
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2019 року Справа № 160/3217/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
при секретарі: Мартіросян Г.А.,
розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
І. ПРОЦЕДУРА
1. 10.04.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточнення редакції адміністративного позову від 19.04.2019 року, просить суд:
- визнати рішення від 31.01.2018 року за № 2248/06/12 Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі «Про відмову в призначенні пенсії» ОСОБА_1 , - протиправною бездіяльність;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію по інвалідності відповідно до ст. 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 року позовну заяву залишено без руху, з підстав передбачених ст. 160-161 КАС України.
3. Позивачем, в строк, були усунуті недоліки, зазначені в ухвалі суду від 11.04.2019 року.
4. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 263 КАС України.
5. 10.05.2019 року відповідачем до канцелярії суду було надано відзив на позовну заяву по справі № 160/3217/19.
6. 13.05.2019 року відповідачем до канцелярії суду було надано копію пенсійної справи .
ІІ. ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА
7. Згідно акту огляду медико-соціальною експертною комісією за № 65 від 19.05.2018 року позивача було визнано інвалідом та призначено ІІ групу інвалідності .
8. У позовній заяві зазначено, що на момент призначення загальний трудовий стаж позивача склав 18 років 9 місяців.
9. Позивач звернувся до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Дніпро із заявою щодо призначення пенсії по інвалідності. На підтвердження загального трудового стажу, які є підставою для призначення пенсії по інвалідності ним до заяви було надано довідку, видану ПАТ «Українська залізниця» Регіональна філія «Придніпровська залізниця» за період роботи з 30.07.1979 року по 10.01.1980 року та довідку, видану ПАТ «Українська залізниця» філія «Пасажирська компанія» Виробничій підрозділ «Дніпровське пасажирське вагонне депо», за період роботи з 14.01.1980 року по 21.04.1999 року.
10. Листом від 31.01.2018 року Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Дніпрі повідомив позивача, що при проведенні перевірки довідок було уточнено, що прізвище та по-батькові, які зазначені в довідках не відповідають первинним документам, на підставі чого було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії.
11. Після отримання рішення про відмову в призначенні пенсії від 31.01.2018 року № 2248/06/12 позивачем було усунуто всі розбіжності, які знаходилися в довідках, що підтверджують загальний трудовий стаж та в документах у частині відповідності відомостей, які інформують про прізвище та по-батькові.
12. 04.03.2019 року позивач повторно звернувся до Центрального відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного України в Дніпропетровській області з заявою щодо призначення пенсії по інвалідності.
13. Листом від 12.03.2019 року № 1653/б-09 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності.
14. Позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області таким, що винесено з порушенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА
15. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заперечує проти викладених доводів у повному обсязі та вважає позовні вимоги такими, що суперечать чинному законодавству України з огляду на таке.
16. ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , згідно акту огляду медико-соціальною експертною комісією за № 65 від 19.05.2018 року за станом здоров`я було визнано інвалідом та призначено ІІ-групу інвалідності, яка за висновками про умови праці забороняє виконувати будь-які види роботи.
17. Позивач звернувся до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Дніпро із заявою щодо призначення пенсії по інвалідності до якої були долучені документи.
18. Листом від 31.01.2018 року Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Дніпрі при проведенні перевірки довідок було з`ясовано, що прізвище та по-батькові, які зазначені в довідках не відповідають первинним документам.
19. Після отримання рішення про відмову в призначенні пенсії позивачем було усунуто всі розбіжності, які знаходилася в довідках, які підтверджують загальний трудовий стаж та документах в частині відповідності відомостей, які інформують про прізвище та по-батькові.
20. Листом від 12.03.2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було повідомлено, що при проведенні перевірки довідки, виданої ПАТ «Українська залізниця» Регіональна філія «Придніпровська залізниця» за період роботи з 30.07.1979 року по 10.01.1980 року та довідки, виданої ПАТ «Українська залізниця» філія «Пасажирська компанія» Виробничій підрозділ «Дніпровське пасажирське вагонне депо», за період роботи з 14.01.1980 року по 21.04.1999 року було з`ясовано, що прізвище та по-батькові в довідках не відповідають первинним документам. Тому у Відповідача відсутні підстави при призначенні пенсії врахувати стаж роботи з 30.07.1979 року по 10.01.1980 рік, з 14.01.1980 року по 21.04.1999 рік.
