Рішення № 81905526, 22.05.2019, Близнюківський районний суд Харківської області

Справа №612/167/19

Провадження №2/612/102/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2019 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі - головуючого судді Мороза О.І., за участю секретаря судового засідання Коняєвої Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт. Близнюки Харківської області цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", представник - Савіхіна А.М. , до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

12.03.2019 АТ КБ «ПРИВАТБАНК", (надалі - Банк), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступне.

08.09.2016 між Банком та ОСОБА_2 укладено договір №б/н (надалі - Договір), за яким він отримав кредит у розмірі 700 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Свої зобов`язання Банк виконав повністю. Відповідач же, порушив умови Договору і, станом на 18.02.2019 має заборгованість перед Банком на загальну суму 11937,49 гривень, яку і просять стягнути на їх користь із відповідача разом із понесеними судовими витратами - 1921,00 грн.

В порядку ч.5 ст. 279 ЦПК України, з ініціативи суду, сторони про дату, час та місце судового засідання повідомлялися своєчасно судовими повістками про виклик, але в судове засідання не з`явилися.

Позивач надав до суду письмову заяву в якій просить справу розглядати за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримує.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач направлені йому копію ухвали суду про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї та судову повістку про виклик, не отримав за адресою яка вказана у позовній заяві.

Оскільки відповідач, не отримує повістки за адресою своєї реєстрації, суд відповідно до ч.10 ст. 187 ЦПК України, крім іншого, здійснював виклик відповідача через оголошення на офіційному Веб-порталі судової влади України.

У судові засідання, призначені на 25.04.2019, 22.05.2019, ОСОБА_2 не з`явився.

За таких обставин суд вважає неявку відповідача у судове засідання такою, що немає поважних причин.

Отже є підстави вважати що відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відзиву, клопотань, заяв тощо в тому числі і про відкладення розгляду справи ОСОБА_2 не подав.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Зі згоди позивача, яка викладена в його письмовій заяві, суд виніс ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ч.1 ст. 280 ЦПК України.

Частиною 8 ст. 279 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Суд, дослідивши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що Банк є акціонерним товариством, юридичною особою та має банківську ліцензію на надання банківських послуг (а.с.27-31).

ОСОБА_2 є громадянином України, про що свідчить фотокопія його паспорту (а.с.24-25).

08.09. 2016 між Банком та ОСОБА_2 укладено договір №б/н, за яким він отримав кредит у розмірі 700,00 гривень на умовах, як викладено вище.

За твердженням позивача Договір складається із заяви позичальника разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку» які викладені на зазначеному банківському сайті.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення прав та обов`язків.

За ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 цього Кодексу договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Свої зобов`язання щодо надання кредиту Банк виконав.

Банк зазначає, що в порушення умов Договору відповідач, станом на 18.02.2019 має загальну заборгованість перед Банком у розмірі 11937,49 гривень, яка складається із наступного:

- заборгованість за тілом кредиту - 00 грн.,

- заборгованість за простроченим тілом кредиту - 1221,17 грн.,

- заборгованість за нарахованими відсотками - 0, 00 грн.,

- нарахована пеня за прострочене зобов`язання - 7221,68 грн.,

- нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 2450,00 грн.,

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.,

- штраф (процентна складова) - 544,64 грн.

Розмір заборгованості підтверджується наданим розрахунком (а.с.5-6).

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до Умов надання банківських послуг (надалі -Умов…):

- п.2.1.1.5.5. позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором;

- п.2.1.1.5.6 - у разі невиконання зобов`язань за договором на вимогу Банку боржник повинен виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

- п. 2.1.1.7.6 - при порушені позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф розмір якого встановлений тарифами договору.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу.

У відповідності до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Банку достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Отже вимоги Банку щодо стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту, суд вважає доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача на їх користь пені та штрафів задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд виходить з того, що цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання(частина перша). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України пеня та штраф є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Отже встановлений договором позики вид забезпечення виконання зобов`язання у вигляді неустойки - 500 грн. як штраф (фіксована частина) не відповідає змісту цього поняття та її правовій природі, як грошової суми, що обчислюється у відсотках до суми зобов`язання.

Відповідно до ст. 550 ЦК України:

1. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

2. Проценти на неустойку не нараховуються.

3. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання (стаття 617 цього Кодексу).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства ( ч. 2 ст. 551 ЦК України).

У статті 1055 ЦК України зазначені вимоги стосовно обов`язкової письмової форми кредитного договору Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до частини першої статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договір приєднання може бути укладено шляхом приєднання однією зі сторін до запропонованих умов, які встановлені іншою стороною у формулярах або інших стандартних формах. При цьому сторона, яка приєднується до них не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Вбачається, що вищезазначені Умови… на які, як на підставу своїх вимог, посилається позивач, не містять підпису відповідача, а в анкеті-заяві позичальника від 08.09. 2016 відсутня домовленість щодо сплати пені та штрафів за невиконання договору.

З огляду на наведені вище положення ст.ст. 551, 1055 ЦК України про обов`язкову письмову форму договору кредиту, у тому числі стосовно пені, належними і допустими доказами про розмір та порядок її нарахування є лише письмові докази. Однак, всупереч свого процесуального обов`язку, передбаченому ст.ст. 12, 81 ЦПК України, Банк не надав до суду письмових доказів, що при укладенні сторонами договору кредиту позивач погодився саме з тими Умовами

Судом не встановлено наявності належних і допустимих доказів, які підтверджували б, що ці Умови…, є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови… мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та, відповідно, чи брав на себе зобов`язання зі сплати неустойки в разі порушення зобов`язання з повернення кредиту.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 22 березня 2017 року № 6-2320цс16 та правовою позицією Верховного Суду, викладеною у Постанові від 14 лютого 2018 (справа № 578/132/16-ц, провадження № 61-3836св18).

Оскільки Банк не надав належних і допустимих доказів, які підтверджували б, що саме Умови…, на які він посилається у позові, є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови… мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та, відповідно, що він на підставі цих Умов… взяв на себе зобов`язання зі сплати неустойки в разі порушення зобов`язання з повернення кредиту, суд дійшов висновку про відмову у стягненні з відповідача на користь банку пені.

На підставі ч.1, п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ними і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору - 1921,00 грн.

На підставі ст.ст. 526, 626,627,628, 629, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 4,5,10,12,13,19,23,34,8,141,175,176,211,229,235, ч.2 ст. 247, ст. ст. 258, 259, 265, 268, 280-282, 354,355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №б/н від 08.09.2016, станом на 18.02. 2019, у розмірі 1221 грн. 17 коп., яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту, а крім того судові витрати - судовий збір у розмірі - 1921 грн. 00 коп., що разом складає 3142,17 (три тисячі сто сорок дві) грн. 17 коп.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення через Близнюківський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач. АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК"ПРИВАТБАНК", 01001, м. Київ, вул. Грушевського буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідач. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О.І. Мороз