Ухвала суду № 81906199, 22.05.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

22.05.2019

Справа № 642/4644/15-ц

Провадження №6/642/36/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Грінчук О.П.

за участі секретаря – Сузанського О.І.

представника заявника – Черепова П.О.

представника боржника – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження,

встановив:

До суду звернувся представник ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а саме: стягувача по виконанню рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 19.11.2015 за позовом ПАТ «Український Бізнес Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №КАВНКФ/1013057.2 від 25.07.2013, вказуючи, що вказаним рішенням задоволено позовні вимоги ПАТ «Український Бізнес Банк» про солідарне стягнення з боржників заборгованості. 16.03.2018 між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ПАТ «Український Бізнес Банк» укладено Договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором №КАВНКФ/1013057.2 від 25.07.2013, таким чином, право вимоги за вказаним договором перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». У зв`язку із зміною кредитора, виникла необхідність здійснити заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 19.02.2019 заяву про заміну сторони виконавчого провадження прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

27.02.2019 представником боржника ОСОБА_2 – ОСОБА_1 подано відзив на заяву про заміну сторони виконавчого провадження, в якому представник зазначила, що представник заявника вже звертався до суду із аналогічною заявою. Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 22.01.2019 в задоволенні заяви відмовлено, оскільки заявником не надано доказів, які би свідчили про факт виконання сторонами умов Договору про відступлення права вимоги (щодо оплати відступлення права вимоги, щодо передачі документації та щодо повідомлення боржника про відступлення права вимоги). Представник боржника зауважує, що наразі до матеріалів заяви також не надано цих доказів. Представник боржника ОСОБА_2 просить відмовити в задоволенні заяви, оскільки заявником не надано доказів про виконання умов Договору щодо прийняття відступлення права вимоги, крім того додані до заяви копії документів не завірені належним чином, не надано відомостей щодо суми боргу, яку викупив заявник.

18.04.2019 через канцелярію суду представником заявника подані завірені копії документів на підтвердження виконання вимог Договору про відступлення права вимоги.

В судове засідання представник заявника з`явився, заяву підтримав в повному обсязі посилаючись на викладені в ній обставини.

Первісний стягувач в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Боржник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про дату та час розгляду повідомлялася належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомила.

Представник боржника ОСОБА_2 – Пекареніна ОСОБА_4 в судове засідання з`явилась, проти заяви про заміну сторони виконавчого провадження заперечувала.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, встановив наступні правовідносини.

Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 19.11.2015 задоволено позов ПАТ «Український Бізнес Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №КАВНКФ/1013057.2 від 25.07.2013.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 24.05.2016 заочне рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 19.11.2015 залишено без змін.

11.04.2017 стягувач отримав виконавчі листи.

16.03.2018 між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ПАТ «Український Бізнес Банк» укладено Договір про відступлення прав вимоги до позичальників, заставодавці та поручителів, зазначених у Додатку №1 до Договору, зокрема, за кредитним договором №КАВНКФ/1013057.2 від 25.07.2013, укладеним між ПАТ «Український Бізнес Банк» та ОСОБА_2 із зазначенням розміру залишку заборгованості.

З аналізу умов Договору вбачається, що новий кредитор отримує право вимоги не раніше отримання первісним кредитором коштів, вказаних в Договорі як ціна відступлення.

Згідно копії платіжного доручення в матеріалах справи №2581168 від 15.03.2018, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» здійснило оплату ПАТ «Український Бізнес Банк» за відступлення права вимоги у розмірі, вказаному в п.4 Договору.

На виконання п.5 Договору, ПАТ «Український Бізнес Банк» здійснило передачу документації, яка підтверджує Права вимоги до боржників, - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», що підтверджується актом прийому-передачі кредитних справ до Договору про відступлення права вимоги від 16.03.2018 в матеріалах справи, зокрема, щодо боржника ОСОБА_2

Крім того, представником заявника надано до суду копії листів-повідомлень боржників про відступлення права вимоги та вимога про погашення кредитної заборгованості.

Таким чином, на підставі вищевказаних документів ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ПАТ «Український Бізнес Банк», у тому числі і до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за кредитним договором №КАВНКФ/1013057.2 від 25.07.2013 на виконання рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 19.11.2015.

Відповідно до ст.11 Закону “Про виконавче провадження” у разі вибуття однієї з сторін заінтересована сторона має право звернутися до суду із заявою про заміну сторони правонаступником.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За загальним правилом, суть правонаступництва полягає в переході прав та обов`язків, що особисто не пов`язані з особою, яка вибуває з правовідносин, до іншої особи, яка вступає у спірні правовідносини.

Підставою для заміни сторони на правонаступника, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони у правовідносинах і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором

Таким чином, новим стягувачем у справі за позовом ПАТ «Український Бізнес Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №КАВНКФ/1013057.2 від 25.07.2013 є ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 05.12.2018 у справі № 643/4902/14-ц.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що доводи заявника знайшли своє підтвердження та повністю спростовують заперечення представника боржника, викладені у відзиві, а тому заява про заміну сторони виконавчого провадження є обгрунтованою та підлягає задоволенню

На підставі викладеного, керуючись ст.11, 15 Закону України “Про виконавче провадження”, ст. 512, 514 ЦК України, ст. 258-259, 263-265, 268, 354, 442 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву директора ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження – задовольнити.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Український Бізнес Банк» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №КАВНКФ/1013057.2 від 25.07.2013.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова протягом 15 днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 22.05.2019.

Головуючий: