Вирок № 81912734, 22.05.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№12018050770002784

№ 1-кп/263/314/2019

№ 263/16221/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя в складі:

головуючого судді Соловйова О.Л.;

при секретарі Лопатнюк К.О.,

за участю прокурора Черноштан В.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Гранітне Тельманівського району Донецької області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніш судимого: 1) вироком Тельманівського районного суду Донецької області від 28.04.2006 за ст..185 ч.3, 186 ч.2, 187 ч.3, ст.15 ч.2 194 ч.2 КК України до покарання у виді 7 років позбавленні волі; 2) вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13.06.2013 за ст.358 ч.4 КК України до покарання у виді штрафу розміром 850грн,

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого у АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

03 листопада 2018 року приблизно о 21:40 год, ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні магазину «Брусничка» №01183 ТОВ «Український Рітейл», розташованого по бул.Шевченко, 89/105 у Центральному районі м.Маріуполя діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу з торгівельної вітрини кондитерських виробів взяв коробку цукерок «FERRERO ROCHER» вагою 200грам, вартістю 121грн. 50коп, поклавши викрадене до лівого карману надягнутої на ньому куртки. Прямуючи до виходу з магазину, з торгівельної вітрини взяв упаковку жувальних гумок «Dirol» свіжа м`ята у кількості 18 одиниць, кожна вартістю 8 грн. 28 коп., загальною вартістю 149грн. 04коп., сховавши під надягнутої на ньому курткою. Після чого, пройшов через касу не оплативши товар та вийшов з приміщення магазину, маючи можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, спричинив ТОВ «Український Рітейл» матеріальний збиток на загальну суду 270грн. 54коп.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та у судовому засіданні показав, що дійсно вчинив злочини при зазначених обставинах. Так, хизуючись перед охоронцями магазину, з якими раніш підтримував дружні стосунки, викрав цукерки та жувальну гумку, які виніс з приміщення магазину. Доводячи їх бездіяльність та некомпетентність, викрадене майно продемонстрував на камеру відео спостереження, внаслідок чого вподальшому був викритий працівниками поліції. Викрадене майно, на вимогу останніх добровільно видав, надавши покази щодо обставин викрадення майна. Самостійно зробив висновки виховного характеру, щиро кається у вчиненому, просить строго не карати, оскільки передумовою зазначеного злочину з`явилось несерйозне ставлення до вчиненого, яке продиктоване бажанням довести свою спритність. Запевняє суд, що на його утриманні перебуває родина до складу якої входить малолітня дитина та її матір, з якою перебуває у цивільному шлюбі. Незважаючи на відсутність офіційного працевлаштування, виконує роботу ватажника мебельного складу на підставі цивільно-правових угод, має стійки соціальні зв`язки, та не припустить вчинення злочину повторно, у зв`язку з чим, просив не застосовувати реальної міри покарання.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу, при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

Суд вважає правильною та доведеною кваліфікацію дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують чи обтяжують його покарання.

Відповідно до ч.3 ст.12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочини середнього ступеня тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніш судимий, відбував покарання у вигляді позбавлення волі реально, за місцем мешкання та роботи характеризується лише з позитивного боку.

Відповідно до вимог ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст.67 КК України, за наслідками судового розгляду, не встановлено.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_1 , обставин, які пом`якшують покарання, скоєння злочину та відношення до скоєного, позиції представника потерпілого ТОВ «Український Рітейл» Скрипнік В.А., який не наполягав на суворій мірі покарання, позовних вимог по справі не заявляв через повне відшкодування шкоди спричиненої злочином, суд вважає за достатнє застосування до нього покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті. З урахуванням обставин справи, які полягають у незначному ступені суспільної небезпеки, з огляду на предмет та вартість викраденого майна, внутрішнього ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину, вжиття дієвих заходів до зменшення ступеня своєї провини шляхом добровільної видачі викраденого майна працівникам поліції, суд вважає можливим його виправлення без відбування покарання реально шляхом звільнення з випробуванням та покладенням на нього обов`язків.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 під час судового розгляду справи, не обирався.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України, судові витрати по справі, відсутні.

Керуючись ст.ст.371, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені судом обов`язки.

На підставі ч.1 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: оптичний диск CD-R із записом крадіжки в магазині «Брисничка» 03.11.2018, залишити у матеріалах кримінального провадження, які перебувають у розпорядженні прокурора; коробку цукерок «FERRERO ROCHER» та упаковку жувальних гумок «Dirol» свіжа м`ята у кількості 18 одиниць, передані на відповідальне збереження до магазину «Брусничка», залишити у розпорядженні власника.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя О.Л. Соловйов