Рішення № 81914077, 29.03.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2019 року м.Київ № 320/5178/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Волощук В.В.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Нурищенко С.В.,

представника відповідачів - Присяжний В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справ

за позовом Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»

Київської обласної ради

до Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області

про визнання протиправним та скасування індивідуального акта,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Комунальне підприємство «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради (далі - позивач, КП «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради) з позовом до Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасування рішення Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області від 17.05.2018 № 1365;

- зобов`язання Чабанівську селищну раду Києво-Святошинського району Київської області надати Комунальному підприємство «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради дозвіл на розроблення проектної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування, що розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 7-А, орієнтовна площа якої складає 0,9436 га та має цільове призначення «для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що КП «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради звернулося до Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області з листом від 01.03.2018 №190 (вх. № 191 від 01.03.2018) про надання дозволу на розроблення проектної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування.

Рішенням Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області від 17.05.2018 № 1365 відмовлено КП «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради у наданні дозволу на розроблення проектної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування орієнтовною площею 0,9436 га з цільовим призначенням «для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій», що розташована за адресою: Київська області, Києво-Святошинський р - н , смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 7А.

Позивач вважає, що Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського району Київської області при прийнятті вказаного рішення грубо порушила норми чинного законодавства та права КП «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради.

Так, по-перше, відповідач отримав клопотання 01.03.2018, що вбачається з відбитку штемпеля вхідної кореспонденції. В законодавстві чітко прописано строк для розгляду подібних клопотань - 1 місяць. Натомість, рішення за результатом розгляду даного клопотання було прийнято 17.05.2018.

По-друге, в рішенні Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області від 17.05.2018 № 1365 взагалі відсутня будь-яка мотивація відмови в надані дозволу на розроблення проектної документації. Хоча, в законодавстві чітко вказано, що відмова повинна бути мотивованою та може бути тільки з підстав, передбачених законодавством.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Відповідач позовних вимог не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів заперечень відповідач зазначив, що Чабанівською селищною радою Києво-Святошинського району Київської області на 75 черговій сесії VII скликання 17.05.2018 прийнято рішення № 1365 «Про розгляд заяви комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради», яким вказаному підприємству відмовлено у наданні дозволу на розроблення проектної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування орієнтовною площею 0,9436 га з цільовим призначенням «для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій».

Вказує, що згідно з пунктом «а» частини другої статті 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Пунктом 5 частини першої статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті «а» частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на що, Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського району Київської області була позбавлена можливості надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою через відсутність документального підтвердження того, що?котельна (споруди), розташована в смт. Чабани по вул. Машинобудівників 7-А належить КП «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради.

11 січня 2019 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач не погоджується з викладеними у відзиві поясненнями відповідача щодо позовних вимог.

Так, у відповіді на відзив позивач зазначає, що твердження відповідача, що КП «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради не надало документального підтвердження того, що котельня належить йому на праві власності є недоречним.

По-перше згідно Статуту КП «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради є комунальним унітарним комерційним підприємством і майно підприємства перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, Київської області і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. По-друге, згідно частини третьої статті 78 Господарського кодексу України, майно унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство).

Тобто, позивач апріорі не може мати котельню чи інше майно на праві власності.

КП «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради надало докази того, що котельня перебуває за ним на праві господарського відання - це і технічні паспорти на будівлі котельні і договори на централізоване опалення, укладені з різними групами споживачів у різні періоди.

Протокольною ухвалою від 30.01.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити його в повному обсязі, при цьому зазначив, що оскаржуване рішення прийняте в супереч вимогам статті 123 Земельного кодексу України та порушує права КП «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради, оскільки своїми діями відповідач перешкоджає останньому проводити реконструкцію об`єкту, виступає всупереч інтересам територіальної громади.

Представник відповідача у судовому засіданні не зазначив точних підстав відповідно до яких Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського району Київської області відмовила позивачу у наданні дозволу. Висунув припущення, що позивач не надав документи, які підтверджують наявність нерухомого майна. Так, статтями 134-136 Земельного кодексу України передбачено виділення ділянок лише на конкурсних засадах, єдиний виняток - наявність нерухомого майна.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради (ідентифікаційний код 23576122; місцезнаходження: 08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Незалежності, буд. 9) зареєстроване як юридична особа 23.11.1998, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.08.2018.

Судом встановлено, що на балансі підприємства КП «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради знаходиться виробничий будинок (котельня) за адресою: смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 7-А.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2018 КП «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради звернулось до голови Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області із заявою (клопотанням) від 01.03.2018 вих. № 190 про надання йому дозволу на розроблення проектної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на якій знаходяться нежитлові приміщення котельні, у постійне користування. Вказано, що земельна ділянка знаходиться за адресою: смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 7-А , орієнтовна площа якої складає 0,9436 га та має цільове призначенням «для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій».

До поданого клопотання позивачем було додано кадастровий план ділянки та схему розташування земельної ділянки.

