Ухвала суду № 81909548, 23.05.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/66/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.05.2019 справа № 908/1153/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Носівець Вікторія Вікторівна, розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Альбатрос» про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1153/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Альбатрос» (49000, м. Дніпро, вул. Писаржевського, 8-а, кв. 48)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (юридична адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 25, кім. 207, поштова адреса: 49022, м. Дніпро , вул. Маршала Малиновського 114)

про стягнення 1123428,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області 14.05.2019 надійшла позовна заява ТОВ «Торгівельна компанія «Альбатрос» про стягнення з ТОВ «Український Рітейл» 1123428,33 грн., з яких 1096375,48 грн. основного боргу за договором поставки № НН 0109/2017 від 01.09.2017, 21169,37 грн. пені, 4227,82 грн. 3% річних та 1655,66 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 20.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі № 908/1153/19, присвоєно справі номер провадження 18/66/19, призначено підготовче судове засідання на 18.06.2019.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Альбатрос» 21.05.2019 звернулось до господарського суду Запорізької області з заявою № 68 від 17.05.2019 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать товариству з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» та знаходяться на його банківських рахунках у розмірі ціни позову 1123428,33 грн. Випискою від 20.05.2019 підтверджується зарахування судового збору в сумі 960,50 грн. до спеціального державного бюджету України.

В обґрунтування своєї заяви заявник зазначає про порушення відповідачем порядку розрахунку, встановленого договором поставки № НН 0109/2017 від 01.09.2017, внаслідок чого з листопада 2018 року по теперішній час у останнього існує заборгованість по сплаті за поставлений товар на загальну суму 1123428,33 грн. Заборгованість є значною, що надає підстави вважати, що відповідач є неплатоспроможним та не зможе виконати рішення суду. За доводами позивача, з урахуванням значної ціни позову та зважаючи на подання до господарського суду Запорізької області численних позовів до відповідача, є підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення у даній справі. Щодо зустрічного забезпечення зазначає, що за наявності значної заборгованості відповідача у позивача відсутня можливість здійснити зустрічне забезпечення шляхом внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 140 ГПК України унормовано, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За змістом норм чинного законодавства у вирішенні питання про забезпечення позову особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, а господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарем діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 74 ГПК України позивач зобов`язаний надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

В той же час, відповідно до матеріалів заяви про забезпечення позову позивачем жодними доказами не підтверджена наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Позивачем разом із заявою про забезпечення позову не надано до суду доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, такі як: реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації; укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання, тощо. Посилання у заяві про забезпечення позову на подання до господарського суду Запорізької області численних позовів про стягнення заборгованості з ТОВ «Український Рітейл» в якості обґрунтування підстави для забезпечення позову є безпідставним, оскільки наявність подання позовів не свідчить про ухилення від виконання зобов`язань перед позивачем. Крім того, як вбачається з Діловодства спеціалізованого суду, в провадженні господарського суду Запорізької області у зазначений позивачем період перебували також справи, в ході розгляду яких заборгованість ТОВ «Український Рітейл» повністю або частково погашено (908/2426/18, 908/2388/18, 908/2624/18, 908/1991/18).

Порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань перед позивачем не є підставою для застосування заходів забезпечення позову, оскільки такі заходи застосовуються не в залежності від наявності у відповідача заборгованості, а в залежності від наявності належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Невиконання відповідачем зобов`язань за договором стало підставою для звернення позивача до суду і саме ці вимоги є предметом розгляду суду у даній справі.

Отже, не є підставою для забезпечення позову доводи позивача про ухилення відповідача від виконання зобов`язань за спірним договором, оскільки на час подання позову ці доводи не є достовірно встановленими фактами, вони потребують дослідження, перевірки та оцінки під час розгляду самої позовної заяви, а не заяви про забезпечення позову, оскільки є безпосереднім предметом позову. Тому, не можна розглядати твердження позивача як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову, зокрема в сумі, що заявлена до стягнення.

Суду не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявленого ТОВ «Торгівельна компанія «Альбатрос» заходу до забезпечення позову у даній справі, у той час як саме лише посилання заявника на потенційну загрозу в ускладненні відновлення його порушених прав, без надання доказів здійснення ТОВ «Український Рітейл» будь-яких дій, направлених на невиконання або ускладнення виконання рішення суду, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Зважаючи на викладене суд, у відповідності до статті 140 ГПК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Торгівельна компанія «Альбатрос» про забезпечення позову з огляду на її необґрунтованість.

Враховуючи положення статті 129 ГПК України та Закону України «Про судовий збір», оскільки заяву про вжиття заходів забезпечення позову судом розглянуто, витрати по сплаті судового збору в розмірі 960,50 грн., відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Керуючись ст. 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Альбатрос» у забезпеченні позову у справі № 908/1153/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, визначеному ст.ст. 255-257 ГПК України. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалу підписано 23.05.2019

Суддя В.В. Носівець