Рішення № 81914510, 22.05.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2019 р. т№ 400/646/19 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Миколаївської митниці ДФС, вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017

про:визнання протиправними та скасування картки відмови № UA504170/2019/00157, рішення від 14.02.2019 № UA504000/2019/000136/2, визнання протиправними дій, стягнення надміру сплачених коштів в сумі 8500,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до адміністративного суду з позовом до Миколаївської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування картки відмови № UA504170/2019/00157, рішення про коригування митної вартості товарів від 14.02.2019 № UA504000/2019/000136/2, визнання протиправними дій щодо необхідності сплати 8500,00 грн. та стягнення надміру сплачених коштів в сумі 8500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позов необхідно задовольнити, оскільки позивачем надано відповідачу вичерпний перелік наявних документів, що дозволяють використовувати основний метод визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу. Відповідач протиправно скоригував митну вартість із застосуванням резервного методу на підставі інформації, зазначеної у довіднику "SuperSchwacke", компанії Eurotax.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки оскаржуваним рішенням правомірно визначено митну вартість транспортного засобу.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

03.01.2019 позивачем в м. Вильнюс, Литовскої Республіки у юридичної фірми UAB "Diloreta" (ul. Vienuolio g/4 Vilnius) придбано транспортний засіб - легковий автомобіль, Mercedes Benz, модель E 211, що був у використанні, ідентифікаційні номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний., календарний рік виготовлення - 2005, модельний рік виготовлення - 2005 за 1 500 евро (згідно договору купівлі - продажу від 03.01.2019).

12.02.2019 позивачем через уповноваженого митного брокера подано митну декларацію № UA 504170/2019/002264 про ввезення вищезазначеного транспортного засобу.

Визначена позивачем заявлена митна вартість автомобіля у митній декларації становить 1500 євро.

До митної декларації позивачем додано наступні документи: договір купівлі - продажу 03.01.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу бланк НОМЕР_2 , паспорт громадянина України, довідкову інформацію із інформаційних ресурсів, яка містять відомості про ціну автомобіля, сформовану у відповідному регіоні світового ринку, заяву про зміну митного режиму та інші документи.

За результатами розгляду поданої електронної митної декларації та доданих до неї документів, в тому числі договору купівлі - продажу 03.01.2019, відповідачем відмовлено у митному оформлені (випуску) товарів у відповідності до оскаржуваної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA504170/2019/00157.

14.02.2019 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA504000/2019/000136/2, яким визначено митну вартість імпортованого автомобіля за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів у розмірі 3999 євро.

Під час проведення митного оформлення, у Миколаївської митниці виникли сумніви щодо визначення митної вартості, а саме (транспортні витрати з розшифровкою маршруту, витрати понесені при зняті з обліку транспортного засобу, комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за купівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів), транспортні витрати, зазначені особисто одержувачем товару про транспортні витрати, не підтверджені жодним документом (квитанціями, накладними, тощо). Митна вартість грунтується на раніше визначених митними органами вартостях, основою для її визначення є митна вартість оцінюваних товарів яка визначається з використанням способів, які не суперечать законам і є сумісними з відповідними принципами положенням з Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) "SuperSchwacke" на рівні 3 999 Євро/шт.

18.02.2019 оформлена нова митна декларація № UA504170/2019/002665 із додатковим нарахуванням митних платежів, виходячи з митної вартості товару в розмірі 3 999 євро, що склало 24 490 грн.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Статтею 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (контракту) щодо товарів. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього кодексу.

Аналіз норм Митного Кодексу України дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість транспортного засобу, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Позивач надав митниці всі документи, які були у нього в наявності. Розбіжностей у документах, наданих позивачем для митного оформлення, щодо вартості транспортного засобу немає. Надані позивачем документи також не містять ознак підробки, тому правових підстав для коригування митної вартості у відповідача немає.

Крім того, на думку суду, оскільки придбано транспортний засіб, що був у використанні, необхідно враховувати побутовий характер правочину. Позивачем придбано автомобіль на вторинному ринку, який має індивідуальні недоліки та особливості. Так, відповідно до інвойсу та висновку експертного дослідження, автомобіль має дефект коробки передач та форсунок двигуна, про що зазначено у договорі.

Легковий автомобіль на вторинному ринку настільки річ з визначеними індивідуальними ознаками, що порівняння їх цін з іншими автомобілями, з тими самим характеристиками виробника, повинно враховувати зазнані ними зміни під час використання первинними власниками.

Порівняння відповідачем на підставі раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях, відповідно до ст.64 Митного кодексу України, не здатна врахувати ці особливості товару. Тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 14.02.2019 № UA504000/2019/000136/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA504170/2019/00157 належить задовольнити.

Позовні вимоги в частині визнання протиправними дії відповідача щодо необхідності сплати 8 500 грн. та стягнення їх на користь позивача як надмірно сплаченими задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Відповідно до положень пункту 9-3 Розділу XXI Прикінцевих та Перехідних положень Митного кодексу України установлено, що протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України" митне оформлення транспортного засобу, що класифікується за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД та щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється за умови сплати належних митних платежів та добровільної сплати до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

12.02.2019 позивач надав Миколаївській митниці ДФС заяву, в якій зазначив, що є власником автомобіля Mercedes VIN НОМЕР_1 . Даний автомобіль був ввезений на територію України в режимі тимчасового ввезення в червні 2018 року громадянином Білорусії. Просив перевести режим даного автомобіля з тимчасового ввезення в режим імпорт для можливості сплати податку та розмитнення даного автомобіля на території України. З метою запобігання сплати штрафу за прострочення режиму тимчасового ввезення просив розглянути заяву невідкладно (а.с. 30).

Надана уповноваженою особою від декларанта (брокером) ОСОБА_2 . електронна митна декларація від 12.02.2019 та 18.02.2019 у графі «нараховані платежі» містить дані про нарахування 8500,00 грн. за видом надходження 093 «інші надходження».

Відповідно до ст. 295 МК України, митні платежі нараховуються декларантом.

Відтак, позивач самостійно визначив у декларації суму митного платежу 8500,00 грн. Із заяви від 12.02.2019 (а.с. 30) вбачається, що він погоджується, що ним порушені строки митних режимів тимчасового ввезення.

За таких обставин, позов належить задовольнити частково.

Згідно ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави вважати, що розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.

Позивачем не підтверджено належними доказами розмір витрат на правничу допомогу в сумі 6 915,60 грн.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) до Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 39536431) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA504170/2019/00157.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 14.02.2019 № UA 504000/2019/000136/2.

4. У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Миколаївської митниці ДФС щодо необхідності сплати 8500,00 грн. та стягнення на користь ОСОБА_1 надміру сплачених коштів в сумі 8500,00 грн. відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв,54017 ідентифікаційний код 39536431) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 512,26 грн. (п`ятсот дванадцять гривень 26 коп.), сплачений платіжним дорученням № 0.0.1288739166.1 від 07.03.2019.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко