Ухвала суду № 81915243, 23.05.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

Справа № 500/949/19

23 травня 2019 р.м.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чортківського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Чортківського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (далі - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, відповідач), у якому просить зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження сина позивачки ОСОБА_2 за № 18 від 01.12.2004, складеного Горішньовигнанською сільською радою Чортківського району Тернопільської області, щодо зміни прізвища матері дитини з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».

Позов обґрунтовано тим, що позивачка звернулась до відповідача для внесення змін до актового запису про народження дитини в частині зміни прізвища матері дитини. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану відмовив у внесенні змін, посилаючись на досягнення дитиною 14 років.

Також позивачка зазначає про те, що всі документи, які посвідчують її особу та окремі факти щодо неї (паспорт громадянина України, паспорт громадянина для виїзду за кордон, свідоцтво про народження, атестат про повну загальну освіту, картка фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного номера, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану щодо актового запису про шлюб) видані на її дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ». Дані у актовому записі про народження дитини містять прізвище позивачки після укладення шлюбу « ОСОБА_1 », тобто є розбіжності, які необхідно усунути. У зв`язку з цим ОСОБА_1 звернулася до суду про зобов`язання Відділ державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження сина позивачки ОСОБА_2 в частині зміни прізвища матері дитини з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».

Ухвалою суду від 23.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Копію ухвали від 23.04.2019 про відкриття провадження у справі відповідач отримав 24.04.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.29).

Ухвалою суду від 16.05.2019 відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні.

20.05.2016 року від відповідача надійшла заява, у якій Відділ державної реєстрації актів цивільного стану просить слухати справу за відсутності його представника, щодо позовних вимог покладається на розсуд суду (а.с.37).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку про закриття провадження в адміністративній справі з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що в актовому записі про народження сина заявниці ОСОБА_2 за № 18 від 01.12.2004, складеного Горішньовигнанською сільською радою Чортківського району Тернопільської області у відомостях про матір записано ОСОБА_1 (а. с. 22-23).

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану з заявою про внесення змін до актового запису про народження сина ОСОБА_2 за № 18 від 01.12.2004, складеного Горішньовигнанською сільською радою Чортківського району Тернопільської області, щодо зміни прізвища матері дитини з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».

Висновком Відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 15.01.2019 № 03/14-05.6-04 про внесення змін до актового запису цивільного стану відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви щодо зміни прізвища матері дитини у записі про народження сина, оскільки ОСОБА_2 уже виповнилось 14 років і неможливо провести дані зміни. Як підстава відмови зазначено пункт 2.13.10 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011, №96/5 (а.с. 20).

Також судом встановлено, що відповідно до відомостей витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб 02.09.2003 року зареєстровано актовий запис № 10 про шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Прізвище нареченої після державної реєстрації шлюбу вказано ОСОБА_1 (а.с.24).

Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області у справі №2-185/11 від 23.03.2011, яке набрало законної сили 03.04.2011, розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , зареєстрований 02.09.2003 Горішньовигнанською сільською радою Чортківського району Тернопільської області; малолітнього сина ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 .) залишено проживати з матір`ю; після розірвання шлюбу ОСОБА_1 присвоєно дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 » (а.с.14).

Такі відомості щодо розірвання шлюбу внесені до Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб позивачки (а.с.24).

Також судом досліджено копії таких документів: паспорта громадянина України ОСОБА_1 , виданого 22.04.2011 Чортківським РВ УМВС України в Тернопільській області, паспорта громадянина для виїзду за кордон ОСОБА_1 , виданого 17.06.2015, свідоцтва про народження позивачки від 10.11.1982, її атестата про повну загальну освіту від 20.06.2000, картки фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного номера від 10.01.2012 (а.с.12-13, 18-19, 21), які видані на дошлюбне прізвище позивачки « ОСОБА_1 ».

Дані у записі про народження дитини містять прізвище позивачки після укладення шлюбу, тобто є розбіжності, які позивачка вважає можна усунути через зобов`язання Відділ державної реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни до актового запису. При цьому позивачка не оскаржує висновок Відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 15.01.2019 № 03/14-05.6-04 про відмову їй у внесенні змін до актового запису цивільного стану.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За визначеннями, наведеними у пунктах 1, 2 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Судом встановлено, що спірні правовідносини пов`язані з відмовою Відділу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження сина позивачки ОСОБА_2 № 18, що складений 01.12.2004 Горішньовигнанською сільською радою Чортківського району Тернопільської області, щодо зміни прізвище матері дитини з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».

