Рішення № 81914561, 23.05.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2019 р. справа № 400/709/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачів:1. Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001 2. Атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Спаська, 41, м. Миколаїв, 54001

про:стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУНП в Миколаївській області) та Атестаційної комісії № 3 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - Атестаційна комісія № 3 ГУНП в Миколаївській області), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії № 3 ГУНП в Миколаївській області від 04.03.2016 року, визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Миколаївській області № 326 о/с від 28.11.2016 року в частині звільнення зі служби в поліції, поновити на посаді оперуповноваженого Братського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.01.2017 року позовну заяву позивача в частині позовних вимог до Атестаційної комісії № 3 ГУНП в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення від 04.03.2016 року, залишено без розгляду.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.02.2017 року позов задоволено, скасовано наказ про звільнення позивача, поновлено його на посаді та стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу (5411,29 грн. за один місяць і 6158,56 грн. решти). Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 року постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Постановою Верховного Суду від 17.01.2019 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

28.03.2019 року відповідачем подано відзив на позов в частині стягнення середнього заробітку, в якому зазначено, що на виконання постанови від 02.02.2017 року позивачу виплачено заробітну плату за час вимушеного прогулу повністю.

Відповідач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, від позивача клопотань не надходило.

На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивач з 2002 року проходив службу в органах внутрішніх справ та в поліції.

28.11.2016 року наказом № 326 о/с позивача звільнено з посади оперуповноваженого Братського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області за ч. 1 п. 4 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку зі скороченням штатів (т. 1 а. с. 41).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.02.2017 року по справі № 814/2617/16 визнано протиправним та скасовано наказ відповідача від 28.11.2016 року № 326 о/с в частині звільнення позивача, поновлено його на займаній посаді, стягнуто з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 6158,56 грн. та заробітну плату за один місяць у сумі 5411,29 грн. (т. 1 а. с. 150-154).

08.02.2017 року судом видано виконавчі листи про поновлення позивача на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць у сумі 5411,29 грн. (т. 1 а. с. 162, 164). Постанову суду в частині виплати заробітної плати за один місяць у сумі 5411,29 грн. виконано в повному обсязі, про що свідчить відмітка Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області (т. 1 а. с. 214).

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 року постанова суду першої інстанції залишена без змін (т. 1 а. с. 203-206).

Після повернення справи до суду першої інстанції, 01.08.2017 року видано виконавчий лист про стягнення на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 6158,56 грн. (т. 1 а. с. 217). Постанову суду в цій частині виконано в повному обсязі, про що свідчить відмітка Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області (т. 1 а. с. 219).

Постановою Верховного Суду від 17.01.2019 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 1 а. с. 257-261). Підставою для скасування рішення судів стала помилка при здійсненні розрахунку грошового забезпечення, яке підлягає виплаті позивачу за час вимушеного прогулу, а саме суд першої інстанції при обрахуванні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу виходив не із середньоденного, а із середньомісячного грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Розрахунок суми заробітної плати за час вимушеного прогулу здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08.02.1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).

Згідно з п. 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Відповідно до п. 5 Порядку № 100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.

Загальна тривалість вимушеного прогулу позивача за період з 29.11.2016 року по 02.02.2017 року включно склала 44 робочі дні. Відповідно до довідки про грошове утримання від 20.03.2019 року (т. 2 а. с. 12), яка аналогічна довідці від 03.01.2017 року (т. 1 а. с. 147), середньоденне грошове забезпечення позивача складало 177,42 грн., а середньомісячне - 5411,29 грн.

Відтак, сума грошового забезпечення позивача за час вимушеного прогулу складала 7806,48 грн. (44 робочі дні * 177,42 грн).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову про стягнення на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 7806,48 грн.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735) про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - задовольнити.

2. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 29.11.2016 року по 02.02.2017 року в розмірі 7806,48 грн. (сім тисяч вісімсот шість гривень сорок вісім копійок).

3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз