Постанова № 81915, 02.08.2006, Господарський суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2006 р.

Справа № 10/58-1760

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

за участю секретаря судового засідання Єднака О. М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом: Гусятинського районного споживчого товариства смт. Гусятин вул. Тернопільська 1 Тернопільської області

До відповідача : Коцюбинської сільської ради с. Коцюбинці Гусятинського району Тернопільської області

За участю представників :

Позивача : Помазанської С.І. –представника , довіреність № 42 від 20.02.2006 року

Відповідача :Воробець І.П. –сільського голови , посвідчення

В судовому засіданні представникам позивача та відповідача роз'яснено належні їм права і обов'язки, передбачені ст. 49, 51, 54, 59, КАС України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

01 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Приймаючи до уваги , що однією із сторін – відповідачем по справі № 10/58-1760 виступає державний орган, який наділений владними повноваженнями: Коцюбинська сільська рада і адміністративний позов містить вимогу про скасування або визнання нечинним рішення відповідача –суб’єкта владних повноважень повністю або окремих його положень суд застосовує до даних правовідносин норми КАС України.

Суть справи :

До господарського суду Тернопільської області звернулося з позовом Гусятинське районне споживче товариство смт. Гусятин про визнання недійсним з моменту ухвалення рішень десятої сесії четвертого скликання Коцюбинської сільської ради № 62 від 10 червня 2004 року “ Розгляд протесту прокурора Гусятинського району № 1013 від 25.05.2004 року “ та № 1014 від 26.05.2004 року та поновлення рішення щодо згаданих протестів “ та № 64 від 10 червня 2004 року “ Про визнання незаконним рішення № 30 сьомої сесії Коцюбинської сільської ради двадцять другого скликання від 06.05.1996 року “ Про визнання права власності на будинки та закріплення земельної ділянки в постійне користування за Копичинецьким споживчим товариством “. Вважає , що рішення зачіпають права та законні інтереси Гусятинського районного споживчого товариства .

В позовній заяві Гусятинське районне споживче товариство зазначає , що спірне приміщення кафе в с. Коцюбинці Гусятинського району по вул. Містечок 21 “ В “ знаходиться на балансі позивача згідно рішення виконкому Гусятинської районної ради № 167 від 20.05.1986 року “ Про передачу приміщень Коцюбинського соціально-культурного комплексу на баланс організацій , обслуговування та експлуатації “ . Зазначеним приміщенням позивач володіє і користується безперервно на протязі 18,5 років . Стверджує , що органи виконавчої влади не заявляли проти цього заперечень і таким чином визнавали за позивачем право володіння , користування та розпорядження приміщенням кафе .

12 серпня 2004 року позивач по справі подав до суду уточнення позовних вимог і просить визнати за Гусятинським Рай СТ право власності на будівлю кафе в с. Коцюбинці по вул. Містечок 21 “ В “ .

Відповідач по справі заперечує позовні вимоги , вважає їх безпідставними . Стверджує , що рішення виконкому Гусятинської районної ради , на які посилається позивач не встановлюють права власності на спірні об’єкти за Гусятинським чи Копичинським районним споживчим товариством ; оспорювані позивачем рішення вже досліджувалися господарським судом при розгляді справи № 3/117-1012 і визнані судом правомірними . В позові просить відмовити .

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 09 годин 30 хвилин 02 серпня 2006 року в порядку статті 150 КАС України .

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача , оцінивши представлені докази, суд встановив наступне :

У відповідності до ч. 1 статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтю 17 КАСУ визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом власних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України визначено , що кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів . Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються , зокрема , шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування , що суперечать законодавству .

Позивач по справі : Гусятинське районне споживче товариство , місцезнаходження керівних органів якого смт. Гусятин вул. Тернопільська 1 є юридичною особою , яка включена до ЄДРПОУ , ідентифікаційний код 01767382 , а тому користується правом на звернення до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів .

Предметом судового розгляду є визнання недійсним рішення Коцюбинської сільської ради № 62 від 10.06.2004 року та № 64 від 10.06.2004 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі і в межах повноважень та у спосіб , що передбачений Конституцією та законами України .

Відповідно до ст. 19 Конституції України, ст. ст. 24, 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особі зобов’язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та Законами України та приймають рішення у межах наданих їм повноважень.

