 30.01.2019 року. Отже, підстави для пред`явлення позову виникли 30.01.2019 року. Враховуючи встановлений тримісячний строк для подання Управлінням адміністративного позову, останнім днем для подання позову в межах зазначеного строку є 30.04.2019 року.

Так, із вказаним позовом Управління звернулось до Одеського окружного адміністративного суду 18.04.2019 року (справа №420/2274/19). Однак, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 року позовну заяву Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання привести у первісний стан самочинно збудований об`єкт будівництва повернуто позивачу.

Згідно відбитку штемпелю вхідної кореспонденції Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради отримало вказану ухвалу суду 13.05.2019 за вх№а-6/354-ПР.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно зі абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

В силу вимог ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для поновлення строку звернення до суду з позовною заявою, суд зазначає наступне.

Можливість особи без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право доступу до суду та відправлення правосуддя.

Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду.

Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції», «Ільхан проти Туреччини», «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» тощо).

Зокрема, аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виокремити такі фундаментальні обґрунтування на користь прийняття рішення про поновлення пропущеного строку звернення до суду: 1) рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві; щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (справа «Белле проти Франції»); 2) не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа «Мушта проти України»); 3) суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа «Станьо проти Бельгії»).

Отже, згідно з практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв`язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об`єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.

Як зазначив позивач, строк звернення до суду ним пропущено із незалежних від позивача обставин.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду. Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до вимог ст.19 КАС України, даний спір належить до розгляду в порядку адміністративного судочинства. Відповідно до ст.257 КАС України, дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 160, 168, 257 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про поновлення пропущеного процесуального строку - задовольнити.

Прийняти позовну заяву та відкрити провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Справа розглядатиметься суддею Токміловою Л.М. одноособово.

Призначити судове засідання у справі на 11 червня 2019 року на 11 годину 30 хвилин в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду, зала судових засідань №26.

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Запропонувати позивачу надати відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву разом із документами, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

Запропонувати відповідачу надати протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. Заперечення подаються до суду разом із документами, що підтверджують їх надіслання (надання) і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

Веб-адреса сторінки Одеського окружного адміністративного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.od.court.gov.ua.

Роз`яснити відповідачу його право подати до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ст. 260 КАС України протягом п`яти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Роз`яснити відповідачу, що наявні копію позову з додатками, які підлягають врученню йому як стороні, він відповідно до п.12 ч.9 ст.171 КАС України може отримати лише безпосередньо у суді.

Копію ухвали направити учасникам справи, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов`язки.

Ухвала підлягає оскарженню лише в частині дотримання правил підсудності у встановлений статтями 295, 297 та Перехідних положень КАС України строк і порядок. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Токмілова