21. Загальний трудовий стаж позивача складає 4 роки 5 місяців, що недостатньо для призначення пенсії по інвалідності, тому відсутні підстави для призначення пенсії.
ІV. ОБСТАВИНИ,ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
22. Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААА № 996318 позивач є інвалідом ІІ групи.
23. 08.12.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Пенсіного фонду із заявою про призначення пенсії по інвалідності.
24. Разом із заявою позивач надав документи, а саме:
- довідку, видану ПАТ «Українська залізниця» Регіональна філія «Придніпровська залізниця» від 04.08.2017 року № ТЧК - 209/91, відповідно до якої ОСОБА_1 . працював повний робочий день на Дніпропетровському локомотивному депо Придніпровської залізниці з 30.07.1979 року по 10.01.1980 року слюсарем з ремонту рухомого складу (наказ на прийом № 82 від 27.07.1979 року, наказ на звільнення №4 від 11.01.1980 року згідно п. 5, ст. 36 КЗпП УССР);
- довідку, видану ПАТ «Українська залізниця» філія «Пасажирська компанія» виробничий підрозділ «Дніпровське пасажирське вагонне депо» від 06.12.2017 року № 2611, відповідно до якої ОСОБА_1 працював у Дніпропетровській пасажирській вагонній дільниці «Придніпровської залізниці» на посаді провідник вагона, сторож з 14.01.1980 року по 21.04.1999 року (наказ на прийом № 6 від 14.01.1980 року, наказ про звільнення № 73 від 27.04.1999 року за власним бажанням);
- довідку від 06.12.2017 року № 2612;
- копію паспорту № НОМЕР_1 від 29.11.2017 року та копію витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання;
- копію ІНН.
25. 08.12.2017 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося листами № 24668/03/18 та №24667/03/18 до Управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю про проведення перевірки довідок, для призначення пенсії ОСОБА_1
26. Відділом контрольно-перевірочної роботи №1 управління внутрішного аудиту та фінансового контролю головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області було направлено акт від 29.01.2018 року № 104/01.
27. Відповідно до акту № 104/01 від 29.01.2018 року, 29.01.2018 року проводилась перевірка довідки від 04.08.2017 року № ТЧК-209/91 про підтвердження наявного трудового стажу роботи ОСОБА_1 за період з 30.07.1979 року по 10.01.1980 року для призначення пенсії. Під час перевірки встановлено, що згідно наказу Дніпропетровського локомотивного депо Придніпровської залізниці від 27.07.1979 року №82 « ОСОБА_1 » з 30.07.1979 року прийнятий на роботу в Дніпропетровське локомотивне депо Придніпровської залізниці «слесарем по ремонту подвижного состава по третьому разряду», згідно наказу Дніпропетровського локомотивного депо Придніпровської залізниці від 11.01.1980 року №4 «уволить с работы слесаря по ремонту подвижного состава тепловозного цеха тов. ОСОБА_1 с 10.01.1980 по переводу в Днепропетровский резерв проводников». В особових рахунках по заробній платі вказано табельний номер 5322 , проглядається нарахування заробітної плати за період з липня по грудень 1979 року. В «карточке-справке по ТЧ-8: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 года рождения». «В личной карточке Т-2 № 5332 , ТЧОР-229 ТЧ-8: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 года рожденния», вказано накази на прийом та звільнення, чергова відпустка. Інформація в лапках відповідає записам в первинних документах.
