Ухвала суду № 81905380, 22.05.2019, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Шевченко С. В..

Справа № 640/7296/18

Провадження № 1-кп/644/333/19

22.05.2019

У Х В А Л А

22 травня 2019 року колегія суддів Орджонікідзевського районного суду м. Харкова у складі: головуючого - судді Шевченка С.В., суддів: Бугери О.В. та Глібко О.В., за участю: прокурора відділу прокуратури Харківської області Цимбалістенка О.О., захисників – адвокатів Кулабухова О.В., Готвянського С.І., Пасашкової О.В., Кашури М.Ю., секретаря Голєніщевої Т.Ю., у відкритому судовому засіданні з розгляду кримінального провадження за обвинуваченням: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 та ч. 2 ст. 309 КК України,

в с т а н о в и в :

У зв`язку з закінчення строку дії запобіжних заходів, обраних відносно обвинувачених, судом поставлене питання про доцільність їх продовження.

Прокурор посилався на необхідність продовження тримання ОСОБА_3 під вартою, оскільки ризики того, що обвинувачений може продовжити злочинну діяльність, спробувати ухилитись від суду чи незаконно впливати на свідків, продовжують зберігатись.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_2 прокурор просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, в обґрунтування чого посилався на те, що обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винуватим в інкримінованих злочинах, а крім того, має ряд тяжких хронічних захворювань.

Захисники обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважали недоцільним та безпідставним продовження тримання їх підзахисних під вартою, в обґрунтування чого посилалися на відсутність ризиків, які б обумовлювали необхідність зберігати їх підзахисним такий суворий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Вислухавши пояснення сторін, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу повинен врахувати всі обставини, які можуть вплинути на вид обраного запобіжного заходу. Із зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, що застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність сукупності як обґрунтованої підозри, так і вищенаведених ризиків.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Осаковський проти України».

Вирішуючи питання про доцільність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд приймає до уваги, що на момент розгляду даного питання існує обґрунтована підозра у вчиненні обвинуваченими інкримінованих їм злочинів та ризики того, що обвинувачені можуть вчинити спробу переховуватись від суд чи продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.

На підтвердження зазначених ризиків свідчить, по перше, те, що з урахуванням пред`явленого обвинувачення і в разі доведеності вини, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, а, по друге, відсутність у обвинувачених законних джерел до існування, обвинувачення їх у систематичному вчиненні злочинів, пов`язаних зі збутом наркотичних засобів, свідчить про можливість продовження злочинної діяльності з метою отримання незаконного прибутку, як джерела до існування.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечить виконання обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 процесуальних обов`язків і не перешкодить можливим спробам продовження останніми злочинної діяльності або ж переховуванню від суду.

Суд не вбачає підстав для зміни ОСОБА_2 запобіжного заходу, як про те просили прокурор та захисник, оскільки обставини, на які посилається прокурор в своєму клопотанні про зміну ОСОБА_2 запобіжного заходу, існували ще на момент вирішення питання про застосування до останнього такого заходу, як тримання під вартою. З довідки від 27.07.2018 року, виданої медичною частиною № 27 філії Центру охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України у Харківській та Луганських областях, вбачається, що ОСОБА_2 , станом на час складання листа, надавалась вся необхідна медична допомога.

Суду не надано медичних даних, які б свідчили про стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_2 станом на 22.05.2019 року.

Також, при вирішенні питання доцільності продовження тримання ОСОБА_2 під вартою, суд враховує, що надання обвинуваченим показань, в яких він частково визнав пред`явлене обвинувачення, не є обставиною, яка дає достатні підстави прийти до висновку, що ризики того, що ОСОБА_2 може ухилитися від суду чи продовжити вчиняти злочини, відпали.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 331, КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Відмовити в клопотанні прокурора про зміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Дію запобіжних заходів, застосованих до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою продовжити до 20 липня 2019 року.

При внесенні обвинуваченими ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розміру застави кожним по 1 600 000 (один мільйон шістсот тисяч) грн., визначеною Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07.03.2018 року, на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахункових рахунок НОМЕР_1 , МФО банку 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА, банк отримувача ГУ ДКУ в Харківській області, призначення платежу – застава, справа №640/7296/18) обвинувачений ОСОБА_2 / ОСОБА_3 , платник (прізвище,ініціали)), до сплину терміну тримання під вартою - обвинувачені ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 підлягають звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або перебування;

4) утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити обвинуваченим, що у разі невиконання покладених на них обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Шевченко

Судді: О.В. Глібко

О.В. Бугера