Ухвала суду № 81913205, 22.05.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви

22 травня 2019 р. Справа №200/5950/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі № 200/5950/19-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

06 травня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому позивач просить визнати дії відповідача незаконними які виразились в незаконному припиненні позивачу виплати пенсії починаючи з грудня 2018 року по теперішній час та зобов`язати позивача негайно поновити виплату пенсії, починаючи з грудня 2018 року та перерахувати негайно заборгованість по пенсії на розрахунковий рахунок позивача відкритий у АТ "Ощадбанку".

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Позивачу надано строк не більше п`яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі встановленому законом або доказів на підтвердження неможливості його сплати; надання відомостей про ідентифікаційні коди та відомі номери засобів зв`язку сторін, офіційні електронні адреси або адреси електронної пошти сторін; подання до суду власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

20 травня 2019 року позивачем за допомогою засобів електронного зв`язку до суду надана заява про відвід судді Кониченко Олега Миколайовича.

В обґрунтування заяви про відвід судді заявник посилається на те, що він не погоджується з вимогами ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, оскільки є інвалідом. Вказує в позовній заяві на протиправність та незаконність дій ГУ ПФУ в Донецькій області щодо припинення йому пенсійних виплат, а тому у нього відсутня можливість сплатити судовий збір. Також, посилається на норми Закону України «Про судовий збір» в частині звільнення його від сплати судового збору.

Ухвалою суду від 21 травня 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Кониченко Олега Миколайовича від участі в розгляді справи №200/5950/19-а - відмовлено.

Зазначена ухвала суду обґрунтована тим, що відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, не може бути підставою для відводу. Інших доводів, підтверджених належними доказами, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що викликають обґрунтований сумнів у неупередженості чи необ`єктивності судді, позивачем не надано. Таким чином, оскільки викладені обставини в обґрунтування відводу не свідчать про наявність підстав для відводу судді, заява про відвід судді є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 травня 2019 року заява про відвід в адміністративній справі №200/5950/19-а передано на розгляд судді Абдукадировій К.Е. для вирішення питання про відвід судді Кониченко О.М.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява позивача про відвід судді не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 36 КАС України).

Згідно з приписами статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

У відповідності до частини 3 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (частина 4 статті 40 КАС України).

У свою чергу, відповідно до частини 8 статті 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

При цьому питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід (частина 11 статті 40 КАС України).

З системного аналізу положень КАС України вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Водночас для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

При цьому суд зауважує, що незгода сторони з процесуальним діями судді не може бути підставою для відводу судді.

Разом з тим, суд зазначає, що твердження позивача у заяві про відвід судді про те, що суддя Кониченко О.М. не хоче розглядати позов, є припущеннями, не підтвердженими жодними належними та допустимими доказами, а встановлення їх обґрунтованості не належить до повноважень суду при вирішенні питання про відвід.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вищевказані обставини, зазначені заявником у заяві про відвід судді Кониченко О.М., не доводять та не можуть свідчити про існування обставин, що викликають сумніви в його неупередженості та об`єктивності.

Інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості або об`єктивності судді при здійсненні правосуддя у даній справі, позивачем не наведено та не встановлено таких обставин і під час розгляду заяви.

Суд застосовує рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява № 33958/96) та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02), у пунктах 43 та 50 яких відповідно зазначено, що особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Враховуючи вищевикладене та той факт, що обставини, на які посилається позивач, не доводять та не можуть свідчити про існування обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджені жодними доказами, а їх встановлення не належить до повноважень суду при вирішенні питання про відвід, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача.

Керуючись статтями 36-40, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Донецького окружного адміністративного суду Кониченко Олега Миколайовича в адміністративній справі № 200/5950/19-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвалу постановлено та підписано 22 травня 2019 року.

Повний текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та відповідно до статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя Абдукадирова К.Е.