При цьому позивачка обґрунтовує позовні вимоги наявністю розбіжностей у відомостях, що містяться у актовому записі про народження дитини (її сина, ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо прізвища матері дитини, та у документах, виданих компетентними органами і установами позивачці та посвідчують її прізвище на даний час та до укладення шлюбу. Дії чи рішення відповідача про відмову внести зміни до актового запису (викладеного у формі висновку) не оскаржуються, у позовній заяві відсутнє обгрунтування протиправності дій та рішення відповідача у зв`язку з відмовою внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 в частині зміни прізвища матері дитини. Також позивачка не ставить вимог про зобов`язання відповідача вчинити певні дії через протиправність поведінки відповідача, а просить внести виправлення до актового запису у зв`язку із існуючими помилками в цих актових записах.

Отже, даний спір стосується немайнових прав позивачки у сфері відомостей в актових записах, які здійснені державними органами реєстрації актів цивільного стану.

Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть (частини перша-третя статті 49 Цивільного кодексу України).

Аналогічні за змістом приписи закріплені у статті 2 Закону України від 01.07.2010, № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі - Закон № 2398-VI).

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (частина перша статті 9 Закону № 2398-VI), тобто дій/подій, що впливають на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (частина перша статті 22 Закону № 2398-VI).

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011, № 96/5 (далі - Правила).

Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів наведений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України. Цей перелік не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2.13 Правил, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану.

Суд зазначає, що у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану, суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану, зокрема, і факт правильності прізвища особи у відповідному актовому записі.

Перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, Цивільним кодексом України та іншими законами, не є вичерпним (частина третя статті 270 Цивільного кодексу України). Позивачка звернулася до суду для захисту прав на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (частина перша статті 273 Цивільного кодексу України) на відображення достовірної інформації про прізвище матері дитини у актовому записі про народження дитини, а не для оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актових записів цивільного стану. У позовній заяві відсутні доводи за частиною 2 статті 2 КАС України щодо неправомірності вказаної відмови відповідача.

Тому, об`єктом перевірки судом у цій справі є не дотримання відповідачем процедури розгляду звернення позивачки про внесення змін до актового запису про народження сина й оцінка правомірності дій відповідача з відмови у задоволенні цього звернення позивачки, а встановлення обставин, що підтверджують або спростовують доводи позивачки про помилковість в записі про народження її сина прізвища матері, і залежно від встановлених обставин вирішення питання про неправильність цих актових записів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у сторін не існує публічно-правового спору стосовно внесення змін до актового запису про народження сина позивачки в частині відомостей про прізвище матері дитини. Тому, розглядуваний спір хоча й зумовлений владними функціями відповідача як суб`єкта владних повноважень, однак має за мету захист приватного цивільного права, що виключає можливість його розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Наведені вище висновки суду узгоджуються із практикою Верховного Суду у подібних правовідносинах, зокрема, практикою Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 14.11.2018 у справі №425/2737/17 (провадження №14-408цс18), від 23.01.2019 у справі № 807/45/17 (провадження № 11-927апп18).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини в пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану про зобов`язання вчинити певні дії необхідно закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

Суд роз`яснює позивачці, що вона може звернутись з вказаними позовними вимогами в порядку цивільного судочинства до місцевого загального суду з урахуванням встановлених Цивільним процесуальним кодексом України правил територіальної підсудності.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина друга статті 239 КАС України).

Згідно із частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Як передбачено частинами першою, другою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011, № 3674-VІ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отож, оскільки провадження у цій справі закрито з інших підстав, ніж у зв`язку з відмовою позивача від позову, а саме на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, тому позивачці необхідно повернути з бюджету судовий збір в сумі 768,40 грн, сплачений згідно з квитанцією від 15.04.2019 № 40504848.

Керуючись статтею 143, пунктом 1 частини першої, частиною другою статті 238, статтями 239, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Чортківського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (місцезнаходження: вулиця Шевченка, 10, місто Чортків, Тернопільська область, 48500, код ЄДРПОУ 21161612) про зобов`язання вчинити певні дії закрити.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір в сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп), сплачений згідно з квитанцією від 15.04.2019 № 40504848.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено та підписано 23 травня 2019 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

З оригіналом згідно:

Суддя Чепенюк О.В.