17 травня 2018 року Чабанівською селищною радою Києво-Святошинського району Київської області на 75 черговій сесії VII скликання прийнято рішення № 1365 «Про розгляд заяви комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради», яким вказаному підприємству відмовлено у наданні дозволу на розроблення проектної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування орієнтовною площею 0,9436 га з цільовим призначенням «для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій», що розташована за адресою: Київська область, Києво- Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 7-А.

Не погодившись з рішенням Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області від 17.05.2018 № 1365, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею врегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно положень статті 5 Земельного кодексу України, земельне законодавство базується на таких принципах: а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; г) забезпечення раціонального використання та охорони земель; ґ) забезпечення гарантій прав на землю; д) пріоритету вимог екологічної безпеки.

Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: 1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 статті 116 Земельного Кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті «а» частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Згідно з частиною другою статті 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина третя статті 123 Земельного кодексу України).

Системний аналіз наведених норм Земельного кодексу України дає підстави для висновку про те, що за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень приймає одне з таких рішень: дає дозвіл на розроблення відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або дає мотивовану відмову у наданні відповідного дозволу з підстав, які визначені частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, заяву КП «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування було отримано Чабанівською селищною радою Києво-Святошинського району Київської області 02.03.2018 та зареєстровано за вхідним номером « 191».

Таким чином, беручи до уваги положення частини третьої статті 123 Земельного кодексу України, розглянути зазначену заяву і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні, Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського району Київської області мала не пізніше 02.04.2018.

Натомість, рішення за результатом розгляду даної заяви було прийнято відповідачем лише 17.05.2018.

Крім того, Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського району Київської області в оскаржуваному рішенні № 1365 від 17.05.2018 «Про розгляд заяви комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради» не зазначила з яких підстав та чому позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проектної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування.

Відтак, відповідач, всупереч вимогам частини третьої статті 123 Земельного кодексу України, не надав позивачу вмотивовану відмову у наданні такого дозволу, отже прийняте відповідачем рішення не відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому суд зауважує, що перевіряючи правомірність рішення суб`єкта владних повноважень, суд надає правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні та на момент його прийняття, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення, а тому доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позов та наданні під час судового розгляду щодо підстав відповідно до яких КП «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради було відмовлено в наданні дозволу на розроблення проектної документації із землеустрою судом не приймаються до уваги, позаяк вони не зазначені в оскаржуваній відмові.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених по справі обставин та наведених норм права, які регулюють спірні правовідносин, суд приходить до висновку, що відмовляючи позивачу в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою, відповідач діяв всупереч вимог Конституції України та Земельного кодексу України, не на підставі та не у межах повноважень передбачених законом, а також без урахування всіх обставин по справі.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Чабанівської селищної ради Києво- Святошинського району Київської області № 1365 від 17.05.2018 «Про розгляд заяви комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради» підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання Чабанівську селищну раду Києво-Святошинського району Київської області надати Комунальному підприємство «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради дозвіл на розроблення проектної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування, що розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 7-А, орієнтовна площа якої складає 0,9436 га та має цільове призначення «для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій», суд зазначає наступне.

Частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача-суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, з`ясувавши характер спірних правовідносин, а також характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов висновку, що з огляду на встановлену бездіяльність по прийняттю рішення у встановленому законодавством порядку, порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено саме шляхом зобов`язання Чабанівську селищну раду Києво-Святошинського району Київської області повторно розглянути заяву комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради щодо надання дозволу на розроблення проектної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування орієнтованою площею 0,9436 з цільовим призначенням «для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій», що розташована за адресою: Київська область, Києво- Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 7-А. Отже, позов підлягає задоволенню частково.

Окрім того, суд наголошує, що при повторному розгляді заяви, відповідач в обов`язковому порядку повинен врахувати висновки цього судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не було надано суду жодних пояснень та доказів, які б спростували всі доводи позивача.

З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до платіжного доручення від 02.10.2018 № 1291 позивачем сплачено судовий збір на суму 3 524 грн.

Приймаючи до уваги, що правило щодо пропорційного стягнення судового збору при частковому задоволенні позову не поширюється на позовні вимоги немайнового характеру, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3 524 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача по справі.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області № 1365 від 17.05.2018 «Про розгляд заяви комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради».

3. Зобов`язати Чабанівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області повторно розглянути заяву комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради щодо надання дозволу на розроблення проектної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування орієнтованою площею 0,9436 з цільовим призначенням «для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій», що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район , смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 7-А з урахуванням висновків суду викладених у даному рішенні.

4. Стягнути судовий збір у розмірі 3 524 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) грн. 00 копійок на користь комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради (код ЄДРПОУ23576122; місцезнаходження: 08151, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Боярка, вул. Незалежності, 9) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Чабанівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (код ЄДРПОУ 04362160; місцезнаходження: 08162, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чабани, вул. Машинобудівників, 4).

5. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 08 квітня 2019 р.