Ухвала суду № 81914410, 23.05.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

23 травня 2019 р. Справа №200/5950/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відповідно до якої просив суд: визнати дії відповідача незаконними які виразились в незаконному припиненні позивачу виплати пенсії без належного повідомлення позивача, щоб неможливо було оскаржити дії в суді, починаючи з грудня 2018 року по тепер (квітень 2018) та зобов`язати позивача негайно поновити виплату пенсії, починаючи з грудня 2018 року та перерахувати негайно заборгованість по пенсії на розрахунковий рахунок позивача відкритий у «Ощадбанку» який ж активним на теперішній час.

У зв`язку з тим, що позовна заява була подана без дотримання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2019 року позовна заява була залишена без руху.

Зазначеною ухвалою позивачеві був встановлений строк не більше п`яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, надання документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі встановленому законом або доказів на підтвердження неможливості його сплати; надання відомостей про ідентифікаційні коди та відомі номери засобів зв`язку сторін, офіційні електронні адреси або адреси електронної пошти сторін; подання до суду власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

20 травня 2019 року позивача виконав вимоги ухвали в частині надання відомостей про ідентифікаційні коди та відомі номери засобів зв`язку сторін, офіційні електронні адреси або адреси електронної пошти сторін; подання до суду власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Крім того, позивачем було надано копію облікової картки платника податків.

При цьому, станом на 23 травня 2019 року позивачем не надано документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі встановленому законом або доказів на підтвердження неможливості його сплати.

У відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Позивач вказує на те, що він є особою з інвалідністю (інвалідом Радянської арміїі), проте документів на підтвердження викладеного до суду не надає. Позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору.

Суд ще раз звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини, за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, про відсутність правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за відсутності підтверджуючих документів неможливості його сплати.

Відповідно до статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З урахуванням вищевикладеного суд вбачає за можливе продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на строк не більше п`яти днів з дня отримання такої ухвали.

Керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви у справі з позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії.

Надати позивачу строку не більше п`яти днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі встановленому законом або доказів на підтвердження неможливості його сплати, документ що підтверджує інвалідність позивача, або клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кониченко О.М.