28. Відповідно до довідки № 106/01 від 22.06.2017 року, з 21.06.2017 р. по 22.06.2017 р. проводилась перевірка довідок від 16.03.2011 року № 1308, від 08.06.2017 року № 2601, 2602 про підтвердження стажу роботи для обчислення пенсії ОСОБА_1 за періоди роботи: з 14.01.1980 р. по 21.04.1999 р. та з 13.07.2000 р. по 01.11.2001 року. Під час перевірки встановлено згідно наказу «Начальника Дніпропетровского резерва проводников Приднепровской ж.д. от 14 января 1980 г. №6 по личному составу»: «Прибывших по переводу с Днипропетровського локомотивного депо Придн . Ж .д. с 14.01.1980 г. принять учениками проводника вагона с краткосрочным обучением на курсах с окладом 45 руб. в месяц: т. № 0104 , ОСОБА_1 рожд ., ІНФОРМАЦІЯ_1 года». Згідно наказу «ЛВЧ-3» від 27.04.1999 року № 73 «ОСОБА_1 , сторож, таб. № 8126» звільнений з 21.04.1999 року». У особовій картці ф. Т-2 за вищевказаний період «ОСОБА_1» має місце виправлення літери: на «ОСОБА_1» вище дописано літеру «е» на «ОСОБА_1».
29. Листом № 2248/06/12 від 31.01.2018 року позивачу було відмовлено в призначені пенсії, посилаючись на те, що при проведенні перевірки довідок було з`ясовано, що прізвище та по-батькові в довідках не відповідають первинним документам, тому в управління відсутні підстави при призначенні пенсії врахувати стаж роботи з 30.07.1979 року по 10.01.1980 року, з 14.01.1980 року по 21.04.1999 року. Загальний трудовий стаж складає 4 роки 5 місяців, що є недостатнім для призначення пенсії по інвалідності.
30. Після отримання рішення про відмову в призначенні пенсії позивачем було усунуто розбіжності, які знаходилася в довідках, які підтверджують загальний трудовий стаж та документах в частині відповідності відомостей, які інформують про прізвище та по-батькові та 04.03.2019 року знову звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії по інвалідності вдруге.
31. Листом № 1653/Б-09 від 12.03.2019 року позивачу було відмовлено в призначені пенсії, посилаючись на те, що при проведенні перевірки довідок було з`ясовано, що прізвище та по батькові в довідках не відповідають первинним документам. Тому в управління відсутні підстави при призначенні пенсії врахувати стаж роботи з 30.07.1979 року по 10.01.1980 року, з 14.01.1980 року по 21.04.1999 року. Загальний трудовий стаж складає 4 роки 5 місяців, що є недостатнім для призначення пенсії по інвалідності.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
32. Пенсійне забезпечення громадян України, в тому числі порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та іншими нормативно-правовим актами.
33. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
34. Відповідно до ст. 8 Конституції України в країні діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу та має пріоритет над іншими нормативно-правовими актами. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
35. Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні грунтується на засадах. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
36. Згідно зі ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією, не є вичерпним. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
37. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року, законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
38. Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року, облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також персоніфікований облік коштів накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюються в порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
39. Згідно ст. 18 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» джерелами формування Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування є відомості, що надходять до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду від, зокрема державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, платників єдиного внеску - застрахованих осіб, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску.
40. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» реєстр страхувальників - це автоматизований банк відомостей, створений для ведення обліку платників єдиного внеску - страхувальників, який формує та веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів, Пенсійний фонд та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування.
41. Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 64 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року, виконавча дирекція Пенсійного фонду зобов`язана здійснювати відповідно до закону контроль за достовірністю поданих страхувальниками і застрахованими особами відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.
42. Відповідно до Указу Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 «Про затвердження Положення «Про Пенсійний фонд України» (Зі змінами, внесеними згідно з Указами Президента №141/2013 від 18.03.2013 року) Пенсійний фонд України уповноважений та зобов`язаний відповідно вимог чинного законодавства України вести реєстр, відповідно інформацію щодо страхувальників. Пенсійний фонд України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє та має право одержувати в установленому законодавством порядку безоплатно від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, всеукраїнських об`єднань профспілок, всеукраїнських об`єднань роботодавців необхідні для виконання покладених завдань інформацію, документи і матеріали, зокрема від сплів статистики - статистичні дані.
