Рішення № 81914473, 22.05.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №813/2262/18

22 травня 2019 року

зал судових засідань №10

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Магиревич Ю.Д.,

за участю:

представника позивача Шиби А.І.,

розглянув у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з додатковою відповідальністю «Укр-Мідь» про підтвердження обґрунтування адміністративного арешту майна платника податків.

в с т а н о в и в :

Головне управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35) звернулося до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Укр-Мідь» (місцезнаходження: 79040, м.Львів, вул. Конюшинна, 14), в якому просить суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем було неправомірно відмовлено у допуску посадових осіб Головного управління ДФС у Львівській області до проведення фактичної перевірки (за наявності законних підстав для її проведення), а тому позивачем було обґрунтовано прийнято рішення про застосування умовного арешту майна платника податків, яке він просить підтвердити в судовому порядку.

Відповідач заяву про визнання позову або заперечення на позовну заяву до суду не подав.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений.

Заслухавши вступне слово представника позивача, встановивши обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з такого.

Товариство з додатковою відповідальністю «Укр-Мідь» зареєстроване юридичною особою 11.07.2016, перебуває на податковому обліку в Залізничній ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

29.05.2018 Головне управління ДФС у Львівській області видано наказ №3313 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь» (а.с.9), пунктом 3 якого визначено провести з 30.05.2018 документальну позапланову виїзну перевірку ТзДВ «Укр-Мідь» тривалістю 5 робочих днів(а.с.9).

На підставі вказаного наказу позивачем було виписано направлення на перевірку від 30.05.2018 №5238(а.с.10).

Працівником ГУДФС у Львівській області на підставі наказу Головного управління ДФС у Львівській області від 29.05.2018 №3313 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь» та направлення на перевірку, 30.05.2018 здійснено вихід за податковою адресою підприємства з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Керівником підприємства було відмовлено у допуску до перевірки посадової особи ГУ ДФС у Львівській області, у зв`язку із чим було складено акт «Про відмову у допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки» від 30.05.2018.

На підставі вищевикладеного, ГУ ДФС у Львівській області винесено рішення від 31.05.2018, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гал-Кат».

Копію рішення від 31.05.2018 вручено особисто керівнику підприємства о 14год.05хв., що підтверджується його підписом на вказаному рішенні(а.с.12).

Позивач звернувся до адміністративного суду із даним позовом про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків.

В ході судового розгляду судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем оскаржено в судовому порядку наказ Головного управління ДФС у Львівській області від 29.05.2018 №3313 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь» (адміністративна справа №813/2258/18).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) у т.ч. після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підстави застосування адміністративного арешту майна та порядок його застосування визначені статтею 94 Податкового кодексу України.

Так, згідно із п. 94.1. ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно із п. 94.2. ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до п. 94.3., п. 94.4. ст. 94 ПК України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у п.94.5 цієї статті.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у п.94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Згідно із п. 94.10. ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із ч.1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частиною 4 ст.78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Законодавець чітко визначив, що однією із підстав для застосування адміністративного арешту майна є відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Інакшими словами, застосування адміністративного арешту з наведеної підстави можливе у разі, по-перше, відмови платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки, по-друге, здійснення перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

У ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що документальна позапланова виїзна перевірка відповідача була призначена наказом Головного управління ДФС у Львівській області №3313 від 29.05.2018.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 у адміністративній справі №813/2258/18, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Львівській області №3313 від 29.05.2018 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь».

З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач не довів наявність всіх передбачених законом умов для підтвердження обґрунтованості застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ТзДВ «Укр-Мідь» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.139 КАС України судові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з додатковою відповідальністю «Укр-Мідь» про підтвердження обґрунтування адміністративного арешту майна платника податків відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23.05.2019.

Суддя Лунь З.І.