У відповідності до статей 10, 25, 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР (із послідуючими змінами та доповненнями) міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання визначені статтею 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, в тому числі прийняття рішень щодо відчуження комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації; які не підлягають приватизації; прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності; надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності та інші.

Згідно статей 30, 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено ведення обліку та реєстрацію права власності на об’єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб. Однак питання встановлення чи припинення права власності законодавчо не віднесено до компетенції ради чи її виконавчих органів.

Статтею 2 Закону України “Про власність”, статтею 316 Цивільного Кодексу України визначено, що право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном, яке охороняється законом.

В силу статті 41 Конституції України, ст. 317 ЦК України, статті 4 Закону України “Про власність” власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном.

Закон визначає підстави виникнення права власності в тому числі шляхом безоплатної передачі державного майна. Так, згідно ст.ст. 328,329 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Юридична особа набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Статтею 49 Закону України “ Про власність “ визначено , що володіння майном вважається правомірним , якщо інше не буде встановлено судом , господарським судом , третейським судом.

Відповідно до статті 9 Закону України “ Про споживчу кооперацію “ власність споживчої кооперації є однією з форм колективної власності , вона складається , зокрема , з власності підпорядкованих споживчим товариствам підприємств та організацій .

Рішенням господарського суду Тернопільської області у справі № 4/184-2443(3/117-1012) від 12 жовтня 2005 року визнано за Гусятинським районним споживчим товариством смт. Гусятин вул. Тернопільська 1 , ідентифікаційний код 01767382 право власності на нерухоме майно кафе-їдальні, площею 299,9 кв. м. у с. Коцюбинці Гусятинського району по вул. Містечок 21в . Рішення суду вступило в законну силу .

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доказів на предмет встановлення їх належності та допустимості здійснюється господарським судом, що передбачено положеннями статей 70, 138 КАС України.

При досліджені судом доказів та доводів сторін , наведених в обґрунтування та заперечення позовних вимог , суд прийшов до висновку , що вимоги Гусятинського районного споживчого товариства смт. Гусятин про визнання недійсним рішення № 62 від 10.06.2004 року та № 64 від 10.06.2004 року Коцюбинської сільської ради Гусятинського району є обґрунтованим та таким , що підлягає до задоволення.

Відповідно пункту 4 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства суд закриває провадження у справі , якщо є такі , що набрали законної сили , постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами . господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору .

Оскільки , рішенням господарського суду Тернопільської області у справі № 4/184-2443( 3/117-1012) визнано за позивачем право власності на нерухоме майно кафе-їдальні у с. Коцюбинці Гусятинського району , а тому суд закриває провадження у справі № 10/58-1760 у цій частині , в силу приписів п. 4 ст. 157 КАСУ .

Судові витрати покладаються на відповідача –Коцюбинську сільську раду , в силу приписів статей 94,98 КАС України.

З огляду на наведене, керуючись статтями 19,129 Конституції України , ст. ст. 49,51,54, 59, 70,71,94,98,138,157 Кодексу адміністративного судочинства України , господарський суд ,-

П о с т а н о в и в:

1.Позов задовольнити .

2.Визнати недійсним рішення Коцюбинської сільської ради с. Коцюбинці Гусятинського району Тернопільської області № 62 від 10 червня 2004 року “ Розгляд протесту прокурора Гусятинського району № 1013 від 25.05.2004 року і № 1014 від 26.05.2004 року та постановлення рішення щодо згаданих протестів “з моменту його прийняття .

3.Визнати недійсним рішення Коцюбинської сільської ради с. Коцюбинці Гусятинського району № 64 від 10 червня 2004 року “ Про визнання незаконним рішення № 30 сьомої сесії Коцюбинської сільської ради двадцять другого скликання від 06.05.1996 року “ Про визнання права власності на будинок та закріплення земельної ділянки в постійне користування за Копичинським споживчим товариством “з моменту його прийняття.

4.В частині визнання права власності на будівлю кафе в с. Коцюбинці вул. Містечок, 21-В –провадження закрити .

5.Стягнути з Коцюбинської сільської ради с. Коцюбинці Гусятинського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 04392942 на користь Гусятинського районного споживчого товариства смт. Гусятин вул. Тернопільська 1, ідентифікаційний код 01767382 –85 грн. в повернення сплаченого державного мита . Видати наказ .

6.Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, та протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

7.Постанова складена в повному обсязі 18 серпня 2006 року .

Суддя М.Є. Півторак