Рішення № 81913165, 23.05.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2019 р. Справа№200/2359/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А.,

за участю:

секретаря Прокопчук Я.М.,

представника позивача Попової К.М.,

представника відповідача Яковлевої А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства “Шахта ім. М.С. Сургая” до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0195414908 від 11 жовтня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство “Шахта ім. М.С. Сургая” звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0195414908 від 11 жовтня 2018 року про нарахування штрафу в розмірі 50 060, 79 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки акту про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання з екологічного податку за період з 20.10.2011 року по 25.09.2013 року необґрунтованими і такими, що суперечать приписами діючого законодавства України, а спірне податкове повідомлення-рішення № 0195414908 від 11 жовтня 2018 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, надала письмовий відзив, відповідно до якого зазначила, що податковий орган під час проведення перевірки діяв у межах та у спосіб передбачений чинним законодавством України та встановив порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 та п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України, що призвело до затримки сплати грошового зобов`язання за період з 20.10.2011 року по 25.09.2013 року становить 1603 до 2589 днів. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача просила задовольнити заявлені вимоги з підстав, викладених у позовні заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення позову з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області була проведена камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання з екологічного податку Державного підприємства “Шахта ім. М.С. Сургая” за період з 20.10.2011 року по 25.09.2013 року, на підставі якої складено акт № 628/05-99-49-08/40695853 від 27.09.2018 року (а.с.10-12).

Перевіркою встановлені порушення:

- п. 57.1 ст. 57, п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України, що призвело до несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов`язання Державного підприємства “Шахта ім. М.С. Сургая” за період з 20.10.2011 року по 25.09.2013 року у сумі 250 303,95 грн.

На підставі вказаного акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення № 0195414908 від 11 жовтня 2018 року , яким застосований штраф у розмірі 20% суми простроченого податкового зобов`язання в сумі 50060,79 грн.(а.с.7).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням № 0195414908 від 11 жовтня 2018 року, платник податків направляв скаргу до Державної фіскальної служби України, але рішенням контролюючого органу спірне рішення залишено без змін (а.с.8-9).

Підставами заявлених вимог позивач зазначає сплив 1095 денного строку для застосування штрафних (фінансових) санкцій, посилаючись на те, що такі санкції входять до складу податкового зобов`язання, яке набуло ознак безнадійного податкового боргу. Через зазначені обставини, на думку позивача, у податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи стягнення.

З урахуванням встановлених у справі обставин, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Оскільки позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що спірне податкове зобов`язання зі сплати екологічного податку є безнадійним податковим боргом суд вказує, що податковий борг у розмірі 250 303,95 грн., який позивач вважає безнадійним, складається із нарахованих часток податкового боргу, який був стягнутий у судового порядку.

Тому суд зауважує, що згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Стосовно правового регулювання спірних відносин спеціальним законодавством суд зазначає, що відповідно до підпункту «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість визначається, зокрема, як заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно з підпунктом 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України під терміном «безнадійний» розуміється податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Строки давності та їх застосування визначені статтею 102 Податкового кодексу України.

Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (пункт 102.1 статті 102 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Контролюючі органи згідно з пунктом 101.5 статті 101 Податкового кодексу України щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Матеріалами справи підтверджено, що протягом встановленого пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України строку в 1095 днів відповідач вжив заходів щодо стягнення з позивача податкового боргу.

Зокрема, у розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до спірного податкового повідомлення рішення (зворотній бік а.с.7) містяться відомості про судові рішення Донецького окружного адміністративного суду, які є підставами для стягнення такого податкового боргу, а саме: № 2а-0570/11049 від 07.09.2011 року; № 805/388/13-а від 25.02.2013 року та № 805/3481/13-а від 12.04.2013 року.

Позивач також посилається на те, що в останньому рядку вказаного розрахунку в якості документа про виникнення податкового боргу вказана власна декларація позивача з екологічного податку (а.с.75-76), надав квитанцію про її подачу (а.с.84).

Проте, суд вважає, що такий довод не спростовує висновку про вжиття відповідачем заходів щодо стягнення податкового боргу в межах встановленого законом строку, через що такий борг також не є безнадійним. Зокрема, з листа ГУ ДФС у Донецькій області на адресу позивача від 25.06.2018 року (а.с.74) випливає, що погашення боргу здійснюється в примусовому порядку шляхом реалізації майна на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 07.02.2018 року у справі № 805/4296/17-а (а.с.77-79).

Тому вся сума податкового боргу 250 303,95 грн., яка стала підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, не вважається безнадійним боргом, не підлягає списанню у встановленому законодавством порядку, а отже, за прострочення погашення такого боргу підлягають нарахуванню штрафні (фінансові) санкції відповідно до закону.

Оскільки податковий борг в сумі 250 303,95 грн. стягується за рішеннями суду, згідно з нормою пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

За таких обставин суд не може врахувати при розгляді справи постанову Верховного Суду у справі № 820/3544/17, на яку посилається позивач, через інші обставини справи. Зокрема, зазначена справа, що переглядалася Верховним Судом, не містила обставин стягнення податкового боргу за судовими рішеннями, що має місце в обставинах цієї адміністративної справи.

Тому, у межах спірних правовідносин у цій справі податковий борг в сумі 250 303,95 грн. може бути визнаний безнадійним, зокрема, у випадку, якщо прострочена заборгованість не погашена внаслідок недостатності майна юридичної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі №805/15877/13-а. Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, враховуючи відмову у задоволенні позову, сплачений позивачем судовий збір перерозподілу не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства “Шахта ім. М.С. Сургая” (ЄДРПОУ 40695853, Донецька область, м. Вугледар) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0195414908 від 11 жовтня 2018 року - відмовити.

Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена та проголошена 14 травня 2019 року.

Рішення складено у повному обсязі 23 травня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.