43. Статтею 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено умови призначення пенсії по інвалідності. Так, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
44. Згідно частини 1 статті 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією. В даному випадку: для інвалідів ІІ групи від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.
45. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.
46. Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
47. Відповідно до пункту 17 статті 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового і начальницького складу.
48. Згідно пункту 2 статті 14 вищевказаного Закону страхувальниками є підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, - для осіб, зазначених у пунктах 7-9, 12-14, 17 і 18 статті 11 цього Закону.
49. Відповідно до частини 1 статті 19 Закону для страхувальників, зазначених у пункті 2 статті 14 цього Закону, страхові внески до солідарної системи нараховуються на суми допомоги або компенсації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
50. Відповідно до частини 6 статті 21 вищевказаного Закону відомості про осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-10, 12-15, 18 статті 11 цього Закону, подаються до територіального органу Пенсійного фонду страхувальниками-роботодавцями, відповідними підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують цим особам заробітну плату, грошове забезпечення (заробіток), допомогу.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
51. Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно довідці МСЕК серії 12ААА №996318 є інвалідом другої групи за загальним захворюванням.
52. 08.12.2017 року позивач звернувся до Пенсійного фонду з заявою про призначення йому пенсії по інвалідності.
53. Рішенням від 31.01.2018 року № 2248/06/12 йому було відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності, оскільки до страхового стажу не зараховано період роботи з 30.07.1979 року по 10.01.1980 року та з 14.01.1980 року по 21.04.1999 року і на підставі цього відсутній необхідній страховий стаж.
54. Суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії по інвалідності є протиправним з таких підстав.
55. Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила тину або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
56. Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
57. Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, незалежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією.
58. На день звернення з заявою до відповідача стаж позивача ОСОБА_1 складав 4 роки 5 місяців.
59. При цьому, у відповідності до ст. 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
60. Відповідно до пунктів 1, 3 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
61. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
62. Згідно довідки № ТЧК-209/103 від 21.09.2018 року, виданої ПАТ «Українська залізниця» Регіональна філія «Придніпровська залізниця», ОСОБА_1 . працював повний робочий день на Дніпропетровському локомотивному депо Придніпровської залізниці з 30.07.1979 року по 10.01.1980 року слюсарем з ремонту рухомого складу (наказ на прийом № 82 від 27.07.1979 року, наказ на звільнення №4 від 11.01.1980 року згідно п. 5, ст. 36 КЗпП УССР) та довідки № 2611 від 06.12.2017 року, виданої ПАТ «Українська залізниця» філія «Пасажирська компанія» виробничий підрозділ «Дніпровське пасажирське вагонне депо», ОСОБА_1 працював у Дніпропетровській пасажирській вагонній дільниці «Придніпровської залізниці» на посаді провідник вагона, сторож з 14.01.1980 року по 21.04.1999 року ( наказ на прийом № 6 від 14.01.1980 року, наказ про звільнення № 73 від 27.04.1999 року за власним бажанням).
63. Не можна погодитись з висновками Пенсійного фонду, щодо не зарахування до трудового стажу періоду роботи з 30.07.1979 року по 10.01.1980 року та з 14.01.1980 року по 21.04.1999 року, так як посилання відповідача на зазначення в первинних документах про стаж роботи позивача не правильно вказаних його прізвище та по-батькові не можуть спростувати інформацію, яка вказана в первинних документах. Крім цього на підтвердження роботи позивача з 30.07.1979 року по 10.01.1980 року та з 14.01.1980 року по 21.04.1999 року підприємствами надано довідки від 04.08.2017 року № ТЧК - 209/91, від 21.09.2018 року № ТЧК-209/103, від 06.12.2017 року № 2611.
64. Довідки № 1308 від 16.03.2011 рокута № 2601, № 2602 від 08.06.2017 року не беруться судом до уваги, так як позивачем разом з позовною заявою було долучено нові довідки від 06.12.2017 року № 2611 та № ТЧК-209/103 від 21.09.2018 року, які були дослідженні судом.
65. Отже, позивач працював повний робочий день на Дніпропетровському локомотивному депо Придніпровської залізниці з 30.07.1979 року по 10.01.1980 року слюсарем з ремонту рухомого складу, що підтверджується довідкою №ТЧК-209/103 від 21.09.2018 року, виданої ПАТ «Українська залізниця» Регіональна філія «Придніпровська залізниця» та з 14.01.1980 року по 21.04.1999 року працював у Дніпропетровській пасажирській вагонній дільниці «Придніпровської залізниці» на посаді провідник вагона, сторож, що підтверджується довідкою № 2611 від 06.12.2017 року виданої ПАТ «Українська залізниця» філія «Пасажирська компанія» виробничий підрозділ «Дніпровське пасажирське вагонне депо».
66. Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.
67. Отже, суд вважає за можливим вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним рішення від 31.01.2018 року за № 2248/06/12 Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на Дніпропетровському локомотивному депо Придніпровської залізниці з 30.07.1979 року по 10.01.1980 року та період роботи у Дніпропетровській пасажирській вагонній дільниці «Придніпровської залізниці» з 14.01.1980 року по 21.04.1999 року.
68. Щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію по інвалідності відповідно до ст. 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», слід зазначити про таке.
69. Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
70. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
71. Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
72. Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.
73. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі. Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними) (аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13).
74. Тобто, призначення виплати пенсії є дискреційним повноваженням Пенсійного органу.
75. Пунктом 8 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
76. Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1)визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2)визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3)визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6)прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
77. Таким чином, суд вважає таким, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію по інвалідності відповідно до ст. 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки це є повноваженнями Пенсійного фонду України. Проте, суд вважає за можливе, згідно положень ч. 2 ст. 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву від 08.12.2017 року щодо призначення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду та відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
78. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
79. Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
80. Дослідивши обставини справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на Дніпропетровському локомотивному депо Придніпровської залізниці з 30.07.1979 року по 10.01.1980 року слюсарем з ремонту рухомого складу, що підтверджується довідками № ТЧК- 209/91 від 04.08.2017 року, №ТЧК-209/103 від 21.09.2018 року, виданих ПАТ «Українська залізниця» Регіональна філія «Придніпровська залізниця» та з 14.01.1980 року по 21.04.1999 року працював у Дніпропетровській пасажирській вагонній дільниці «Придніпровської залізниці» на посаді провідник вагона, сторож, що підтверджується довідкою № 2611 від 06.12.2017 року виданої ПАТ «Українська залізниця» філія «Пасажирська компанія» виробничий підрозділ «Дніпровське пасажирське вагонне депо», копія яких наявна в матеріалах справи.
81. Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії в частині визнання протиправним рішення від 31.01.2018 року за № 2248/06/12 Центрального об`єднаного управління пенсійного фонду України в м. Дніпрі про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на Дніпропетровському локомотивному депо Придніпровської залізниці з 30.07.1979 року по 10.01.1980 року та період роботи у Дніпропетровській пасажирській вагонній дільниці «Придніпровської залізниці» з 14.01.1980 року по 21.04.1999 року, а також в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву від 08.12.2017 року щодо призначення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду та відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
82. У відповідності до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до положення Закону України «Про судовий збір».
83. Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
84. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
85. Визнати протиправним рішення від 31.01.2018 року за № 2248/06/12 Центрального об`єднаного управління пенсійного фонду України в м. Дніпрі про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 по інвалідності.
86. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на Дніпропетровському локомотивному депо Придніпровської залізниці з 30.07.1979 року по 10.01.1980 року та період роботи у Дніпропетровській пасажирській вагонній дільниці «Придніпровської залізниці» з 14.01.1980 року по 21.04.1999 року.
87. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву від 08.12.2017 року щодо призначення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду та відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
88. Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_5 ).
89. Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).
90. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
91. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В Ільков
Судове рішення № 81912696, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 14.05.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/3217/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: