
23.05.2019
227/1940/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2019 року м. Добропілля
Слідчий суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Левченко А.М.
за участю:
секретаря судового засідання Черкасової О.В.,
прокурора Загубигорілко М.А.,
слідчого Шкурко В.Г.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля Донецької області клопотання заступника начальника СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції Шкурко В.Г., погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Загубигорілко М.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, на утриманні малолітніх дітей не має, одруженого, який мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
12.03.1996 року Донецьким обласним судом за п. «А,Е» ст. 93, ч. 3 ст. 142, ч. 2 ст. 142, ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 140, ст. 42 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 10 років;
23.05.2002 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 122, ст. 71 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки;
26.12.2005 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 187, ст. 304, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 9 років 6 місяців;
18.03.2013 року Кіровським районним судом м. Донецька, за ч. 3 ст. 187 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років,
у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019050230000523 від 19.04.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
23 травня 2019 року, заступник начальника СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області капітан поліції Шкурко В.Г., за погодженням з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Загубигорілко М.А., звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за за № 12019050230000523 від 19.04.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 будучи особою раніше судомою за ряд корисливих злочинів, судимість за які у встановленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став, та повторно вчинив злочин передбачений ч. 3 ст. 186 КК України, про що 22.05.2019 року останньому повідомлено про підозру. Наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , тяжкість покарання, що йому загрожує за вчинення вказаного кримінального правопорушення, у вигляді позбавлення волі від чотирьох до восьми років, є підставами для обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Беручи до уваги і той факт, що останній немає реєстрації, унеможливлює обрання підозрюваному більш м`яких запобіжних заходів, зокрема і домашній арешт.
Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання з підстав викладених в ньому та пояснила, що обґрунтованість підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, також зазначила, що на даний час існують ризики, які передбачені п.п. 3 ,5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Підозрюваний просив суд не обирати відносно нього міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обрати відносно нього домашній арешт.
Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчим суддею встановлено наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 18 квітня 2019 року приблизно о 18 год.10 хв. ОСОБА_1 , маючи намір на повторне, відкрите викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у житло, переслідуючи корисний мотив, через незачинені вхідні двері незаконно проник до квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_2
Пройшовши до зальної кімнати вищевказаної квартири, ОСОБА_1 усвідомлюючи відкритий, злочинний характер своїх дій, повторно, відкрито для потерпілої ОСОБА_2 та її співмешканця ОСОБА_3 , викрав із холодильника тушку курча бройлерного, вагою 0,970 кг., вартістю 41,70 грн., пакет із курячими гомілками вагою 0,7 кг, вартістю 30,80 грн., та пакет із курячим фаршем, вагою 0,395 кг, вартістю 8,58 грн., загальною вартістю 81,08 грн. Після чого тримаючи викрадене в руках, підійшов до потерпілої ОСОБА_2 , та шляхом ривка, повторно, відкрито викрав її мобільний телефон торгівельної марки «Fly» моделі «Ezzy 9», із сім карткою мобільного оператору «Vodafone» НОМЕР_1 , який остання тримала в руках. Направився до виходу із квартири, та із викраденим зник, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду.
Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному із проникненням у житло, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 186 КК України.
22.05.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 186 КК України, є тяжким злочином, за який відповідно до санкції вказаної статті передбачається покарання тільки у вигляді позбавлення волі строком від чотирьох до восьми років.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Частиною 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, суд враховує положення статті 178 КПК України.
Виключно (єдиною) метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю узгоджується з положеннями Європейської конвенції з прав людини.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
протоколом огляду місця події,
протоколами допиту потерпілої ОСОБА_2 ,
протоколами допитів свідка ОСОБА_3 ,
протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ,
протоколами огляду предметів,
протоколом пред`явлення особи ОСОБА_1 для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 ,
протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ,
протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ,
протоколом слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_2 ,
протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1
При цьому суд бере до уваги положення статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», в якій наголошується, що суди при розгляді справ застосовують Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «О`Хара проти Сполученого королівства» від 16.10.2001 року зазначено, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу має відповідати стандарту «розумна підозра».
Детальніше цей термін роз`яснений у справі «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Сполученого королівства» від 30.08.1990 року: мають бути наявні факти або інформація, які б переконали б об`єктивного спостерігача в тому, що саме ця особа могла вчинити злочин.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. the United Kingdom »). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботар проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007 року Європейський суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Отже, підозра ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину з огляду на принцип «розумної підозри» є доведеною та обґрунтованою.
Також, вважаю встановленим існування наступних ризиків, передбачених пунктами 3,5 частини 1 статті 177 КПК України. Так, підозрюваний ймовірно може:
- незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , перебувають у дружніх та родинних відносинах із ОСОБА_1 ,
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки маючи судимість за вчинення ряду кримінальних корисливих правопорушень на шлях виправлення не став та вчинив кримінальне правопорушення з корисливим мотивом, що свідчить про те, що особа не бажає стати на шлях виправлення.
При цьому суд враховує такі обставини справи, а саме те, що підозрюваний будучи особою раніше судомою за ряд корисливих злочинів, судимість за які у встановленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став, та звільнившись з місць позбавлення волі лише 07 березня 2019 року вже 18 квітня 2019 року вчинив новий корисливий злочин, передбачений ч. 3 ст. 186 КК України, за який законом передбачено покарання безпосередньо тільки у вигляді позбавлення волі строком від чотирьох до восьми років. Підозрюваний не має соціальних стійких зв`язків: одружений, але на утриманні власних малолітніх дітей не має, є особою, яка мешкає без реєстрації та може продовжити вчиняти злочини у сфері незаконного обігу наркотичних речовин.
Тому, з урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, беручи до уваги доведеність наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, та оцінюючи сукупність наведених вище обставин, приходжу до висновку, що відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Визначаючи розмір застави слідчий суддя виходить з того, що її розмір повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. При цьому, слідчий суддя враховує встановлені обставини кримінального правопорушення, ступінь тяжкості інкримінованого злочину, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу, ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та вважає достатнім і необхідним визначити підозрюваному заставу в мінімальному розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 38420,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183,193,194, 197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання заступника начальника СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції Шкурко В.Г., погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Загубигорілко М.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019050230000523 від 19.04.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 59 днів з утриманням останнього в Бахмутській УВП УДПСУ в Донецькій області (№ 6), взявши його під варту із зали суду негайно.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 23 травня 2019 року по 20 липня 2019 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 38420,00 грн., яку необхідно внести на р/р 37311047011792 Держказначейська служба України, м. Київ МФО 820172 ОКПО 26288796 Одержувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першим викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала закінчує свою дію 20 липня 2019 року
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення та може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області протягом 5 днів з моменту її проголошення.
Копію цієї ухвали негайно після її проголошення вручити підозрюваному.
Слідчий суддя А.М. Левченко
Судове рішення № 81912266, Добропільський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 23.05.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 227/1940/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: