Рішення № 81909846, 23.05.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.05.2019Справа № 910/4097/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Державного підприємства «Стивідорна компанія «Ольвія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техойл ЛТД»

про стягнення 298.272,00 грн

Представники сторін: не викликались

Суть спору :

01.04.2019 до Господарського суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Стивідорна компанія «Ольвія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техойл ЛТД» про стягнення 298.272,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведених публічних закупівель, між сторонами було укладено договір закупівлі товару № 319Т-2018 від 10.10.2018, за умовами якого позивачем було сплачено відповідачу 309.600,00 грн, а останнім в свою чергу поставлено заправні талони на передбачену суму та об`єми. Починаючи з листопада 2018 року позивач не може отримати товар за талонами на автозаправних станціях, вказаних у додатку до договору № 319Т-2018 від 10.10.2018. З листування позивача з відповідними автозаправними станціями було встановлено, що через невиконання договірних зобов`язань зі сторони відповідача, відпуск пального по картам не здійснюється. Позивач звертався до відповідача з письмовим запитом № 01-2/79 від 10.10.2019 щодо надання пояснень про причини неможливості отримання позивачем пального, проте відповідачем відповіді на вказаний запит не надано. Враховуючи викладене, позивач звернуся до суду з вимогою стягнути з відповідача 298.272,00 грн попередньої оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 відкрито провадження у справі № 910/4097/19 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 08.04.2019 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103049654107 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01004, м. Київ, вул. Крутий Узвіз, 6/2 А, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 08.04.2019 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 08.04.2019, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 15.04.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103049654107.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 08.04.2019 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.10.2018 між Державним підприємством «Стивідорна компанія «Ольвія» (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техойл ЛТД» (далі - постачальник, відповідач) було укладено договір про закупівлю товару № 319Т-2018 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору у строки та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця через АЗС (відповідно до п. 5.4 договору) бензин автомобільний А-92 (Євро 5) з використанням паливних скретч-карток/талонів по м. Миколаєву, номіналом 10л і 20л і паливо дизельне сезонне (літнє або зимове) підвищеної якості (Євро 5) з використанням паливних скретч-карток/талонів по Україні, номіналом 10л і 20л (Нафту і дистиляти за кодом ДК 021:2015: 09130000-9 (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену цим договором грошову суму.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором товар повністю не надав, тому сплачені за товар кошти підлягають поверненню позивачу в розмірі 298.272,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 11.2 договору строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 11.1 цього договору (підписання та скріплення печатками) та діє до 31.10.2019, а в частині зобов`язань, які виникли в період дії даного договору і відповідальності за їх виконання, - до повного їх виконання, проведеного в належному порядку.

Згідно з п. 1.2 договору найменування, кількість, та ціни, за якими постачається товар, вказуються в специфікації № 1, яка є додатком № 1 до договору.

Відповідно до специфікації № 1 (додаток № 1 ) до договору постачальник повинен був поставити відповідачу бензин автомобільний А-92 (Євро 5) у паливних талонах по м. Миколаєву, номіналом 10л і 20л в кількості 9000л по ціні 23.60 грн без ПДВ за 1 л та паливо дизельне сезонне (літнє або зимове) підвищеної якості (Євро 5) у паливних талонах по Україні, номіналом 10л і 20л в кількості 2000л по ціні 22,80 грн без ПДВ за 1 л. Загальна вартість товару складає 309.600,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник повинен поставити покупцю товар у кількості, визначеній у Специфікації № 1, якість якого відповідає нормам якості (ДСТУ), які встановлені на цей товар у Специфікації № 1.

Згідно з п. 3.2 договору ціна цього договору разом з ПДВ становить 309.600,00 грн.

Відповідно до п. 4.2 договору покупець здійснює передплату у розмірі 100% вартості товару не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з дня отримання рахунку постачальника за товар відповідно до заявки покупця на поставку (передачу) товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином та у повному обсязі виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати товару. Так, на підставі виставленого рахунку-фактури № ЛТ-0000186 від 10.10.2018 позивач перерахував платіжним дорученням № 5671 від 11.10.2018 відповідачу кошти в розмірі 309.600,00 грн.

Відповідно до п. 5.2 договору поставка (передача) товару здійснюється постачальником шляхом видачі покупцю паливних скретч-карток/талонів на товар за актом приймання-передачі скетч-карток/талонів встановленої форми відповідного номіналу згідно заявки покупця на поставку (передачу) товару.

12.10.2018 між покупцем та постачальником було підписано акт приймання-передачі талонів, згідно якого постачальник передав 830 талонів, з яких: 9000л бензину А-92 (220 талонів номіналом 20л та 460 талонів номіналом 10л) 2000л та дизельного пального (50 талонів номіналом 20л та 100 талонів номіналом 10 л).

Відповідно до п. 5.5 договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами видаткових накладних. Постачальник надає покупцеві одночасно з паливними скретч-картками/талонами видаткову накладну на товар.

Згідно видаткової накладної № ЛТТ-000084 від 12.10.2018 відповідач передав позивачу бензин А-92 на 9000л та дизельне пальне на 2000л, на загальну суму 309.600,00 грн.

Відповідно до п. 5.3 договору покупець отримує, відповідно до виданих постачальником паливних скретч-карток/талонів на автомобільних заправних станціях (АЗС) його партнерів ПІІ «Амік Україна», ТОВ «Торговий дім «Сан Ойл» і ТОВ «Мотто-Євро» бензин автомобільний А-92 (Євро 5) по м. Миколаєву, паливо дизельне сезонне (літнє або зимове) підвищеної якості (Євро 5) по м. Миколаєву, Миколаївської, Одеській, Київських областях і по трасі Одеса-Київ від перехрестя траси Е95 з трасою Р06 у Київському напрямку.

Згідно з п. 5.4 договору на постачальника покладається обов`язок зберігання товару та завантаження (заправка) товару у транспортний засіб або ємність покупця.

Відповідно до п. 2.4 договору термін дії (використання) паливних скретч-карток/талонів становить 24 місяця від дати їх передачі покупцю.

Згідно з п. 5.7 договору постачальник гарантує видачу (заправку) товару цілодобово на автозаправних станціях (АЗС), перелік яких визначено в Специфікації № 1 до цього договору, у разі якщо на цих АЗС покупцю відмовили у видачі (заправці) товару по паливним скетч-картках/талонах, то поставка товару вважається не виконаною постачальником в тому обсязі, в якому було відмовлено.

25.10.2018, 06.11.2018 та 12.11.2018 позивачем було отримано паливо по 39-ти талонах (бензин А-92 на загальну кількість 400 літрів), що підтверджується звітами про використання скретч-карток за жовтень, листопад 2018 року.

Проте з 23.11. 2018 позивач не може отримати паливо по заправним талонам на АЗС, що зазначені в додатку № 1 до договору, в зв`язку з відмовою автозаправних станцій.

Матеріали справи свідчать, що вказані АЗС відмовляються приймати та не обслуговують заправні талони отримані позивачем від відповідача, у зв`язку з неотриманням від відповідача коштів по талонах.

Відповідно до п. 6.3.1 договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку (передачу) паливних скретч-карток/талонів покупцю у строки та порядку, встановлені цим договором.

Згідно з п. 6.3.2 договору постачальник зобов`язаний передати товар покупцю, якість, кількість якого відповідає умовам, встановленим цим договором та нормативно-правовими актами України для такого товару.

Позивачем на адресу відповідача направлявся лист № 01-2/79 від 10.01.2019 про надання інформації чи перераховано ТОВ «Техойл ЛТД» кошти партнерам-постачальникам, а також про причини не можливості отримання пального по талонах та повідомити строки коли буде поставлено пальне.

Відповідно до п. 6.2.9 договору покупець зобов`язаний вимагати від постачальника грошових коштів, які сплачені за товар, як попередня оплата, у разі невиконання постачальником зобов`язань за цим договором, а також у разі розірвання договору випадках, передбачених п. 6.2.3 договору, про що покупець направляє постачальнику письмову вимогу.

Позивачем було направлено на адреси відповідача лист № 01-2/288 від 06.02.2019 в якому вимагав повернення попередньої оплати в сумі 298.272,00 грн. Відповіді на даний лист відповідачем надано не було.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором товар позивачу не поставив.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове зобов`язання повернути кошти.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про існування у відповідача зобов`язання повернути позивачу суму попередньої оплати в розмірі 298.272,00 грн на підставі вимог ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги Державного підприємства «Стивідорна компанія «Ольвія» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техойл ЛТД» (01004, м. Київ, вул. Крутий Узвіз, 6/2 А, код ЄДРПОУ 41850141) на користь Державного підприємства «Стивідорна компанія «Ольвія» (54052, м. Миколаїв, Корабельний район, а/с 170, код ЄДРПОУ 19290012) 298.272 (двісті дев`яносто вісім тисяч двісті сімдесят дві) грн 00 коп. боргу, 4.474 (чотири тисячі чотириста сімдесят чотири) грн 08 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В.Сівакова